
Пам'ять про батьків – обов'язок їх дітей. Прикладом тут для багатьох нас є, впродовж багатьох років донька відомого композитора і поета, який залишив у спадок Україні, не одну сотню легендарних творів, Миколи Мозгового – Олена.
Вона не забула, вона пам'ятає і несе свою вдячність батькові та пам'ять через роки. Робить все для того, аби й інші не забували про талановитого укаїнського митця.
Вже стало доброю традицією щороку по смерті Миколи Мозгового проводити на сцені Палацу України великі концерти, де у виконанні відомих сучасних артистів звучать його пісні. Не став виключенням і 2016. В останні дні листопада (концерт відбувся двічі – 27 і 28 листопада) знову звучали для глядача знайомі пісенні твори Мозгового.
Унікальний досвід подорожі людини з інвалідністю за кордон – у дорожньому щоденнику Світлани Патри. Створення цієї книги почалося у травні 2016 року, коли авторка взяла участь у спецпроекті #BeEuropean, що був організований низкою українських та європейських інституцій, а також українських ЗМІ. Рецензія на електронну книгу Світлани Патри «Щоденник європейки або Брюссель. Мрії здійснюються».
7 грудня о 15 год. у конференц-залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка (просп. Миру, 41) відбудеться презентація-обговорення книги чернігівських дослідників Сергія Горобця та Сергія Бутка «Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщини: виконавці злочину».
За додатковою інформацією звертатися: Ірина Каганова, тел. (0462) 77-51-57
1 ГРУДНЯ 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум, на якому 90,32 % населення висловились на підтримку Незалежності. Одночасно відбулися перші вибори президента України Л.М. Кравчука.
1 ГРУДНЯ (14 ГРУДНЯ ЗА Н. СТ.) ДЕНЬ СВЯТОГО НАУМА
День пророка Наума. У церковному календарі поряд із святими мудрецями Божими – покровителями наук і просвітителями, пророками Андрієм Первозванним і предтечею Хрестителя – Іоаном, рівноапостольними Кирилом і Мефодієм – вчителями слов’янськими або євангелістом Лукою, пророк Наум не такий вже й популярний. Проте народ увічнив його, як нікого іншого, у прислів’ях: «Батько Наум наведе на ум» «Прийшов Наум – пора братися за ум», «Прийде Наум – наставить дітей на ум», «Не знаю ні аз, ні буки, а прийде Наум – змусить до науки».
23-24 листопада 2016 року в Університеті «Україна» відбулася ХVI Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю».
Мета конференції: інтеграція зусиль вчених, освітян, підприємців, промисловців та громадських діячів для обговорення та розв’язання широкого кола проблем навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому просторі.
26 листопада біля Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" у Києві відбувся меморіальний захід пам’яті. Про цю подію повідомляє прес-служба Міністерство культури України.
«1933: "І ЧОГО ВИ ЩЕ ЖИВІ?» Книга з такою трагічною назвою побачила світ напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів у Видавництво "Кліо". Зібрання усних історій ще живих свідків національної катастрофи підготували в Інститут історії України НАН України; наукова редакція – історика Станіслав Кульчицький.
Про книгу розповідає Георгій Григорович Лук'янчук у однойменній статті.
«До Дня Гідності та Свободи в Міжнародний конгрес-центр «Український дім» презентували мультимедійну мандрівну виставку «Відважні: Наші Герої», присвячену 100-річчю Української революції», повідомляє міністерство культури. Про це та інше читайте у рубриці «Актуально».
Понад три роки Український державний центр радіочастот співпрацює з Міжнародним благодійним фондом «Життя з надлишком». Завдяки спільним зусиллям було організовано та проведено чимало волонтерських акцій та благодійних крусейдів для вихованців Таращанського Навчально-реабілітаційного центру та дітей-сиріт Київщини.
Черговим проявом доброти і милосердя стала організація поїздки на фабрику ялинкових прикрас в село Луб’янку, Бородянківського району, що на Київщині для дітей, хворих на ДЦП. Співорганізатором заходу виступила Святошинська районна громадська організація допомоги та сприяння дітям-інвалідам з дитинства «Церебрал».
Шановні друзі! Запрошуємо Вас долучитися до благодійного аукціону "Митець до кави" (https://www.facebook.com/mytec.do.kavy/). Це благодійний аукціон зустрічей з митцями, спрямований на добру справу. Благодійну допомогу ми збираємо для видатного професора Києво-Могилянської академії, доктора фізико-математичних наук - Михалевича Вадима Михайловича.
Діагноз – цироз печінки 4 ступеня(!) на фоні гепатиту В, що потребує операційного втручання - пересадки печінки (орієнтовно 60 тис. доларів США). Якщо Ви маєте бажання поспілкуватись з митцем неформально за філіжанкою кави, обирайте, робіть ставки). Інтернет-аукціон триває до 23.59 8 грудня.
Жила-була у лісі ялинка. Серед інших високих сосен та ялин, серед рясних берізок та вільх ялинка бачила себе дуже непривабливою. І коли легенький вітерець заводив жваву розмову у лісі, то всі деревця починали шелестіти-гомоніти між собою. Тільки ялинонька з ріденьким та тоненьким голосочком своїх голочок мовчки сумувала. Її ніхто не чув, на неї ніхто не звертав уваги. Одного разу ялинці стало так сумно, що вона не витримала і заплакала. Сльози одна за одною стікали з її голочок і капали на невеличкий горбочок під ялинкою, який раптом ворухнувся.
- Зайчик? – здивувалася ялинка. – Звідки ти тут?
- Спав, поки якесь дівчисько сліз не розпустило, - пробубонів зайчик спросоння. – І чому ми плачемо?
В одному казковому лісі жила родина дятликів. Дятлик-тато був дуже поважним у лісі птахом, частенько пропадав на роботі. Треба вам сказати, що коли дятлик-тато працював, - чути було у всьому лісі. Невтомний птах-трудівник розгулював зранку до вечора по стовбурам дерев, вистукуючи старанно кожен сантиметрик та прислуховуючись. Коли на кожен свій стук дятлик-тато чув такий же гарний відгомін – він задоволено залишав перевірену ділянку та переходив до наступної. Якщо ж стук був глухуватий - не той, що дзвінко розлітається по лісу – дятлик-тато починав ретельно нишпорити по стовбуру, обстежуючи кожнісінький куточок, дістаючи з-під кори комашок та черв’ячків, таким чином дбаючи про здоров’я кожного деревця в лісі.
Мама-дятлиха теж інколи простукували ближні деревця, але не стільки для лікування дерев, що було обов’язком дятлів, скільки для пошуків комашок та черв’ячків на вечерю.