Череп-Пероганич Тетяна

"Вайб липневої строфи" у Хмельницькому

Поетично-музичну зустріч "Вайб липневої строфи" влаштували у Хмельницькому.

В обласній бібліотеці для дітей імені Шевченка лунали поезія та пісня в авторському виконанні Оксани Радушинської і Тетяни Череп-Пероганич, Віталія Міхалевського і Павла Михальчишина. Адже навіть у темні часи такі зустрічі здатні дарувати світлі миті, - переконані організатори. 

Крізь пам'яті вікно: у Лип'янці на Черкащині вшанували поета-шістдесятника Миколу Томенка

У Лип'янці відбувся зворушливий та глибокий мистецький захід, присвячений пам'яті видатного українського поета-шістдесятника Миколи Томенка. Томенко – автор однієї з найзворушливіших поетичних історій про поневолену радянською владою українську жінку – поеми "Із трудової книжки матері".

Захід, проведений на високому рівні завдяки старанням керівництва громади та місцевого управління культури, зібрав поціновувачів українського слова. Кульмінацією стало нагородження переможців щорічної Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Миколи Томенка. Цьогоріч лауреатами стали письменниці Ніна Шаварська, Тетяна Череп-Пероганич (Київ), Галина Гузовська-Корицька (Тернопіль), а також місцевий композитор та рок-виконавець Сергій Сторожев.

Премії вручали голова конкурсної комісії Володимир Поліщук та син поета, відомий український кінорежисер і кіносценарист Тарас Томенко.

Дорога з присмаком війни

“Кажуть, що в біді чужі люди стають своїми”.

Дорога в нікуди… і назад: документалістика, нотатки, поезія, проза, фото / Тетяна Череп-Пероганич, Юрій Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2025, — 168 с. + вкл., іл. ISBN 978-617-8136-42-0.

Ця книга не тільки незвична, але й незвичайна, бо війна в ній скоріше відчувається, ніж просто описується. Біда, спричинена війною, просочується у самі глибини єства читальника, у кров і плоть, змушує разом з авторами наново переживати події 2022 року. Це – книга про співпочуття людей в часи, коли раптово руйнується звичне життя, світ стає малозрозумілим і подекуди навіть ворожим. Лаконізм, образність, концентрація почуттів на тлі гостро відчутної правдивості емоцій і Тетяни та Юрія Пероганичів, і хлопчика Богданчика стає фактографічною мозаїкою буднів людей, відірваних від свого дому. Це – правда про війну, яка вражає позірною буденністю і непідробною справжністю. А ще – це тонко переданий внутрішній світ людей, які попри все не втратили віру в милосердя і людяність. “Завжди памятатимемо, як нам господар розпалював пєц у сусідній кімнаті ранесенько, поки ми спали, ... як полагодив для Богдана велосипед, ... поїздку на галявини з квітучим шафраном... І ще багато всього”.

«Мамо, матусю, за тебе молюся…»

У Національному музеї літератури України до Дня матері відбулася поетично-музична імпреза «Мамо, матусю, за тебе молюся…».
 
З нагоди такого щемливого свята до Національного літературного музею України завітали поетеса, журналістка, лауреатка багатьох премій Тетяна Череп-Пероганич та народна артистка України Світлана Мирвода.
 
Розпочала захід теплими словами про матір, материнство завідуюча науково-освітнім відділом НМЛУ Юлія Луценко.

Оголошено результати Тижня київських письменників в українській Вікіпедії

Під час Тижня київських письменників в українській Вікіпедії найвідоміша онлайн-енциклопедія поповнилася більш як 50 статтями.

Про результати заходу повідомив співзасновник Вікімедіа Україна та член громадської ради Київської організації Національної спілки письменників Юрій Пероганич на пресконференції в Укрінформі.

“На початку конкурсу були відсутні статті про близько 200 членів Спілки. Протягом конкурсу додано 55 статей: на чверть ми цю прогалину заповнили протягом тижня. Чотирнадцять учасників сумарно написали статей на 330 тисяч знаків, або 165 сторінок, якщо брати за текст однієї книжкової сторінки 2000 знаків”, – розповів він.

Сергій Пантюк: «Вірю в кожного, хто поруч»

"Віршню" незабаром 30. Традиційно напередодні його проведення говоримо із засновником фестивалю - відомим українським письменником, громадським діячем, українським воїном Сергієм Пантюком.

- Фестиваль не втрачає актуальності. Щоразу, як тільки, з'являється оголошення про його чергове проведення – під цим оголошенням безліч схвальних коментарів від авторів різного віку, які бажають виступити. Сергію, чим "зваблюєш"  шанувальників фесту? Які творчі секрети маєш?

— За багато років, думаю, причетні до творення літератури люди помітили, що "Віршень" – вимогливий до наявності таланту і водночас дуже демократичний фестиваль. А ще він створює дружню, майже родинну атмосферу та згодом надовго залишає цей позитивний посмак. Хіба цього недостатньо, щоб "звабити" нових адептів? А ще "Віршень" – не бренд і не проєкт, це явище і середовище, яке протягом минулих кількох років розвивалося і функціонувало мало не цілорічно. Ще й у різних куточках України. А сам я старався якомога менше впливати на цей процес, передаючи умовні повноваження усім охочим. Мабуть, саме тут таїться секрет успіху.

Вийшла друком збірка поезій Тетяни Череп-Пероганич «20 віршів про Маму»

У видавництві «Час Змін Інформ» (директор Костянтин Климчук) вийшла друком чергова збірка поезій письменниці, журналістки, громадської діячки Тетяни Череп-Пероганич «20 віршів про Маму». Це своєрідна присвята мамі авторки та всім українським матерям, які сьогодні несуть на своїх плечах тяжкий тягар війни.

У книжці зібрано поезії різних років, які поетка писала про найдорожчу людину – маму. Деякі з них написані на початку повномасштабного вторгнення ворога в Україну, коли з рідними людьми, які понад місяць перебували в окупації, авторка не мала ніякого зв’язку.

Онлайн презентація збірника відбулася у минулий четвер, 6 травня за підтримки Національного музею літератури України. Модерувала захід поетеса, науковиця Тетяна Шептицька.

Редактор збірки письменниця Інна Ковальчук. Технічна редакторка Тетяна Виговська. Ілюстрації для книжки виконані художницею Олександрою Кондратенко.

Гуси-гуси! — Га-га-га! — На Московію? — Ага!

— Гуси-гуси!
— Га-га-га!
— На Московію?
— Ага!
 
— Що ж, летіть, 
Наснаги й сили.
Орків кидайте в могили.
Забивайте їх крильми.
Зверху - ви,
А знизу - ми.
 
Знищимо всіх до одного,
Не шкодуючи нікого...
Отже, гусоньки, до зброї!
— Га-га-га, завжди готові!
 
— Гуси-гуси!
— Га-га-га!
— На Московію?
— Ага!

Слухаю маму...

Мама питає: - Що ж воно тепер буде?
Скільки ще горя наробить ця клята війна?
Хай ласка Божа із нами, дитинко, пребуде...
Слухаю маму, і бачу веселку з вікна...

Мама говорить: - А дні нині майже весняні.
Можна насіння потроху купляти. Нема
Моркви. Й капусти... Та тільки бери, ту що рання.
От, щодо квітів, вирішуй на місці сама.

Мама сміється: - Упала посеред двору.
Смішно чого? Та спіткнулася ж об кота...
Але все добре. Приїдете, кажи, скоро?
Зробила для вас сальтисон. Ой, така смакота!

Слухаю маму

Мама питає: - Що ж воно тепер буде?
Скільки ще горя наробить ця клята війна?
Хай ласка Божа із нами, дитинко, пребуде...
Слухаю маму, і бачу веселку з вікна...

Мама говорить: - А дні нині майже весняні.
Можна насіння потроху купляти. Нема
Моркви. Й капусти... Та тільки бери, ту що рання.
От, щодо квітів, вирішуй на місці сама.
 
Мама сміється: - Упала посеред двору.
Смішно чого? Та спіткнулася ж об кота...
Але все добре. Приїдете, кажи, скоро?
Зробила для вас сальтисон. Ой, така смакота!
 
Мама втішає: - Не думайте про погане.
Бо тепер всі то про ковід, то про москаля.
Слухаю, слухаю, слухаю, слухаю... маму,
Бачу веселку чи, може, надію здаля...
 
Тетяна Череп-Пероганич

Тетяна Череп-Пероганич: «Хотілося б, аби до письменників повернулися обличчям наші вітчизняні ЗМІ»

Гостя СловОпису – відома журналістка, поетеса Тетяна Череп-Пероганич.

Тетяно, завжди із задоволенням читаю Ваші проникливі й глибокі вірші в соцмережах. Що надихає на поезію в наш такий прозаїчний час?

Почала писати дуже рано. З дитячих літ. Перші тексти з’являлися в районній і обласних газетах. У 1996 році вийшла моя перша маленька поетична збірка «Ідуть дощі», яку редагував і до якої написав передмову, чим дуже мені допоміг, нині покійний професор, поет, критик Олександр Астаф’єв. Тоді я, мабуть, чи не вперше, відчула як важливо, коли поруч з тобою ті люди, які можуть чомусь навчити, порадити,  підтримати, вселити віру у власні сили. Саме за це я вдячна  і Анатолію Погрібному  і Дмитру Головку. Кожен з цих письменників у свій час – були моїми вчителями, моїми натхненниками. Бо натхнення я теж отримую і від спілкування з хорошими, освіченими, цікавими  людьми.

Згадати і помолитися. У Києві відбулася зустріч із авторами книги "Материнська молитва. Українки - героям Майдану"

17 листопада Національний музей літератури організував гранично важливий та актуальний захід – зустріч із письменниками, чиї твори увійшли до першої в Україні антології майданівської лірики «Материнська молитва. Українки — героям Майдану», котра побачила світ у видавництві «Наш формат» у лютому 2014 року. Її упорядниця – знана письменниця та громадсько-культурна діячка Тетяна Череп-Пероганич. У книзі опубліковані поезії Оксани Радушинської, Тетяни Череп-Пероганич, Іванни Стеф’юк, Галини Фесюк та багатьох інших письменниць (про "Материнську молитву" читайте: http://surl.li/arzgb).

«Зазначу, що збір матеріалів як такий — не оголошувався, - розповідає Тетяна Череп-Пероганич. – Восени 2013 року ми створили портал «Жінка–УКРАЇНКА», яким я керую. І вірші, що надходили на нашу пошту — в часи Майдану вони буквально посипалися. Я не пригадаю, аби ми відхилили котрийсь текст. Дуже хотілося зберегти оті поетичні скарби новітньої історії України».

Об'єднати вміст