Новини

Відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року

15 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року.

Під час обговорення членами Комітету літературно-мистецьких творів і проєктів було проаналізовано їхню мистецьку цінність, унікальність та оригінальність, а також суспільну значущість, вплив на національне соціокультурне середовище. За результатами обговорення та шляхом таємного голосування були відібрані творчі доробки для участі у третьому турі конкурсу за номінаціями.

Проведення третього фінального туру конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року заплановано на друку декаду лютого поточного року.

Вся інформація: https://knpu.gov.ua/

Благодійний концерт з нагоди вручення Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди

14 січня 2026 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова (Київ, вул. Пирогова, 9) відбудеться благодійний концерт з нагоди вручення Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди

Участь в ньому беруть лауреати:

Олександр Василенко
Світлана Мирвода
Станіслав Городинський
Леонід Сандуленко
Людмила Марцевич
Олена Кулик та Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро»
Тетяна Мирошниченко
Роман Лілея
Світлана Кас’яненко
Володимир Гуменюк
Ігор Якубовський
Театр пісні «Ладоньки»
(художній керівник — Світлана Садовенко).

Модератори:
Ніна Шаварська
Михайло Шевченко.

Початок о 16:00. Вхід вільний. Долучитися зможуть всі бажаючі.

Відкрито прийом заявок на грантову програму «Культура. Регіони»

Український культурний фонд розпочав приймати заявки на програму «Культура. Регіони». Ініціатива охоплює два ЛОТи — «Локальна культура» з грантовою ставкою від 500 000 до 1 000 000 гривень (обов’язкове співфінансування у розмірі не менше 10% від загальної суми бюджету проєкту) та «Реінтеграція культурою (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)» з грантовою ставкою від 300 000 до 1 000 000 гривень.

Цілі програми:

  • підвищення спроможності громад до генерації інноваційного та конкурентоспроможного культурного контенту, здатного виходити на локальні та глобальні платформи;

Затверджено Порядок оформлення театральної афіші, який встановлює єдині вимоги до змісту та вигляду оголошень про вистави

Затверджено Порядок оформлення театральної афіші, який встановлює єдині вимоги до змісту та вигляду оголошень про вистави. Документ набрав чинності 26 грудня 2025 року.

Відповідно до Порядку, театральна афіша може бути як друкованою, так і електронною, а її головне завдання — надавати глядачеві вичерпну інформацію про назву постановки, дату, місце проведення та умови перегляду.

Усі афіші поділяються на два типи: репертуарні, що містять план вистав на певний період, та індивідуальні, присвячені конкретній постановці.

Відбувся вечір пам'яті Алли Диби

У Національному музеї літератури України відбувся вечір пам’яті письменниці, літературознавиці Алли Диби.

Захід під назвою «Її слово з нами…» об’єднав представників літературної спільноти, колег, друзів, рідних людей письменниці. Організаторами події стали Національний музей літератури України, Творче об’єднання поетів Київської організації НСПУ, родина письменниці та Публічна бібліотека імені Лесі Українки.

Під час вечора було презентовано книгу вибраної поезії Алли Диби «Жіночий портрет» (видавництво «Друкарський двір Олега Федорова»), до якої увійшли твори, написані впродовж понад п’ятдесяти років.

Мінкульт вніс 26 унікальних музейних предметів до Державного реєстру національного культурного надбання

26 унікальних музейних предметів державної частини Музейного фонду України внесено до Державного реєстру національного культурного надбання. Відповідний наказ від 30.12.2025 № 1123 «Про внесення унікальних музейних предметів державної частини Музейного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання» Міністерства культури України видано за рекомендацією Експертно-фондової комісії.

До Державного реєстру включено пам’ятки з колекцій провідних музейних установ України, зокрема: 21 предмет із зібрання Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», 1 предмет із колекції Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі», 2 предмети з фондів Комунального закладу культури «Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького» Дніпропетровської обласної ради та 2 предмети з колекції Комунального закладу «Художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна» Харківської обласної ради.

Бо останнє слово завжди за людиною...

Цього року видавництво «Сполом» (Львів) подарувало нам, читачам, надзвичайно цінну річ – повість Ігор Гургула «Хвіст лисиці».
 
Це невелика за обсягом, але дуже глибока історія про те, що болить практично кожному. Вона про родинні стосунки, про Захід і Схід, про вибір, який визначає людську долю.
 
У центрі оповіді брати Микола та Грицько і їх різні траєкторії життя. Той, що живе вдома, від народження Дідух, а той, що поїхав на Донбас, став Дєдухом. Ну, так паспортистці захотілося написати в паспорті молодому комсомольцю... Але попри зміну середовища, коріння нагадує (хай вже й не Дідуху, а Дєдуху) про себе іменами. Бо син у нього Тарас, а єдиний внук Остап. Автор дуже вміло акцентує на цьому увагу, мовляв, «покажіть мені хоч одного москаля з таким іменем».
 

Підбито підсумки поетичного конкурсу "Київські Різдвяні Вірші"

Підбито підсумки поетичного конкурсу «Київські Різдвяні Вірші», який об’єднав авторів із різних регіонів України. Загалом на конкурс було надіслано 47 поезій. Вибір переможців був непростим, адже різниця в оцінках між лауреатами та іншими учасниками в більшості випадків була мінімальною.

Переможцями конкурсу стали:

  • І місце - Леся Пронь
  • ІІ місце - Наталка Поклад
  • ​ІІІ місце - Анатолій Качан

Спеціальні відзнаки від організаторів та журі отримають:
Марія Потехіна, Вікторія Оліщук, Віктор Крупка та Євгенія Назарук.

Тепла історія про дім, війну і щастя бути разом

Ні, я не літературний критик. Хоча тепер, кажуть, модно писати «критикеса». Мені як подобається щось - читаю далі, не подобається - відкладаю книжку вбік, і або повертаюся до неї згодом, або передаю в чиїсь руки. Бо якщо щось не відгукнулося мені, це зовсім не означає, що воно не має відгукнутися комусь іншому.

Але книжка  «Фікус Бенджамін розповідає про щастя» відомого українського автора Сергія Пантюка, який однаково добре пише і для дорослих, і для дітей,  не з тих, які легко відкласти. Вона непроста. Мабуть, саме тому я хочу про неї сказати кілька слів. Заразом і письменника підтримаю добрим словом, який зараз у лікарні. Війна не обійшла його стороною. Він сам воював і пережив немало всього.

Живий голос живого народу

Огляд прози Пилипа ЮРИКА
 
Є люди, чий талант може й на десятьох призначався, а одному дістався. Пилип Юрик, запорізький публіцист, прозаїк, поет-пісняр, до них якраз і належить. Він пише все життя, бо не писати не може. Маю чимало подарованих книжок від Автора, які час від часу перечитую, особливо коли хочеться почути його басовитий, наповнений доброзичливістю й делікатною жартівливістю голос. Пилип Сергійович Юрик – уже давно член Національної спілки письменників України. Його творчість органічно поєднує гостре публіцистичне мислення з літературною експресією.
 
Прозові твори Пилипа Юрика різножанрові: оповідання, бувальщини, усмішки (живучий жанр, - ще від часів Остапа Вишні), алегоричні замальовки... А віднедавна побачила світ ще й перша повість Автора - «Замість своїх дітей». Образно й тематично всі тексти різнопланові, але крізь усі проходить спільна домінуюча тема — тема історизму. Відтак - глибока авторська зацікавленість долею України й української людини в її історичному та сучасному вимірі.

Артур Дронь став лауреатом Премії імені Юрія Шевельова за найкращу книжку есеїстики 2025 року

Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2025 року присудили письменникові Артуру Дроню за книжку «Гемінгвей нічого не знає», що вийшла у Видавництві Старого Лева.

Імена лауреатів оголосили 17 грудня під час урочистої церемонії в Києві — у день народження мовознавця, історика української літератури та есеїста Юрія Шевельова, ім’я якого носить премія.

Цьогоріч до короткого списку премії також увійшли книжка Віри Агеєвої «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність» (видавництво «Віхола») та збірка есеїв Дмитра Крапивенка «Усе на три літери» (Видавництво Ukraїner).

Оголошується конкурс на здобуття літературної премії імені Василя Фольварочного

Премія встановлена в 2024 році.
Подання триває до 15 січня 2026 року.
 
Премія присуджується за номінаціями:
· кращий історичний чи біографічний роман (один переможець).
· краща книга п’єс чи краща п’єса, надрукована у колективному збірнику (один переможець).
 
На здобуття Премії висуваються авторські книги, що вийшли друком упродовж трьох попередніх календарних років, але не пізніше, ніж за три місяці до їх висунення на Премію. Рукописи та електронні видання до розгляду не приймаються.
 
Премія може бути присуджена як громадянам України, так і іноземцям, які пишуть українською мовою. Одна особа не може стати лауреатом Премії двічі.
Об'єднати вміст