Цікава і зворушлива презентація відбулася в Чернігівській центральній бібліотеці для дітей імені Олександра Довженка – побачив світ п’ятий номер альманаху творів літературної вітальні «Іскринка», присвячений мужнім захисникам Вітчизни. Тож на святі були присутні тато загиблого на сході України Сергія Нагорного – Михайло Іванович та Костянтин Степанець, який боронив рідну Батьківщину на Донбасі.

Упорядкувала альманах керівник «Іскринки» – Ганна Маджуга, онук якої, Ярослав Маджуга (до речі, талановитий літератор та актор), хоробро захищав незалежну Україну, побувавши в самому пеклі війни. Ганна Іванівна – заступник директора Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи по роботі з дітьми, велика подвижниця: що б вона не робила, завжди працює від душі, якнайліпше, тому її так поважають юні читачі.

«Нам, українцям, є за що любити свою Вітчизну, – наголосила Ганна Маджуга. – Вона має героїчну історію, давні, унікальні пам’ятки архітектури, чарівні, дивовижні краєвиди. А головне – тут мешкають хороші, працелюбні люди, які в грізний час виконали свій святий обов’язок на полі бою. Коли ви прочитаєте вірші та новели цієї збірки, побачите чудові малюнки, то відчуєте хвилювання дитячих сердець за Батьківщину, її майбутнє. Автори вболівають за долю солдатів-захисників. Адже всі ми пам’ятаємо геніальні слова Василя Симоненка: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Жахлива, тужна нічка. Лиш попіл есемески
Коханої людини, що вже Тебе нема…
Тепер такі тут «звички»: у нас – ні дня без стресів…
Матуся – горобина, і донечка – сама!

Та чи зникає море? Про раннє розставання
Ти, друже, знав, здається, піснями відчував!
І ось, неначе вчора, побачились востаннє;
Печаль – мов куля в серці! І сльози – у рукав… 

Пролив тихцем дещицю пронизливих сльозинок – 
Яскраві зорі гаснуть найшвидше в небесах…
Твій янгол не стомився, це – просто відпочинок;
В душі ще віршів – рясно, і пісня – на вустах! 

Твій човен не вернувся, немов Ковчег, блукає,
Лунає щирий голос крізь вогкий листопад…
Лиш розірвались буси, і ладан пахне раєм;
Неначе стиглий колос, схиляєшся від втрат. 

Мов кінь, що скинув збрую, лишивши темну зграю,
Земні іржаві ґрати людської суєти…  
Востаннє аплодую, востаннє співчуваю:
Хай буде добре, брате, і вільним станеш Ти.

Дмитро Романов, Сергій Дзюба

м. Чернігів     

Справді «урожайним» на театральні постановки для виноградівців став перший зимовий  день. У нашому місті побував найстаріший театр Галичини – Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича. У свій 169 сезон у Виноградові одразу поставив три вистави: для школярів початкових класів «Зимові пригоди» Богдана Базилевича; для старшокласників міських шкіл Вертепну дивовижу «Іродова морока» Пантелеймона Куліша; для дорослого населення міста «Гуцульський рік» Гната Хоткевича.

Від адміністратора театру Богдана Печинюка почула цікаву історію. Колись у Коломиї проживала дуже харизматична людина, молодий греко-католицький священик Іван Озаркевич. Коло його інтересів не замикалося лише на духовності гуцульського населення. При нім у містечку був зведений собор  Архістратига Михаїла. У пам’яті людей залишилася постать цього умудреного життям громадського діяча, просвітителя, поета і  перекладача, художника і засновника першого на теренах західноукраїнських земель самодіяльного театру.

8 грудня ми вітаємо Україну зі 148-річчям "Просвіти". За час її існування і час відновлення в українській нації сформувалася когорта людей "Просвіти". Це я про тих, чиї прадіди, діди, батьки мали тісний стосунок з організацією, яка зародилася у Львові як відгомін європейських просвітницьких рухів і, перш за все, як відповідь на гостру потребу формування української державницької нації.
Самоідентифікація українців, національна освіта, рідна мова і власна історія, врешті - потреба визначення українського шляху для людей і земель, розірваних і окупованих чужими державами. Наша історія не знає іншої такої організації, яка об'єднала всі українські краї, поширилася в усіх містах і селах, залучила до своїх лав цвіт української нації. Ніхто,як просвітяни не зазнали таких гонінь,нищення, репресій від імперії та большевизму, німецької окупації.
З вогню випробувальних літ люди "Просвіти" винесли свою просвітницьку ідею і свою відданість найстаршій громадській організації.

Міжнародний літературно-мистецький журнал та видавництво "Склянка Часу*Zeitglas" апрошує авторів до ювілейного випуску альманаха «СКІФІЯ-2016-ЗИМА»
(проза, поезії, есеї)
Наразі готується ювілейний 20-й випуск.
Він побачить світ у грудні 2016 року. 
Альманах «СКІФІЯ-2016-ЗИМА» 
видається із залученням коштів авторів.
До нього запрошуються автори України та країн зарубіжжя.
Термін надсилання творів: до 30 грудня 2016 року.

Альманах традиційно буде презентовано на найбільшому в Україні книжковому форумі КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ, та у Німеччині на ФРАНКФУРТСЬКОМУ КНИЖКОВОМУ ЯРМАРКУ.

Докладно про альманах "Скіфія-2016-Зима" читайте на сайті:
http://zeitglas.io.ua/s2461109/

Під стук коліс останній із вагонів
Через хвилину зник в далеку ніч
Лиш пес, що залишився на пероні,
Дрижав серед засніжених узбіч.

Завила, розійшлася хуртовина,
До скрипу загойдала ліхтаря.
Подеколи тривожна грюканина
Доносилася глухо іздаля.

Нічний експрес свого пришвидшив ходу,
Рознесла провідниця теплий чай,
І почались вагонні переходи,
Як в потягах буває зазвичай.

В купе на верхнім ярусі солдатик
Обличчям повернувся в бік стіни,
Спить, просто укриваючись бушлатом,
Невимушена звичка із війни.

На нижнім їде з хлопчиком матуся -
Непосидючим щирим пустуном.
«Подайте все, до чого дотягнуся», -
То до дверей, то лізе у вікно.

Петро Таланчук — президент і засновник Університету «Україна» — про парламентські слухання на тему «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні», що відбулися 16 листопада 2016 року та були організовані Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти.

«ВікіВісник» — підсумки листопада 2016

Активність

2756 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 10 % більше ніж у листопаді 2014 

Число редагувань на початок місяця: 19 067 тис, на кінець місяця 19 262 тис. За місяць: 195 тис., що на 23 % більше, ніж за цей місяць рік тому. Одне редагування здійснювалося в середньому що 13 секунд (60/(195000/30/24/60)).

759 користувачів за місяць здійснили 10 і більше редагувань (+16 % до минулого року), в тому числі 205 (+10 %) користувачів — 100 і більше редагувань, у тому числі 35 (+33 %) користувачі — більше 1000 редагувань. Більше 3000 редагувань зробили за місяць: MobyVan 8188, Glovacki 5495, Стефанко1982 3507, Леонід Панасюк 3235.

Розмір

• Число статей перевищило 664 тис. Це 16-й показник у світі.
• За місяць створено — 5959 статей, це 7-е місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії. Російська Вікіпедія на восмому місці із 5895 новостворених статей.
• Середня результативність за день — 199 статей.

Див. також: Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Перегони, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

За підсумками листопада українська Вікіпедія на 22 місці у світі. Число переглянутих за місяць сторінок становить 55.8 млн (+1% до листопада минулого року).

Найпопулярніші 50 статей в минулому місяці (стаття, число переглядів):