У Національному музеї літератури України, за сприяння Київської організації НСПУ, письменницею і громадською діячкою Марією Морозенко організовано та проведено чудовий захід з нагоди Дня Святого Миколая.

Відбулося дійство за участю представників ЦБС Солом'янського району, НБУ для дітей, Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва, Бібліотеки імені В. Симоненка, Бібліотеки імені П. Вершигори, Бібліотеки імені С. Васильченка, Бібліотеки імені О. Пушкіна, Бібліотеки імені Наталі Забіли, видавництва "РОЗУМНА ДИТИНА", журналу "МАЛЯТКО", електронного ресурсу "КЛЮЧ", журналу "КОТЯ", Мистецького порталу " Жінка-УКРАЇНКА", Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, ДНЗ № 91 м. Краматорська, столичної школи № 52, Скандинавської гімназії, НВК №39 імені Богдана Хмельницького та багатьох інших київських шкіл, учні яких створювали неймовірні рукотвори.  Саме ці рукотвори помічники Святого Миколая дарували письменникам, які творять для дітей.

Світлана Мирвода "Колискова для Ісуса" (камера І.Павленко)

«Від Андрія до Маланки всім Вам пряників в’язанки!» – віншує своїх читачів газета «Культура і життя» в № 51–52, яким завершує цей розмаїтий 2016-ий рік. Нагадуємо, щоб передплатити газету на наступний рік залишилося дуже мало часу! Наш індекс - 60969.
«Наголос» номера – «Виставка до Дня Збройних сил України» у Вишгородський історико-культурний заповідник. До кінця січня всі охочі можуть ознайомитися зі світлинами-спогадами про Небесну сотню, артефактами війни, подвигу медиків-фронтовиків, стендом Народного Героя Андрія Шуби і не тільки. «Найсильніша експозиція – з присвятою загиблим воїнам», – запевняють організатори та анонсують нові патріотичні акції.
Про передноворічні новини 1892 року (а саме тоді народився Михайло Семенко) розповідає Любов Якимчук (Lyuba Yakimchuk) у своїй традиційній рубриці «На перехресній станції». «Отже, розгортаємо наші прекрасні широкоформатні газети із кислотним папером, що вже розсипається в руках, і читаємо захоплюючі замітки та статті», – у матеріалі «Сто двадцять чотири».

16 грудня 2016 року в Університеті «Україна» (Київ) відбудеться ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Формування державотворчих якостей, національної гідності і гордості на козацько-лицарських традиціях українського народу в контексті Стратегії національно-патріотичного виховання дітей і молоді».

"Слово Просвіти",число 50:думки зі шпальт тижневика,що промовляють до Ваших сердець:

Ірина Фаріон: "Ми ніколи не перестанемо змагатися за нашу мову,як за нашу свободу,самостійність і незалежність."

У Видавничо-друкарському комплексі Університету «Україна» наприкінці 2016 року побачила світ збірка творів випускників Університету «Україна» «Люблю життя!».

Організаторами проекту є Імідж-центр Університету «Україна» та літературна студія «Горлиця» за підтримки Університету «Україна».

До видання увійшли твори Геннадія ГОРОВОГО, Лілії ЗАВОЙСЬКОЇ, Альони ЗАГРЕБЕЛЬНОЇ, Анни КРЮКОВОЇ, Світлани ПАТРИ, Світлани ПРОНІНОЇ, Оксани РАДУШИНСЬКОЇ, Олександра ЧОРНОГО.

Пропонуємо ознайомитися із творами, що увійшли до збірки.

"Останній лист сина до матері" (слова Н. Крісман, муз. В.Люліч) Natalya Krisman, Valentina Lyulich

Нещодавно у столичній школі № 199  учні 4Б класу поставили виставу за п'єсою письменниці Тетяни Череп-Пероганич "Вітерець і Україна". 

Разом із класним керівником четвертокласників Людмилою Черновою за юних акторів у залі вболівали їх ровесники, родичі.

Головний персонаж п'єси - Вітерець, який подорожує Україною, аби пізнати її велич і красу в різні пори року.

Діти старалися, як могли. Кумедні, цікаві, артистичні вони вміло входили в ролі, декламували поезії, співали пісні, кружляли у танку.

Бліц-інтерв'ю головного редактора міжнародного літературно-мистецького журналу СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS Олександра Апалькова Христині Шараповій 

- Розкажіть будь ласка, звідки прийшла ідея видавати журнал одночасно трьома мовами?

- Із моїх подорожей Європою на початку 90-х років минулого століття. У Німеччині, приміром, ніхто не знав де Україна знаходиться. Призвище Шевченко у німців означало футболіста. Тоді я написав книгу про Т.Г.Шевченка і видавши у Німеччині (Julian-Verlag) книгу перекладів Кобзаря німецькою мовою, започаткував журнал СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS.  Аби люди взнали одне одного ближче. Адже НІДЕ , крім як у художній літературі, не пізнається краще доля людини, незалежно від її материнської мови…