* * *
Усе-таки все так і заплелося:
З косметики – дрібниці на лиці,
І шкіру не тягають фахівці,
І лак не заплямовує волосся.
Ацтеки ж не питалися та інки,
Коли нарешті зробиш манікюр,
А зводили першопрестольний мур
На честь облагородженої жінки
Із рисами прадавньої природи.
Вона у власній справжності жива,
Бо заспокоює, як сон-трава,
Нервовий шал ребрендингу та моди.
А тіла шпаклювання чи ремонти
Фактурних брів та витончених вій
Згинаються. Бо вищість – у живій

До 25-річчя незалежності України часопис подає поезії Павла Тичини, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Леоніда Глібова, Петра Засенка, Миколи Ткача, Надії Данилевської та Миколи Адаменка, а також велику добірку Дмитра Іванова — до 70-ліття поета, вірші Анатолія Гризуна, Володимира Литвина, Любові Матузок та Михайла Середи.

Проза представлена уривком з роману Михайла Слабошпицького, оповіданнями Михася Ткача, Олександра Забарного, і Юрія Бондаренка, перекладами з Анатолія Боровського (з білоруської), Галімкаіра Мутанова (з казахської) і Зіфріда Ленца (з німецької).

У публіцистичній рубриці публікуються «Воєнні нотатки» Сергія Карпенка.

У літературознавчих студіях часопис друкує статті Тамари Демченко та Олександра Мисюри «Перший чернігівський самостійник» (до 180-річчя від дня народження Олександра Кониського), Володимира Кузьменка «За рядками листів Василя Чухліба» та роздуми Тамари Марченко «Погляд з юності» (про творчість Володимира Сапона).

Відомі українські письменники та журналісти Тетяна і Сергій Дзюби (Тетяна також науковець – доктор наук із соціальних комунікацій, професор) нещодавно побували в сонячному Казахстані, де урочисто отримали почесні нагороди – медалі Міжнародного клубу Абая. Друкуємо розповідь про цю захоплюючу поїздку нашого колеги Сергія Дзюби.

До Казахстану ми приїздили на запрошення Казахського національного університету імені аль-Фарабі. Це – найбільший і найпрестижніший вуз у цій країні. Знаходиться він в Алмати: університет – таке собі місто в місті, що займає територію близько 90 гектарів! В університеті на 15-ти факультетах навчаються 17 тисяч студентів. Нас вразили і ошатні корпуси, й мальовничі пейзажі (у студмістечку – зелено, багато троянд, бачили білочок, яких охоче пригощають і студенти, і викладачі, й гості цього дивовижного оазису).

 ЯКЩО ТИ СПРАВЖНІЙ УКРАЇНИ СИН

Якщо ти справжній України син, 
Рушай вперед повстанськими стежками!
Живи, твори для щастя і краси –
Вкраїну зміцнюй славними ділами!
 
Я на світлинах бачу крізь роки
Бійців одухотворені обличчя…
Струнка постава, погляди палкі
До переможних подвигів нас кличуть.

Звук скорострілу, вибухи гармат…
Ті дні криваві досі пам’ятають
Ліси Волині і ліси Карпат, 
Й чимало таємниць в собі ховають.

Вклонімось цим могилам без імен…
У вічність відійшли події, долі,
Та прийде час – героїв ми назвем –
Це нам вони виборювали волю!

У пам’яті людської довгий вік,
Коли її передають нащадкам…
Для нас, повстанці, ви завжди живі –
У наших діях і щемливих згадках!
 

Зустріч з сучасним письменником завжди свято для читачів, а коли він ще презентує свою нову книгу – то це вже подвійне свято! Таке свято організували бібліотекарі відділу дошкільників та учнів 1-4-х класів КЗК «Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей» для юних читачів Дніпровського навчально-виховного об’єднання технічного профілю № 79.

Читачі зустрілися з дніпровською дитячою письменницею Еліною Заржицькою, яка відкрила перед дітьми чарівний світ легенд та казок. Вони поринули у часи козацької доби разом з героями книг «Легенди про козаків» та «Як козак у морського царя служив». Із зацікавленням малюки слухали легенду «Як з’явилась червона калина», співчували бідній сироті з казки «Сонячний чоловічок», раділи подвигам славної козачки Стеші...

21 жовтня 2016 р. з 18:00 по 21:00 у книгарні «Смолоскип» (вул. Межигірська, 21, м. Київ) відбудеться презентація книги Юрія Ноги «Я завжди знаходжу світло».

Юрко Нога - поет, прозаїк, перекладач, публіцист, організатор мистецьких заходів... Він вже ніби й не тут, але все ще поряд. У пам'яті. В енергетичному полі Землі...

У видавництві "Смолоскип" посмертно вийшла його перша поетична збірка "Рядки з сигаретної пачки". Тепер світ побачила і друга, до якої увійшла Юркова проза, новелетки, публіцистика та поточні нотатки.

Як додаток - у книзі вміщені документи про громаську діяльность Юрія Ноги, спогади друзів про нього та його Маринку (св. пам. Марина Брацило) та рідкісні фотоматеріали.

Посилання на подію: https://www.facebook.com/events/1012879775501865/

Рецензія Тетяни Сидоренко на книгу Тетяни Череп-Пероганич "Осінь дорослої жінки".

Із категорією простоти в мене вже давно серйозні стосунки. Кожна людина не така проста, як спершу здається. Будь-яке явище, факт, подія тільки на перший погляд зрозумілі й не вимагають детального пояснення. Безліч літературних текстів (цілі томи!), прості за формою, породжують ілюзію простоти, – як у Сковороди, наприклад. Але, вчитуючись у написане, пробуючи пізнати текст ізсередини, дивуюся часто сама собі: як я могла раніше цього не бачити - багатющого поетикального наповнення, вишуканої ритмомелодики, занурення в архетипи й народнопісенність? І тоді цікавий мені текст потроху начебто сам розкривається, розкодовується, дозволяє себе роздивитися, а потім запрошує мене на прогулянку в художній світ образів, тем, мотивів, асоціацій, символів та розкішних метафор. І немає тоді більшої насолоди, ніж бачити той чи інший текст наскрізь: чим він дихає, якими звуками, кольорами, доторками, тонами й напівтонами наповнений…

Яка чудова осені пора!
У золото вдягнулися діброви… 
Промінням Віри, Мудрості, Добра
Ти сяєш, Богородице Покрово,

Людським серцям даруючи тепло.
Це під твоїм священним омофором
Боролись ми, перемагали зло,
Долали біль і невимовне горе!

13 жовтня-день виходу 41 числа "Слова Просвіти". "Сила нескорених"- першу шпальту присвячуємо захисникам України всіх часів-козацтву, УПА, тим українцям, що нині воюють на Сході. Всі війни проти України - це війни з національною ідентичністю українського етносу. Нині в суспільство вкинуто дискусію про помайданну ідентичність громадян і держави. З критикою позиції Тараса Возняка виступає Володимир Ференц - "Україна-Укропія?" Віталій Портніков та Олександр Пономарів в розділі "Гаряча тема", або Бути українцем.
Нарис академіка Качкана про просвітянина професора Володимира Боцюрка, інші дописи просвітян про те,що робить "Просвіта" сьогодні. Українські музеї та заповідники-чи існують зв"язки з педагогами-істориками?

Михайлів Л.Л. На околиці осені: вибрані поезії, поеми. Івано-Франківськ : Місто НВ. 2016. 512 с.

Недавно в літературному деннику знайомого письменника прочитав, що він часто-густо не може писати про ловців слів та їхні книги без спілкування з ними. Як на мене, то раціональне зерно в цьому є. Та іноді так багато промовляє до усіх вже саме написане. І тоді вже не звертаєш уваги на факт знайомства чи спілкування. Звісно, в таких випадках нерідко буває важко писати. Але берешся за перо, бо хочеться. Просто взаємини (очні чи заочні) допомагають, доповнюючи враження від прочитаного.