Мистецький веб-портал

 

В Україні засновано почесну міжнародну нагороду – медаль «Олександра Довженка»

%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%b0Міжнародна літературно-мистецька Академія України для відзначення заслуг громадян України, а також іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проявили себе у сфері мистецтва і науки, як видатні творці, організатори та меценати, рішенням Правління Академії заснувала медаль «Олександра Довженка».

Згідно з «Положенням про нагородження» почесною медаллю «Олександра Довженка» відзначаються талановиті люди творчих професій: письменники, літературознавці, перекладачі, художники, композитори, музиканти, – за видатні творчі здобутки, а також особи з інших сфер діяльності, котрі внесли вагомий внесок у розбудову національної культури та відродження духовності, виводячи їх до рівня загальнолюдських надбань.

«Розстрілом українських кобзарів усе не закінчилося», - лірник Олександр Тріус розповів про таємну мову кобзарів, плекання традицій та фільм "Поводир"

Кобзар, лірник Олександр Тріус – один з небагатьох в нашій країні, хто володіє кобзарськими традиціями і працює над збереженням їх самобутності. Уродженець міста Ромни, прийняв посвяту у братчики Київського кобзарського цеху, мандрує Україною і поширює автентичну музичну традицію XVI-XIX століття. Володіє грою на лірі, старосвітській бандурі та кобзі. Брав участь у зйомках фільму «Поводир». До Чернівців 30 жовтня прибув уперше.

У розмові кобзар зізнався: ще дуже багато потрібно працювати, аби втримати кобзарське мистецтво на тому рівні, на якому воно було багато століть тому.

- Чим забезпечується безперервність традиції? Адже скільки поколінь має передавати пісню в оригіналі, якщо їй – 200 чи 300 років…

Жінка з двома сонцями

Присвячується письменниці і волонтеру
Оксані Радушинській

У неї змалку два сонця – одне у волоссі, а одне – у душі. Такі гарячі, що зігріватися біля них, можуть всі, хто Оксанку оточує. Щиро завжди ділиться з іншими сонячним теплом. Бо нащо їй самій так багато? Можна наодинці й спопеліти від нього, а вона має купу справ. Для неї взагалі краще – горіти справами…

– Привіт, новий день! – зазирає у вікно, що поруч з ліжком молода й красива жінка.

На вустах щира усмішка. Як же це добре прокидатися щодня, аби знову і знову бачити стежку по якій ще встигла потупцяти манюніми ноженятами, деревця в саду, що ростуть у неї на очах і дарують щедро свої плоди, небо, яке з хмарок ось щойно змайструвало для неї букет пишно-білих троянд.

– Привіт, поезіє! – протягує руку за ноутбуком, аби швиденько перенести туди навіяні нічними сновидіннями думки.

Цей дивний смак книги... (міні-рецензія)

Еліна Заржицька. Як козак у морського царя служив. – Харків: Юнісофт, 2016. – 64 с. іл. –  (Серія "Читаю сам")

Ось вона нова книга. Яскраві малюнки, гладенькі та приємні на дотик сторінки, новий типографський запах – привіт із мого дитинства. Книга була і залишається моїм най улюбленим подарунком, який я отримую на свята і просто так! Але це не все.

Найголовніше, що книга Еліни Заржицької смачна: читаєш запоєм і радієш кожному рядку.

Давно я не бачила такої гарної книги ні як автор, ні як вчитель із 28-річним стажем роботи. Жалкую, що немає у кожного мого учня такої книги – це ж скарбниця знань про козака, який у морського царя служив, про молодого музику Звенигора, про небайдужого рибалку та сонячного чоловічка.

С. В. Дзюба як перекладач і дослідник проблем перекладу

%d1%8f-%d0%b2-%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d1%85%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%96-%d1%84%d1%96%d0%bb%d1%84%d0%b0%d0%baНещодавно у Казахському національному університеті імені аль-Фарабі, на факультеті філології,  відбулася урочиста зустріч професорсько-викладацького складу кафедри іноземної філології та перекладацької справи з президентом Міжнародної літературно-мистецької Академії України (яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, вчених, журналістів, а також громадських діячів із 52-х країн), головою Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, почесним професором Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», відомим письменником і перекладачем світового рівня Сергієм Вікторовичем Дзюбою.

Лист із «Південної столиці» Казахстану

%d1%82%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%81-%d1%88%d0%b5%d0%b2%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b2-%d0%b0%d0%bb%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b8На гостині в Казахському національному університеті імені аль-Фарабі побували відомий український поет, прозаїк, публіцист, перекладач, президент Міжнародної  Академії літератури і мистецтва України Сергій Дзюба та письменниця, літературознавець, перекладач, журналіст, вчений – доктор наук з соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба.

Республіка Казахстан готується відзначити 25-ту річницю здобуття Незалежності. В історії України та Казахстану – чимало спільного, що могли зауважити й наші гості-колеги. Попри недовгий час перебування, вони встигли дуже багато: прочитати лекції та провести майстер-класи, взяти участь у Міжнародній конференції, розповісти про Україну та свої творчі й наукові досягнення в інтерв’ю, подивитися мегаполіс та його околиці і навіть здолати гірську вершину.

Рік Творчої сотні «Рух до перемоги»

dsc_0595 Минулого року наприкінці жовтня в управлінні юстиції зареєстрували документи про створення всеукраїнської ГО «Творча сотня «РУХ ДО ПЕРЕМОГИ». Відома подільська журналістка та письменниця Оксана Радушинська, котра від квітня 2014 року зарекомендувала себе і на військово-волонтерському поприщі, в якості співорганізатора опікуючись впізнаваним на той час об`єднанням «Мистецька подільська сотня», створила нову громадську організацію.

«Слобожанська РефорNація» - фестиваль наповнений духом Майдану

19-20 листопада цього року у Харкові відбудеться перший Патріотичний Літературно-мистецький фестиваль «Слобожанська РефорNація». Докладніше про нього - у інтерв’ю з автором ідеї і головним організатором, письменником і громадським діячем Володимиром Вакуленком.

- Володимире, нині все більше набирає розголосу Патріотичний Літературно-мистецький фестиваль «Слобожанська РефорNація», який відбудеться 19-20 листопада у Харкові. Це Ваша особиста ініціатива провести подібний патріотичний захід саме у Харкові?

- Я на Харківщині живу, хоча раніше жив скрізь. А там де я живу – намагаюся щось рухати в культурному напрямку. Сучасна культура Харкова здебільшого відбувається у вузьких колах та зокрема на сході й на півдні в цілому та ж сама ситуація. Власне проблема війни, проблема патріотизму створювалась на сході країни роками – всім було байдуже що ми робимо, як розвиваємось та ін...

Об'єднати вміст