Актуальними подіями тижня традиційно розпочинається 45-й номер газети "Культура і життя". «У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулась урочиста церемонія відкриття 46-го Київського міжнародного фестивалю «Молодість». Цього року буде презентовано понад 200 фільмів із понад 60-ти країн світу», - повідомляє прес-служба Міністерство культури України. А «українські видання на Франкфуртському книжковому ярмарку, який тривав із 19 по 23 жовтня, відзначені одразу в декількох категоріях». Рубрика «Актуально», як завжди «гаряча». Там знайдете, зокрема, роз'яснення Мінкультури щодо пожежі в Національному музеї народної архітектури та побуту України. 

Сергій Лащенко – автор рубрики «Ідентичність» пропонує поговорити про роль козацької ідеї у збереженні української ідентичності. Адже сімдесят років минуло з дня смерті галичанина Кирила Трильовського. Хто це - знайдете відповідь у статті «Козацька грань українськості». Автор рубрики "Ідентичність" переконаний, що «Пісня зближує народи». Який вплив мають національні пісні на нашу ідентичність читайте в газеті "Культура і життя".

Вітаю! Пишу раніше, абись мали час подумати й вирішити: чи належимо ми всі до тих національно-патріотичних сил, які здатні об'єднатися, аби чинити тиск на владні структури для здійснення справжнього державницького процесу?Це-скажу одразу- переказ думки Джеймса Мейса, людини, яку Україні послав Всевишній і якого вибрали наші мертві, на докір сліпоглухонімим живим сучасникам.

"Україна:матеріалізація привидів" - так називається книжка,яка щойно вийшла в світ у в-ві "Кліо", упорядкована Наталею Дзюбенко-Мейс. Про книжку і не лише про неї розмовляємо з Наталею на шпальтах 43-го числа "Слова Просвіти", яке відправили до друкарні, аби вже в четвер читачі взяли його до рук.

Віктор Винник і «МЕРІ» оголосили про дату виходу у світ нової, четвертої за ліком платівки, реліз заплановано на 25 листопада цього року. Але перед тим музиканти вирішили поставити крапку на свому старому альбомі 2014-го «Кулями Любов…». Оскільки неоприлюдненою з нього залишилась всього одна пісня, команда хотіла б представити її слухачам. Це буде трек із символічною назвою «Coda». «coda» це музичний термін, що означає закінчення твору, і саме цією піснею «МЕРІ» закривають тему минулого альбому. Треба відмітити, що пісня вийшла найліричнішою з усієї платівки, бо альбом «Кулями Любов…» за змістом був дуже соціальним. Трек спродюсовано самими музикантами «МЕРІ». Музику Віктор Винник написав у співпраці з гітаристом команди Віталієм Гудзієм, а аранжуванням зайнялись відповідно Віталій Гудзій та ударник групи Володимир Андрієвський. Отже усе має свій початок, і усе має свою «Сoda»…

Любительський відеозапис.

Цього року минає 10 літ, як енергійні та відчайдушні поети-мрійники об'єдналися для спільних зустрічей та творчості на планеті Sevama :)

Дехто і не сподівався, що натхнення стане на такий тривалий період, а натхненні творці Севами Оксана Яблонська та Іван Кушнір вірили, що втілять не одну мрію. І це їм успішно вдається, адже Sevama постійно повниться творчими та відвертими авторами різного віку, яких об'єднує любов до Слова та України. І це не просто високі слова, це життєве кредо.

Якщо познайомитися у Вікіпедії з біографією відомого українського письменника, перекладача і громадського діяча Володимира Вакуленка, то там, окрім щойно сказаного, можна прочитати й наступне: «…активний учасник Народного Майдану. Був поранений у Маріїнському парку 18 лютого 2014 року під час сутички з "тітушками". Правих анархо-ліберальних поглядів, серед своєї тусівки визначений як анархо-панк. Нагороджений відзнакою "Срібний тризуб" на честь до 20-річчя Незалежності України (2011). Лауреат таких премій: конкурсу патріотичної поезії «Золотий Тризуб» (2011), міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка (2012), Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича (2014), Міжнародного конкурсу Коронація слова (2014). Дипломант конкурсу " Гранослова-2016 ". Автор збірок поезій: «Монограмота» (2008), «Ви…не» (2011), «Ми, Провінція!» (2012), «Святославова Сварґа» (2016); Дитячих книг: «Сонечкова сім'я» (2011), «Татусева книга» (2014), «Ukrainian Fairy Tales for Little Patriots» (2016); Роману: «Heart Attack for Gourmens: Wariat`s Diary» (2016), «Інфаркт для ґурманів. Щоденник вар’ята» (2016)…».

Це коли коротко про головне. А насправді поміж біографічних рядків ціле життя, яке й привело Володимира до всього, що на сьогодні має. Тож попросила у нього поділитися рецептами успіху і дуже вдячна за таку несподівано відверту розмову.

21 жовтня 2016 року, у п’ятницю, звичайну для більшості людей, приміщенні Благодійного фонду «Смолоскип» у Києві витала тиха туга – родичі і друзі зібралися на презентацію книги «Я завжди знаходжу світло» Юрія В. Ноги. Та чи тільки заради цього прийшли всі його близькі? Бо ж навіть сам Юрій іронічно ставився до друку своїх творів – писав він не для заробітку, для душі. І цей вечір повністю присвятили йому, Поету і Людині...

                                                   (Мандрівний  есей)

Дев’ятий рік я не дивлюся телебачення. Не слухаю радіо. І не читаю газет. Це мій власний соціальний протест негативно захаращеному українському та світовому медіа-простору на тематичному, концептуальному та мотиваційному рівнях. Дев’ятий рік я закрила очима й плечима на теракти, авіакатастрофи, пожежі, війни, потопи, буревії та державні перевороти. Але я ніде не можу сховатися від цієї інформації! Вона наздоганяє мене і руйнує ізсередини! Вона доходить до мене іншими, навіть найвужчими інформаційними каналами і робить свою деструкцію. Я не відстала, на превеликий жаль, від жодної суттєвої новини українського та світового соціуму. Бо від реальності не сховаєшся… Війна на Сході України… АТО… Сотні тисяч біженців і переселенців… Тисячі вбитих і поранених, зниклих безвісти… Ллється кров людська рікою… Мені тяжко від цього… Ніби я в чомусь винна…  Як отой інтермеццівський персонаж, я неймовірно від усього стомилася… Пішла навіть до військкомату. «Беріть мене на війну, - сказала. – Я вже нажилася». Там на мене довго й підозріло дивилися якісь пани полковники синьоокі. А потім відповіли: «Купляйте бронежилет, військову форму, спальний мішок – і вперед!»… Іти на війну за власний рахунок мені виявилось не по кишені…

 Еліна Заржицька. Легенди про козаків. – Харків: Юнісофт, 2016. – 64 с.: іл – (Серія «Читаю сам»).

Еліна Заржицька. Як козак у морського царя служив. - Харків: Юнісофт, 2016. - 64 с.:іл. - (Серія "Читаю сам")

Коли взятися креслити карту фольклору України, то не буде великою проблемою змалювати чільні сюжети та типи героїв для таких куточків, як Полісся, Полтавщина, Київщина, Поділ, Волинь, Галичина, Карпати чи й Крим – а на місці Придніпров’я, і конкретно – корінних земель Війська Низового Запорозького (нині – Дніпропетровська і Запорізька області), – буде біла пляма. Це переважно стосується такого надважливого шару фольклору, як казки. Ба й справді, якщо перекази та думи (які передусім стосуються доби Козаччини) даного регіону ще можливо віднайти у профільних виданнях, то з народними казками ситуація виглядає геть не обнадійливою. Не сказати, щоби Придніпров’я зовсім не знало власних казок або легенд – ідеться про те, що цей масив наративів майже невідомий поза вузьким колом фахівців-етнографів. Ну і вже годі казати, що сучасні наші дітлахи знайомі хіба що – у кращому випадку! – з такими героями українських казок, як Котигорошко або Вовк та Пес із відомого мультфільму, та й усе.

В один із чудових жовтневих днів 2016 року арт-простір «SKLO» (Київ, вул. Тургенєвська,  8/14) зустрічав гостей. Адже саме того дня відбулася презентація нової книги-фентезі від Оксани Радушинської. Оксані підкорюються не лише вершини поезії та прози. Вона - активна та небайдужа громадська діячка, журналіст і просто прекрасна людина. Тож і не дивно, що презентація зібрала багато друзів Оксани. Про презентацію та гостей свята - у матеріалі Костянтина ЗОЗУЛІ. 

У жовтні 2016 року в арт-просторі «SKLO» (Київ, вул. Тургенєвська,  8/14) відбулася презентація новоїкниги випускниці Університету «Україна» Оксани Радушинської «Коли Сонце було стозрячим. Амулет волхва» (видавництво «Твердиня»).

Захід організувала і провела викладач Національного педагогічного університету (НПУ) імені М.П. Драгоманова Юлія Холодна.