Дитячий літературний конкурс «ПероДактиль» – це можливість для кожної талановитої дитини спробувати свої письменницькі здібності, а також творчий майданчик для спілкування школярів між собою та з літературним середовищем. Збір творчих робіт в рамках конкурсу від дітей 8–16 років триватиме до 20 листопада, а оголошення і нагородження учасників відбудеться 10 грудня 2016 року.

Основні державні, народні, релігійні, професійні свята листопада

8 листопада – Дмитрів або Дідів день

Встановлений на честь великомученика Дмитрія Солунського, одного з найшанованіших святих православної церкви, який близько 306 р. н. е. постраждав за християнську віру. Він вважається покровителем хоробрих воїнів. Субота напередодні цього дня одержала назву Дмитрової. Вона називається також поминальною, родинною або дідовою. Цей звичай присвячено пам’яті предків – дідів і прадідів аж до дванадцятого коліна. У 2016 році поминальна субота припадає на 5 листопада. З цього дня починаються поминальні батьківські суботи, що тривають аж до Різдва. Ще здавна на святого Дмитра закінчувався сезон сватань, про це казали:   «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитру хоч за старця, аби не остаться». За народними уявленнями, Дмитрів день завершував землеробський рік, замикав землю і приводив зиму. Ключі   святий тримав у себе до весни, а потім їх передавав Юрію (Георгію). Якщо цього дня мороз і випав сніг, то весна буде пізня й холодна, а коли сльота і не дуже холодно, то це до теплої зими та весни.

Є у людей одна особливість — вони помирають. А хороші люди помирають частіше. А, може, так здається, коли йде з життя людина, що залишає після себе зяючу порожнечу. Звичайно, цих людей ніхто не замінить. Вони йдуть за грань вічності, звідки немає вороття, але вони залишають по собі вічну пам’ять, слід, образ. Їхні душі залишаються у дітях, внуках, правнуках.

Третього листопада о шостій годині ранку на 90-ому році пішов з життя Олександр Аврамович Деко (не доживши лише півтора місяця до свого ювілею): прозаїк, літературознавець, публіцист, перекладач, громадський діяч, видавець, учасник Другої світової війни, головний редактор журналу «Соборність» (Ізраїль) українською мовою. Із 2004 року жив і працював у Ізраїлі.

Ми зробили все, аби вийшло в світ 44 число всеукраїнського культорологічного тижневика "Слово Просвіти"- газета вже в дорозі, завтра буде у читачів. Це число особливе: ми вітаємо Вас, дорогі друзі, з Днем української писемності та мови, який, за ініціативи просвітян, став державним святом, відзначається 9 листопада, на Нестора Літописця.

Назва заходу: «Намисто красних пісень. Нова народна музика».
Дата проведення: 11.11.2016
Початок заходу: 19:00
Тривалість заходу: 1 год.15хв.
Місце проведення заходу: Київський міський Будинок вчителя, конференц-зал, м.Київ, вул. Володимирська 57
Вхід: запрошення, квитки 60-150 грн.

З нагоди Дня працівників культури в конференц-залі Київського міського Будинку вчителя відбудеться ПРЕМ’ЄРА програми «Намисто красних пісень. Нова народна музика».

Дата: 10 Листопада 2016 (Четвер) 
Час початку: 18:00 
Вартість: Вхід вільний

Місто: Київ 
Місце: Центральна районна Бібліотека
ім. Ф.М. Достоєвського 
Адреса: вул. Освіти, 14а

10 листопада музично-поетичний квартет поетів Тетяни Череп-Пероганич, Лілії Батюк-Нечипоренко (Київ), Іванни Стеф'юк (Чернівці), та поетеси, композитора, виконавиці пісень Юлії Качули (Крим-Польща) зігріє всіх бажаючих теплом і щирістю українського слова й пісні в Центральній районній бібліотеці ім. Ф. М. Достоєвського. З нами буде добре! І нам з вами, шановне панство, теж!!! :-) Чекаємо! Вхід вільний.

Центральна районна Бібліотека ім. Ф.М. Достоєвського, вул. Освіти, 14а

Подія у Facebook: http://facebook.com/events/319357008435260/

Минулої суботи в столичному літ-пабі «КрапкаКома», під тиху мелодію осіннього дощу за вікном, вдесяте відбувся «Sevama fest», зібравши своїх творчих друзів – поетів та виконавців авторської пісні.

Творці «Sevamu» Оксана Яблонська та Іван Кушнір зробили багато для того, щоб всі ці роки літературне об’єднання не жевріло, а жило повноцінним мистецьким життям, об’єднувало словом людей близьких по духу, поповнювало свої творчі ряди цікавими особистостями.

Конкурси, презентації, фестивалі – біографія різноманітна, цікава. Тому під час ювілею було що пригадати, про що поговорити.

Приворотне чар - зілля української етнології – у вінок пам’яті Володимирові Гнатюку (1871-1926)

«Минуле нашого народу – не з дому, а додому. Насамперед нам треба пізнати досконало  давні традиції, а потім на їх основі творити щось нове і збагачувати те, що маємо».

Володимир Гнатюк

6 жовтня 2016 р. минуло 90 років як пішов за світи Володимир Михайлович Гнатюк – видатний український вчений, представник когорти визначних діячів європейської культури ХІХ, першої чверті XX ст., що гідно репрезентували вітчизняну гуманітарну думку в світі й залишили по собі величезну кількість безцінних наукових досліджень й матеріалів, які   необхідно вивчити та належно оцінити ще не одному поколінню. Він перший поставив українську фольклористику на наукові рейки, тісно пов’язавши її з етнографією, мовознавством, літературознавством, виступив як представник порівняльно - історичного методу в народній творчості.

Міжнародна літературно-мистецька Академія України для відзначення заслуг громадян України, а також іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проявили себе у сфері мистецтва і науки, як видатні творці, організатори та меценати, рішенням Правління Академії заснувала медаль «Олександра Довженка».

Згідно з «Положенням про нагородження» почесною медаллю «Олександра Довженка» відзначаються талановиті люди творчих професій: письменники, літературознавці, перекладачі, художники, композитори, музиканти, – за видатні творчі здобутки, а також особи з інших сфер діяльності, котрі внесли вагомий внесок у розбудову національної культури та відродження духовності, виводячи їх до рівня загальнолюдських надбань.

Кобзар, лірник Олександр Тріус – один з небагатьох в нашій країні, хто володіє кобзарськими традиціями і працює над збереженням їх самобутності. Уродженець міста Ромни, прийняв посвяту у братчики Київського кобзарського цеху, мандрує Україною і поширює автентичну музичну традицію XVI-XIX століття. Володіє грою на лірі, старосвітській бандурі та кобзі. Брав участь у зйомках фільму «Поводир». До Чернівців 30 жовтня прибув уперше.

У розмові кобзар зізнався: ще дуже багато потрібно працювати, аби втримати кобзарське мистецтво на тому рівні, на якому воно було багато століть тому.

- Чим забезпечується безперервність традиції? Адже скільки поколінь має передавати пісню в оригіналі, якщо їй – 200 чи 300 років…