Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Сьогодні:
Творчість
Ірина Виртосу: Доньки вулиці
Погане харчування, постійні недоїдання та переохолодження взимку, антисанітарія, ризик захворіти на туберкульоз та СНІД – будні дівчат вулиці. Тут вони опиняються, тікаючи від домашнього насильства, проблем у сім’ї та злиднів. Самотужки повернутися до повноцінного життя не вдається майже нікому з них.
Ірина Виртосу: Шолом і щит для жінки, або Як захиститися від дискримінації
Якщо ви всілякими способами виправдовуєте чоловіка, для якого норма – бити вас, якщо ви погоджуєтеся на залицяння начальника – можете гордо далі нести знамено дискримінованої жінки. Цей матеріал для тих жінок, хто знайшов у собі сміливість визнати, що "я – жертва і більше нею не хочу залишатися".
Як дискримінують на роботі?
У різний період часу жінка може опинитись у вразливій групі і зазнавати дискримінації – мама з немовлям, жінка передпенсійного віку, студентка, білявка або й просто тому що жінка. І захиститися від дискримінації буває вкрай важко. Часто через незнання, до кого звернутися за порадою і як діяти в тій чи іншій ситуації.
Ірина Виртосу: Журналістське розслідування ціною у 50 тисяч гривень
Черкаська журналістка довідалась, що місцеві чиновники ідуть на пенсію найчастіше по інвалідності. І через це опинилась у суді. Не самі чиновники-інваліди, а власне заклад, який видає довідки, помітив у статті "тінь" на своїй діловій репутації. Моральну шкоду заклад «з інвалідних довідок» оцінив у 50 тисяч гривень, з них 20 тисяч хоче отримати від автора матеріалу.
Що під загрозою: репутація чи прозорість держоргану?
Гурт МЕРІ: Незнайомий мій брат
Лютий 10, 2014 - 13:15 — perohanychАвтор слів і музики Віктор Винник. Написано ще в 2002, а так, наче сьогодні!
Із відгуків:
…пісня ця.. спочатку так ледве чутно «стукається» оцими «я живу ніби вдома, але як емігрант», а потім вгризається в серце так, що .. молодці , хлопці. Дякую вам, душевна пісня, про наболіле, давно таких не було.
Поезія Лесі Мудрак
* * *
Черепки- в синтагму...
синусоїд мого коліна.
атоми білого акту...
активований біль - мотовило -
у руках
пере-цілованих танго...
сіль у лоно...
мішень - у сонці
мого хребта
не та...не та...не таааааааааааааааааааааааааааа...
Мертві душі- Тантал-
з хреста до мішені...
заварюю чай у колодязі-
голий, зелений...
Мілонга -на перехресті-
мертвих душ-
порожні піали...
Марево сексу -
в ребрі піару...
Танцюва-ли..тан-цю-ва-
ли
з мертвим півнем, чи з
гострим чортом???
...аорта
твоєї долоні -
не замінить мені серця...
Інна Стар: Авторські тексти пісень
Цей світ для тебе
Життя одне, та не легке,
Без образ, розчарувань, падінь і злетів.
Так не бува, щоб у піснях
Моїх приспів звучав без двох куплетів…Усі говорять: « Йди вперед до мети ».
Усі говорять: « Підіймайся і йди ».
Та тільки зробиш крок – знов падаєш вниз,
Ти посміхнись і навкруги озирнись!!!
Приспів :
Цей світ для тебе
Хапай його в долоні,
Палає небо, згорає від любові
Цей світ для тебе
І мрії, наче зорі,
Горять для тебе
Як сині хвилі в морі
Творчість — супутниця в житті
І. І. Даценко, перший секретар Ставищенського райкому СПУ (з Київщини), попросив допомогти з виходом поетичної збірки своєї землячки Тетяни Іванчук. При цьому він передав підбірку її віршів. Вони здалися непідробними, щирими.
Дякуючи небайдужим людям, збірка вийшла (хоч і малим накладом — 1000 екз.) під назвою «Роса ріки». Не буду оцінювати майстерність автора, бо не про те йдеться. Коли писано душею, то у вірші є все: замальовки життя, неспокій, переживання, чистота почуттів, — те, без чого поезія неможлива. А ще є підтвердження справжньої майстерності і таланту. Фах Тетяни Іванчук до літератури стосунку не має, але вона — одна з тих, хто своєю творчістю безпосередньо формує середовище культури. Переконайтесь у цьому самі.
Олександр МОРОЗ
Тетяна ІВАНЧУК
* * *
Дощі осінні на вікнах скачуть,
Сльозини-краплі на землю гублять,
Не плачуть люди, які не люблять,
Не люблять люди, які не плачуть.
Руслан Трач: Таємниця
Вона знову тікала. Знову, обдираючи босі ноги об холодне каміння, вона неслася крізь ліс.
Позаду залишалися заздрісні погляди, перешіптування за спиною, холод відчудження ‒ люди її боялися. Страх цей був незрозумілий для самих людей , вони старалися заховати його за осудженням, приниження, але це мало допомагало, бо сам страх говорив про інше. Страх був породжений загрозою їхньому такому нещасному, але звичному світу. Люди бачити її не хотіли, бо кожна дія, посмішка дівчини говорили про те, що з їхнім власним життям щось негаразд.
З Тетянами!
А ми, Тетяни, отакі:
Уперті і цілеспрямовані,
Рішучі, мужні і … м'які,
І ділові, та не суворі ми.
Всім сонце у очах несемо,
Не обминаючи нікого.
Ми коли любим- миле все нам,
А як не любимо- нічого.Ми книгу вміємо читати
Життя людського таємниці,
Та птицю щастя упіймати
Не всім нам стачить інтуїції.В нас є і воля, є і сила,
Активність.Що там є іще?
А хочеться, щоб нас любили,
Міцне підставивши плече.
Щоб ми жили, не озираючись,
Хоч ми не дуже й боязкі,
Щоб ми кохали щиро, знаючи:
Не зрадять нас чоловіки.
