Творчість

Поезія Тетяни Винник

Потойбіч тіла і усіх речей

***

Небеса, золоті володіння, які зберегти
не змогла, не зуміла, й нічого собі не лишила,
окрім голосу, що проривається із висоти
отієї, що вища польоту і глибша могили.

За стіною дощу, що ридає лише по живих,
із матерій найтонших, із духу, із атому, миті –
проривається голос, який у мені не затих
і відлунням росте. У цім голосі сиві, як сіті,

це мовчання твоє, і міста і бетонні мости,
всі галактики й сни, що душа мимохіть облетіла,
доки весни суціттями будуть по небу плисти –
крізь тумани, сніги і моє недовершене тіло.

Собі — для душі, людям — на радість

Бог дав людині талант для того, аби вона мала можливість ділитися результатами своєї творчої праці з іншими. Ось, до речі, хороший приклад для наслідування. 

Художниця Вікторія Тимошенко нещодавно прикрасила петриківським розписом будинок в Дніпропетровську — так гарно вийшло!

Великодня таїна

Свічка, віск і писачок – 
І яйце – вже диво з див.
Їх доокруж пасочок
Для достатку поклади.

Наче доля – з різних барв
Писанки і крашанки.
Таїна – не для забав,
Тож, почавши, не покинь.

Ця символіка свята
Без початку, без кінця
Вимальовує життя
Зі звичайного яйця.

В таїні цій треба що 
З великоднього коша?
Свічка, віск і писачок.
І – просвітлена душа.

Любов СЕРДУНИЧ

Чистий Четвер

Розквітають травинки, дерева чи кущ,
Весна землю мою заквітчала –
Четвер Чистий іде для просвітлення душ,
Пасха шанс для очищення дала.

Оновімось сьогодні, омившись добром,
Пасху з печі поставмо на стіл,
До Небес підіймімо пісні молитов,
Щоб кровавих не було і снів.

Нехай смерть йде подалі кудись у світи,
Там де біситься нечисть танком
А Господь Воскресає для нас назавжди
Миру вкривши мою Україну вінком.

Навіть ворон сьогодні, іще до зорі,
Вмив у водах свою дітвору
То ж чому «брат» нав’язує плани війни –
Не вгамує захланність лиху?

Анастасія Дмитрук: «Ніколи ми не будемо братами»

На порталі «Жінка–УКРАЇНКА» ми публікуємо матеріали українською мовою. Проте для цього твору вирішили порушити політику порталу. Мова про вірш «Ніколи ми не будемо братами», який написала Анастасія Дмитрук у зв'язку з російською анексією Криму. 19 

Цей кліп — вірш у виконанні авторки, з'явився в мережі 19 березня 2014, а вже 11 квітня подолав межу у 1 млн переглядів.

Литовські музиканти спільно з хором Клайпедського музичного театру записали відеокліп. З часу завантаження 3 квітня 2014 до 14 квітня 2014 цей кліп також був переглянутий більше мільйона разів.

Поезія Зої Кучерявої

Голосила навзрид барикада

Київ. Революція. Зима 2013–2014.

1

Нарекли Пілатом

Одягайте, хлопці, камуфляжі
І візьміть набоїв про запас,
Постріляйте друзів учорашніх,
Бо вони повстали проти нас.

Проти мене.
               Влади хочуть, слави?
Хочуть перевибрати главу?
Як захочу, то продам державу.
Я її «розсиплю, розірву».

Обзивають злодієм проклятим
І несуть усяку каламуть.
Нарекли мене якимсь Пілатом,
А його моїм ім’ям вже звуть.

Об'єднати вміст