Головна

Поезія

Іван Гентош. 31-го серпня

Вересень 1, 2015 - 12:33 — perohanych

31-го серпня

Сонце сідало,
Серпень стояв над світом,
Не попрощавшись
Просто отак пішло…
Сонце пеклó
В день цей останній літа,
Несамовито, гірко
І навіть зло.

Мало б кричати
Нам із небес щосили –
Гей, схаменіться,
Ладили ж дотепер!
Сонце ізверху
На прапори дивилось,
Тихо молилось –
Хоч би ніхто не вмер.

Сонце не знає,
Хто при якій посаді –
Маєте, люди,
Свій синьо-жовтий стяг!
Прапор один –
І на Верховній Раді,
І на Майданах,
В душах, на блок-постах.

«Війна» — добірка нових віршів Світлани Макаревської

Серпень 31, 2015 - 22:20 — perohanych

ВІЙНА

Ось і скінчилося літо. Цього року воно проходило для мене під знаком війни, як власне і для всіх українців. Літо минуло, а війна продовжується. І що б ти не робив, де б не був, думки – там.

Літо вкладається між двома датами – неоднозначним Днем Перемоги і тривожним нині Днем Незалежності. Між травнем і серпнем написалися ці вірші, об’єднані поняттям і відчуттям: в і й н а …

Світлана Макаревська

 

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ

Від сорок першого – до сорок п’ятого…
В спеку й мороз, дощ і туман,
був на війні рідний мій тато,
гвардії капітан.

Вийшов з оточення, вижив у пеклі –
артилерист, боєць.
Рани, контузії, зради і смерті…
От і війні кінець!

Ми про війну – міфи і правду –
чули від старших, батьків.
Мій про бої майже не згадував,
швидше забути хотів.

Звісно, вважав Перемогу великою –
мир вона людям несе.
Про героїзм не просторікував:
ворога били – і все.

Три покоління відтоді виросли –
дякуєм мирному дню!
Нащо ж сьогодні російському підлітку
«празнувать» давню війну?

Славити подвиг? А там було всякого…
Зброї убивчій радіти?
Мир – це єдине, чого треба прагнути,
це і пояснювать дітям.

Що ж залишилось країні, в якої
нині досягнень нема?
Молодь свою готувати до бою,
богом щоб стала війна –

брязкати зброєю, світ залякати,
бачити скрізь ворогів,
волю Господню не поважати,
взяти чуже, як схотів…

День Перемоги – свято священне
в тих, хто її здобував.
Вже відійшли вони в світ незбагненний,
звідки ніхто не вертав.

Але якби ми могли уявити:
ось вони – з нами, живі! –
впевнена: жоден із них своїм дітям
не побажав би війну розпалити,
долю майбутню занапастити,
душу скупати в крові…

Поезія Марії Гуменюк

* * *

На плечах жіночих три кутки у хаті,
І у кожнім душу сонце зігріва.
Тут любові прихист носиків кирпатих,
Тут кохання пристань, як бальзам слова.

У жіночім серці доброти криниця,
Це його основа, вічне опертя.
Мудра і прекрасна жінка – трудівниця,
Берегиня, мати, дарщиця життя.

На плечах тендітних є опора світу,
Скупана в любові вічна її суть.
І допоки сонце над землею світить,-
Матерям подяку діти роздають.

 

* * *

Поезія Оксани Мардус

Рисунок1

* * *

…цей рік почнеться вкотре з немовлят…
як пісня до струни – так я за Вами
…але палітра часу віддаля…
і ми у снах торкаємось словами:

…ці пестощі, де звук голубить звук…
де голосу тремтіння безсоромне
…де я не знаю схлипу ваших рук…
де тільки знаки оклику і коми

…і тануть сни засніжені як ми…
вітання ніжні пролісками тішать
…вдихніть мене у холоді зими…
приборкайте мої нестримні вірші

…цей рік почнеться вкотре з немовлят…
Лелеки білі носять сніг на крилах
…О любий! Дайте хоч у сні крилят…
мені без Вас цей світ пройти несила.

Поезія Лілії Батюк-Нечипоренко

***

За вікном весняно шаленіє
Сонячне проміння золоте.
А на серці, мов збулася мрія, -
Щастя. І осяжне, і просте.

Зацвіли магнолії і вишні,
Зеленіє молода трава.
Хоч спішу, та крок на хвилю стишу,
Щоб запам’ятати ці дива.

Вже синичка не чита нотацій,
Щось щебече у гнізді новім.
Щастя має безліч варіацій -
Сонце, вітер чи весняний грім.

Все люблю! Моє наснажить серце
Цих мелодій потаємна мить.
Поринаю в світ мажорних терцій -
І від них душа моя бринить.

 

***

Крила та Кігті

Що може надихати більше, ніж крила?
Птах розправляє крила і ось – ширяє над землею… А на землі його гніздо чекає…
А що, як надумає хижак зруйнувати гніздо?!
Тоді – лише випустити кігті!
Бо нащо безкрайнє небо, коли його немає – рідного гнізда?!
Чи замінять домівку одвічні блукання по гніздах чужих?!
Чуже – є чуже…

Новорічна казка Оксани Мардус

Тема. Новорічна казка «Порятунок Кришталевої принцеси»

Клас: 7-й

Розділ програми: ціннісне ставлення до людей.

Форма проведення: вистава.

Мета: формування ціннісного ставлення до людей.

Завдання:

  • сприяти розвитку художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів та культури мислення;
  • виховувати ціннісне ставлення до людей та мистецтва.

План підготовки виховної діяльності

І.Виготовлення декорацій.

         Діти виготовляють реквізит: паперових коней

ІІ. Вибір учнями ролей.

Летіла зозуля

Ой, літала зозуленька
По полю, у лісі.
Лежать вбиті людські діти
Землею не вкриті.

Замовчала зозуленька
У жнива гарячі.
Більш не буде вона людям 
До ста літ кувати.

Заніміла зозуленька,
Журба серце крає.
Нема миру в Україні,
Брата брат вбиває.

Заніміла,замовчала,
Горе в Україні…
Жовте листя укриває
Братськії могили.

Олексій Могиленко
              25.09.14.

Поезія Тетяни Яковенко

РАЙ

Місяць в небі такий молодий,
Що й не місяць – одна яса,
Наче Бог, коли Свій садив
Сад.

А поливши останній кущ,
Повертаючись в небеса,
Він людину створив таку,
Як Сам.

Хай живе собі – утішавсь –
Має й свій невеличкий рай,
Хай не знає людська душа
Зла й добра.

От найпершому повезло б :
Зілля їж і квітки збирай.
Тільки поза добром і злом –
Рай!

Ганна Черінь: Будуймо нову Україну

Блакить і золото

Красується небо блакитне,
Хвилюють пшеничні лани…
Вітчизна зростає і квітне
У сяйві нової весни.

Природа – це прапор Вітчизни –
Блакитно-ясний, золотий…
В нім слава віків сонцебризна –
Це стяг переможний, святий.

Будуймо нову Україну,
Як личить Вітчизни синам!
Виходимо гордо на зміну
Улюбленим нашим батькам.

Ганна Черінь
Збірка «Весна», 1995

 

Добірка віршів Ганни Черінь

Житиме вічно краса України!

Сходить річниця яскрава, нова
Величчю над Україною.
А чи літають вітання слова
Мовою солов’їною ?

Кажуть, що там, в Україні, мов
Стільки, як ріжних націй.
А як інфекція вріжеться в кров,
Мова зазнає мутацій.

Як же, а як же в інших людей,
В наших найближчих сусідів:
Скільки змінилось державних ідей,
Скільки розмовних гібридів ?

В Німеччині німці – і мова німецька.
В Туреччині турки – і мова турецька.
В Латвії скромній – мова латвійська.
А в Україні – мова російська !

Воїни світла

Серпень 4, 2015 - 14:53 — perohanych

Cлова Ярослава Чорногуза, музика Віктора Охріменка, виконує Ярослав Чорногуз.

Ти пройди крізь вогонь і очистись,
Хай же страх твій у грудях скона.
Стисни зброю в руках променисто –
Йде на сході священна війна.

Світла воїне, глянь, за тобою –
Україна, як палець, одна.
Уставай до смертельного бою –
Йде на сході священна війна.

Ти для Путіна вирий могилу,
То в подобі людській – Сатана.
За тобою – і правда і сила, 
Йде на сході священна війна.

Об'єднати вміст