Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Сьогодні:
Творчість
Поезія Неоніли Диб'як
* * *
Зі сходу зловісне привиддя орди.
Палючі вітри хижо дмуть із-за Дону.
Печалять серця темні знаки біди,
Сини повертаються в трунах додому.Та ми не згинаєм ні душ, ні плечей.
Глянь вгору крізь сльози, моя Україно,
Не сонце, що ворога гнівом пече –
То з наших майданів палаюча шина,І Сотня Небесна довкруж і Полки
З Донбасу – стоять на Господнім осонні.
Позаду в борні за свободу — віки,
Попереду Юрій святий в обороні.На коливо жайвір їм зерна несе,
Ясу їм орли провіщають підхмарно.
Жорсткішає битва і вищає сенс.
Кров наших героїв пролита не марно.
Проза Неоніли Диб'як
Я тебе знайшов
Він таки взяв ножа для надійності. Як йому без зброї. Нехай буде. Він вже й звик його носити з собою. Руки в кишенях. Долоня правої на колодці. Колодка злегка вигнута, мабуть, кістяна чи пластмасова, тепла і гладенька, так і влипає в кулак. Що до чого – смик з кишені, пальцем на кнопку – лезо раз і вистрілило. Хай спробує підійти який лох! А може б краще було не брати? Щоб подалі від гріха. Зброя – то вже стаття. А в напруженій ситуації не зчуєшся, як пустиш в діло. І гадай, чим все закінчиться. А він знає, що таке зона. Має п’ять років «курорту» за плечима. Попервах думав, що не витримає, а потім звик, але, що було легко, – не скаже.
Юрій Старчевод. Чудесний дивний сад
Листопад 3, 2015 - 22:21 — perohanychСлова, музика – Юрій Старчевод
Соло-гітара – Діма Гончаренко
Студія звукозапису – Sara Records
Фотограф – Руслан Трач
Модель – Тетяна Карилюк
Поезія Людмили Максимлюк
* * *
Найкращих забирають небеса…
А вересень тче чорну хустину…
Як дощ осінній – падає сльоза –
Не плачте, люди, я помер за Україну!Не тужи, матусю, я прийду у сні –
Тихенько обійму тебе за плечі,
Журавликом прилину навесні,
Засвічу зірку у холодний вечір…Тримайтесь, тату, не повернусь я живим…
Так щось нестерпно палить груди,
Я вмерти не боявся молодим –
Дивитись страшно, коли гинуть люди.
Христина Соловій — Под облачком
Жовтень 28, 2015 - 10:23 — perohanychКліп Христини Соловій на лемківську пісню «Под облачком» за неповний тиждень набрав уже майже 250 тис. переглядів в YouTube.
Ця пісня увійшла до дебютного альбому Христини «Жива вода»: 10 народних пісень різних регіонів України та дві авторські Христини - «Тримай» та «Синя пісня».
Літературно-художнє видання Олега Вістовського «У стремені Дністра»
Жовтень 27, 2015 - 23:49 — perohanychДруге, доповнене видання книги поезій Олега Вістовського «У стремені Дністра» побачило світ в 2006 році у чернівецькому видавництві «Прут».
Запрошуємо ознайомитися з електронною версією книжки.
Поезія Вікторії Льода-Ропецької
До другої річниці початку Революції Гідності
Як той літописець у часі пірну.
Забрало історії з нього зніму.
Минають роки і минають години,
І з того,із дня і із тої хвилини,
Коли на майдані зібралися люде,
Спитати у влади,коли ж краще буде?
Ідеєю гідності всі запалали,
І мирно,в молитві одвіту чекали.
Стояли у холод,і в лютім морозі
Не відали мирні - біда на порозі.
Катком прокотилось по долях страждання.
І кров'ю скропились людей сподівання.
Олег Вістовський. Переклади із Андрія Вознесенського
Жовтень 25, 2015 - 22:37 — perohanychРОМАНС
Цю мить запам'ятай.
Шипшину цю. І ранок.
Я на плечі Твоїм затихну.
І засну.
Я – вічний Твій поет.
І вічний Твій коханець.
І – тінь від полину.
Поезія Ілони Константинової
* * *
Ну ось і стрілися ми знову
У сірім безгомінні днів…
Твоїх очей туман ранковий
Розстане в погляді моїм…У небі сонце весело сміється,
Промінням ніжно вуст моїх торка…
Солодкий біль знов ранить моє серце,
І знову,як тоді,в твоїй моя рука.В обіймах любих спокій я шукаю,
Всі радощі й жалі з тобою розділю…
Та лиш світанок прийде – образ твій розстане…
Ти просто сон,та я уже не сплю.Ми більш не стрінемось у сірім безгомінні,
І не в твоїй тепер моя рука.
Про тебе знов нагадує Чернігів,
І знову в споминах про тебе я блука…
Вірші Марії Сипченко
* * *
Космічний простір – ледь пуста руїна.
О, як нам важко в цьому світі жити.
Бо що не справа, що не хвилька плине,
А за це все доводиться платити.Платити кров'ю, чи платить грошима.
Своїм здоров'я класти на граніт.
Наша країна надірвала спину,
Поки тяглась за іншими услід
Осінні вірші від Оксани Маковець
Жовтень 17, 2015 - 22:28 — perohanychІз збірки Оксани Маковець «Поетичний вінок осінніх настроїв»
ОСІННІ НАСТРОЇ
«Осанна осені, о сум! Осанна!
Невже це осінь, осінь, о! – та сама…»
– ЛІНА КОСТЕНКО.
Осінні настрої
з'явилися в природі:
осінні ранки,
вечори осінні.
Хоч за вікном
рожеві ще серпанки,
осінні настрої
панують у погоді.
Проза Наталі Куліш
БЕРЦІ ІЗ МУШЛІ
Ольга заціпеніла від наростаючого ревіння літаків. Такі звукизавжди сприймала з тривогою, ніби в минулому пережила бомбардування. «Знову «Руслани» з Гостомельського аеродрому здіймаються у небо», подумала в очікуванні чоловіка з роботи.
Він працював диспетчером на летовищі, а вона вдома редагувала тексти. Від тривалого вичитування перед очима вже рябіло. Треба відволіктися. Ввімкнула телевізора. На великому моніторі Toshiba у новинах не було нічого втішного ‑ в Україні тривала Революція Гідності.
