Жінка-УКРАЇНКА

З передмови до книги Володимира Присяжнюка (м. Івано-Франківськ) "У середмісті моєї пам'яті" (2017)

У середмісті поетової пам’яті…

Поезія Володимира Присяжнюка  – це правда душі, це те що бере в полон і не відпускає, це те, що вчить нас любити, цінувати, берегти попри все. Бо навіть те, що минає, лишається з нами назавжди!

«Ти давно уже - не зі мною,
Але й досі живеш у мені…».

Кажуть, що поети не пишуть про себе, якби хотілося того читачеві. Але між рядками у віршах так часто читається те, чого ніяк і нікуди не приховаєш. Та й чи треба? Щирість – основа всього, що відбувається, і в творчому і в особистому житті. Хай, ймовірно, й не про свої власні переживання пише майстер слова, але з відчуттям пережитого. Бо знає перо поета, що таке вірити, любити, сподіватися і чи не найголовніше – пробачати та не розчаровуватися.

Вікторія Шевель 

Пішла по тобі

Пішла по тобі
'метричними килимами.
Невідсканована (хочу!)
жодного разу.
Долоні гілок грали твоє
стакато
Загравання тренуєш...
до пульсації сказу.

***

Роздерто білизну.
Намацую градуси...
І в ліктики збудливі
втискуєш смайлики.
Любощі п' яні -
в пам'ять тактильну-
пафосно.
На згірках Венери
цілуються паводки.

 

 Цей рік видався плідним на відзнаки для творчого подружжя Тимура та Олени Литовченків. Втретє ними отримано відзнаку Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», відзначено Міжнародною літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша за написані спільно романи «козацького» циклу – «Пустоцвіт», «Кинджал проти шаблі», «Шалені шахи» та «Фатальна помилка».

– Тимуре, Олено, разом вами написано стільки книг!.. А як це – писати разом? Чи комфортно ви почуваєтесь при цьому?

Тимур Литовченко: Разом ми почали писати в 2011 році, на той час стаж нашого подружнього життя наближався до 27-річної позначки. Себто, перш ніж розпочати спільну творчість, ми залишили далеко позаду «срібне» весілля. Отож повірте: якщо нам до того було комфортно йти по життю разом, то й про спільну творчість можемо повторити те ж саме.

Олена Литовченко: Почуваюся дуже добре, адже мій співавтор – це мій чоловік, ми вже 33 роки разом. Отже, жодного дискомфорту не відчуваю. Нам дуже цікаво і в житті, і в творчості. В будь-якому сенсі. Звісно, розбіжності в роботі над текстами мають місце, але долаємо їх так само, як і побутові складнощі. В робочому порядку, так би мовити. Це вже деталі…

Популярна співачка з Чернігівщини Еміра (солістка гурту «Смоляни» Ольга Євченко) зараз блискуче втілює яскравий сольний проект. Побачили світ уже три її нові українські пісні – «На білому коні», «Сонце Літо» та «Темна нічка», майстерно записані на студії знаного київського професіонала Ігоря Добрянського. Пісні – чудові, теплі, душевні, зворушливі, створені гарною українською мовою. Автор пісень «Темна нічка» та «На білому коні» – Юрій Грицюк, дивовижну пісню «Сонце Літо» написала Катерина Бойко. Відомий український кінорежисер та кліпмейкер Віктор Скуратовський цікаво зняв кліп на «Сонце Літо». А режисер кліпу «На білому коні» – Денис Кучеренко.   

Як на мене, пісня «На білому коні» стане справжнім хітом і візитівкою Еміри. Відеокліп вийшов розкішний – фактично відтворена прекрасна історія кохання, в якій є свій чарівний, неповторний сюжет. Зйомки проходили в Батурині – у палаці Розумовського та гетьманській фортеці, тож краєвиди – мальовничі. Причому Еміра дуже талановито та професійно зіграла героїню цієї історії. А от роль шляхетного, звитяжного лицаря на баскому білому коні віртуозно виконав справжній козарлюга – керівник групи козаків-каскадерів «Український дух» Євген Крутов. Взагалі, Євген та його обдаровані колеги наразі активно знімаються в кінофільмах і вже здобули визнання далеко за межами України.