Олена Гончарова – психолог, письменниця і журналіст. Мешкає в Києві. Працює на телебаченні. Вважає своїм призначенням – допомагати людям. Тим чим може, що вміє, що їй найкраще вдається. Адже допомога – це не завжди гривня в кишеню. Інколи одним словом можна допомогти людині змінити все життя.

Часто цю милу і чуттєву молоду жінку можна бачити серед експертів у різних програмах на вітчизняних телеканалах.

- Завжди із задоволенням беру участь у ток-шоу, - розповідає Олена. -  Тому що там піднімаються гострі та наболілі теми, які хвилюють людей. І мені важливо, щоб все, що я говорю і роблю, несло користь і мало результат. Завдяки телебаченню і ЗМІ є можливість доносити важливу інформацію максимальній кількості людей. Іншого способу - поки не бачу.

Вона вміє добре відчувати співрозмовника. Особливо, коли ті нещирі. Професія психолога та ще хороша жіноча інтуїція. Але це не заважає відшуковувати навколо прекрасне.

Зупинилося серце у Володимира Сапона – письменника, журналіста, краєзнавця, члена Національної спілки письменників України, заслуженого журналіста України.

Висловлюємо наші співчуття. Боляче і сумно. Він був Людиною щирої душі, майстерно володів словом. Шанувальники порталу "Жінка-УКРАЇНКА" завжди активно читали його замальовки та поезію. 

Вічна пам'ять, Друже! Дякуємо долі, що у нашому житті був час для знайомства і спілкування!

Цьогорічні знаменні й пам’ятні дати багатьох світочів української культури, на жаль, наша держава і громадськість не удостоїли своєю увагою. Серед них опинився обділений всенародною славою й пам’яттю, надзвичайно талановитий фольклорист, етнограф, музикант, літератор, громадський діяч, Опанас Васильович Маркович (1822–1867). 

Він народився 8 лютого 1822 р. в селі Кулажинцях Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер Гребінківський район Полтавської області), був шостим сином начальника канцелярії військового міністра Василя Марковича, який походив з давнього козацько - старшинського роду Марковичів. Мати Опанаса, Олена Леонтіївна Керстен, добре грала на фортеп’яно, була прихильною до народної творчості і заохочувала сина записувати пісні від сільських дітей - однолітків. Його батько, типовий український дідич (поміщик), був власником маєтку, при якому тримав хор та оркестр з кріпаків. «Гість у хату – Бог у хату» говорив щедрий і веселий пан, любитель народної пісні та музики, який часто влаштовував бенкети. За борги було продано усе майно Марковичів, а на кошти, що залишилися, син навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету св. Володимира (1843–1847).

Ірина Даниленко. Біблійні жанри і концепти в поезії Тараса Шевченка.– К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2017. – 144 с.

Авторка аналізує молитовний триптих Тараса Шевченка «Молитва», «Царів, кровавих шинкарів», «Злоначинающих спини»; вірші «Тим неситим очам», «Світе ясний! Світе тихий!», а також цикл «Давидові псалми», «Подражаніє 11 псалму», «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Осія. Глава XIV. Подражаніє», поему-цикл «Царі».

З окремими статтями, що стали підрозділами цієї книги, знайомилася і раніше. Але в монографічній цілості концепти долі, волі, правди та слави, а також жанри молитви і псалма постають опукліше і повніше.

Цікаво і досить переконливо розмежовано переспів (як ближчий до вихідного тексту, його форми, синтаксису та лексики) та наслідування-«подражанія» (твори за мотивами тексту-джерела зі збереженням жанрової моделі) – С. 62. Але, виглядає так, що авторка використовує термін парафраз як синонім переспіву. Ці поняття досить близькі, але для перефразу, за Олександром Квятковським,  характерний сатиричний зміст (Поэтический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1966. – 376 с. – С. 209).

Є моменти, на яких хочеться спинитися детальніше:

Слова та відеоряд - Світлана-Майя Залізняк, музика та виконання - Геннадій Володько.

Більше відео: https://www.youtube.com/channel/UCWiXY8C9LW9QP4NCMI-duiQ

29 вересня 2017 • 16:00 • Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» • Київ, Броварський проспект

Співорганізатори проекту – Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» та Київське міське товариство греків ім. К. Іпсіланті.

Виставка розповідає про долі київських греків, розстріляних у результаті проведення так званої «грецької операції» – масових репресії проти представників грецької спільноти в усіх республіках СРСР. «Грецька операція» була запроваджена директивою наркома внутрішніх справ СРСР М. Єжова № 50215 від 11 грудня 1937 року. Опосередкованою причиною репресування греків стало встановлення в Греції монархічного ладу, який сприймався в СРСР як ворожий.

 Сб, 30 вересня • місто Богуслав — місток Кохання — урочище «Яма» — Майстерня ткацтва — урочище «Калиновий кущ» — місце сили гора Тотоха — 600-літній дуб.

Якщо ви втомилися від шуму великого міста, значить, прийшов час складати валізу – ініціативна група «Драйвовий Равлик» та творча агенція «Бюро Дівочих Мрій» запрошують вас у неймовірну подорож! Таємничі місця сили, неймовірні любовні історії та маленькі драми, легенди та історичні сказання, мальовничі краєвиди, від яких просто захоплює подих – пагорби, скелі, урвища, ріки-потоки, цілющі джерела допоможуть вам позбутися негативу й натомість наповнитися енергією природи! Ця мандрівка для тих, хто цінує хвилини усамітнення, моменти глибоких медитацій, переосмислення та спілкування з Природою.

Більше див.:  http://www.karalevna.com.ua/…

Редакція порталу «Жінка-УКРАЇНКА» приєднується до вітань Любові Гонтарук, та бажає любові, достатку, натхнення та доброго здоров'я на многая літа!

Відомі українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Гомера в Греції. Журі розглянуло  їхні збірки поезій «Вибрані вірші» (м. Нью-Йорк, США; перекладачі – Богдан Бойчук і Люба Гавур) та «Остання кочівля любові» (м. Алмати, Казахстан; перекладач – Ауезхан Кодар), чотиритомник «Вірші 60-ма мовами світу» (м. Торонто, Канада), а також – ошатно видану в Канаді книжку віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї», дуже гарно перекладену Євгенією Більченко (збірка вийшла в серії лауреатів премії імені Ернеста Хемінгуея в м. Торонто і вже отримала значний резонанс).

Коментуючи таку приємну подію, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба подякував усім перекладачам, які взяли участь у цьому міжнародному проекті, на високому професійному рівні виконали свою роботу. Дуже важливо, що саме зараз українські письменники здобувають усе більше визнання в світі! 

До речі, нещодавно вірші Тетяни і Сергія переклали: чеченською мовою – Тамара Сангарієва (раніше вона переклала Гімн України) та кхмерською – відомий громадський діяч Ук Дара Чан, родом із Камбоджі. Отож на сьогодні твори знаних поетів із Чернігова перекладені 63-ма мовами і надруковані в 40-ка країнах світу.

Презентація книги «Проценки Любомудрівські, рід козацький» видатного українського письменника, публіциста, головного редактора популярної газети «Отчий поріг» Чернігівського земляцтва у Києві, Шевченківського лауреата, нашого земляка Леоніда Горлача з великим успіхом відбулася в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка. Провела її, як засідання клубу «Краєзнавець», співробітник бібліотеки Вікторія Солонікова. Також до Чернігова приїхав один із героїв книжки – Олег Проценко, генерал-отаман українського козацтва. Взагалі, це – надзвичайно цікава розповідь про чотирьох братів Проценків – Олега, В’ячеслава, Тараса та Юрія.

Що ми знаємо про свій родовід? Звідки він почався? Які славні пращури ходили по українській землі, прикрашаючи її працею, а то й захищаючи від різних ворогів? На ці важливі питання дає відповідь художньо-документальне дослідження про шановані роди Проценків-Судденків, споконвічних козаків із Чернігівщини. Хоча, звісно, основна увага віддана життєпису братів Проценків, які досягли значних вершин у сучасному суспільному житті України. Їхня доля – безперечно, повчальна для інших, тому, на мій погляд, викличе зацікавлення широкого загалу українських читачів – різного віку, професій та уподобань. Необхідно віддати належне й Олегу Олександровичу Проценку за сумлінний підбір фактичних матеріалів та ілюстрацій.