Мистецький веб-портал

 

Наталія Дев’ятко: Я не уявляю свого життя ані без письменництва, ані без науки

У Дніпрі відбулась презентація другої книги трилогії «Скарби Примарних островів» письменниці, журналіста, кандидата філософських наук – Наталії Дев’ятко, лауреата престижних літературних премій та переможця міжнародних і всеукраїнських конкурсів. Нагадаю, що у 2017-му році наказом Міністерства освіти і науки України «Скарби Примарних островів» було рекомендовано для вивчення у 9-му класі в програмі з української літератури.

«Кохана Пустельного Вітру» – нетипове українське фентезі, що розповідає про морські пригоди, піщані й крижані пустелі, нескінченні шляхи, і незабутні подорожі.

– Наталіє, а як ти відчуваєш: в тобі більше від письменника чи від науковця?

Складно сказати... Я реалізуюся в обох сферах і не уявляю свого життя ані без письменництва, ані без науки. До того ж вони насправді один одному більше допомагають, а не суперечать.

Письменник повинен мати розвинену інтуїцію, яка неабияк стає у пригоді, коли займаєшся і науковими дослідженнями. А науковець – це логік, людина, яка чітко розуміє, що таке причинно-наслідкові зв'язки. І повірте, це надбання також дуже важливе для письменника, щоб розуміти, що і чому відбувається у його світі саме так, як автор це бачить.

Презентовано книгу "Нескорена Волинь"

18 листопада 2017 року у музеї відбулася презентація книги  Валентина Андрійовича та  Оксани Валентинівни Яблонських "Нескорена Волинь" за участю Володимира Сергійчука, Володимира Шовкошитного, Станіслава Бондаренка.

Волинська трагедія в контексті 100-річчя Української революції та 75-річчя виникнення УПА викладена на основі історичних джерел, офіційних видань, матеріалів друкованих та електронних ЗМІ, особистих даних. 

Книга вийшла у видавництві "Український пріоритет".

За інформацією Національного музею літератури

З Днем Гідності та Свободи!

"Душа народу незнищенна! Як Божий дар, як Божий дар!"
Вірші Анатолія Матвійчука. Читає Руслана Федюк

Аншлаг на першому Київ-етно-мюзик-фест «Віртуози фолку»

Ніна Головченко

19 листопада 2017 року в Києві в «Українському домі» відбувся перший етно-музичний фестиваль «Віртуози фолку» за участю понад 200 музикантів, народних майстрів та митців з усієї України.
Фестиваль засвідчив потужну хвилю відродження народних традицій та автентичного фольклору, а також інтерпретацію українських етнічних мотивів у рокових та джазових стилях.

Колективи та солісти виступали на Київ-етно-мюзік-фест у трьох номінаціях: сольний або ансамблевий спів, солісти-інструменталісти (етно-духові інструменти, цимбали, старосвітська бандура, кобза Вересая, торбан, ліра, бандура академічна, струнно-смичкові інструменти), інструментальні та вокально-інструментальні ансамблі.

У Києві презентували роман «Свобода» азербайджанської письменниці Афаг Масуд

У Києві презентували роман «Свобода» азербайджанської письменниці Афаг Масуд
16 листопада в Київському будинку книги відбулася презентація роману «Свобода» відомої азербайджанської письменниці Афаг Масуд.

Видавництво книги - міжнародний проект Київської організації Національної спілки письменників України (КО НСПУ). Ініціював проект письменник, літературознавець, голова Київської організації НПСУ Володимир Даниленко. Менеджер проекту - Марина Гончарук.

На презентацію приїхала з Баку сама автор роману Афаг Масуд.

За словами Володимира Даниленка, в українське видання увійшли роман «Свобода», лейтмотивом якого є думка про те, що людина приречена без внутрішньої свободи, і розповіді, що описують життя і побут азербайджанців. «Творчість Афаг вперше представлено українською мовою. У своїх творах Афаг Масуд розкриває комплекси людини, в яких тісно переплелися східні і радянські звичаї. Автор звертається до таких тем, як дефіцит любові, втрата родинних зв'язків, реальність і духовність суспільства», - розповів Володимир Даниленко.

«Велика чарівниця» — відгук на книгу Любові Гонтарук «Я маленька липка»

_20160111_131917

Пані Любове, Ви велика чарівниця! Добра, світла і щедра! Переглянув кілька оповідок із щойно отриманої новенької книги «Я маленька липка», і оте «переглянув» поглинуло мене і не відпустило до пізньої ночі. Прочитав одне оповідання, і кортить інше прочитати, і так далі.

Юрій Смолич зізнавався своїм читачам – «Я вас тримаю за ґудзик», а Ви, Любове Романівно, причаровуєте своїм джерельним талантом, небуденним світлом людяності, чистотою родинної сердечності, правдивості і душевної щедрості…

Все так просто, здається, давно відоме, зрозуміле… А під пером чарівниці Слова ці спомини дитинства стають перлами прози, одкровенням національної родинної педагогіки і… осудом тоталітарному ладу, який руйнував родини і долі, нищив народні моральні й духовні цінності. Такі книги для родинного вечірнього читання, бо корисні і повчальні як для дітей, так і для їхніх батьків. Ця духовна сув‘язь поколінь міцнитиме наш народ, нашу націю.

«В нашім домі дверей не буде...»

Вперше в Україні, у видавництві «Десна-Поліграф» (м. Чернігів), вийшла книжка відомого білоруського поета Михася Пазнякова, голови Мінської організації Спілки письменників Білорусі, академіка, лауреата багатьох літературних нагород, зокрема Національної літературної премії Білорусі. Чудові вірші автора переклали знані українські письменники і перекладачі: Сергій Дзюба, Олег Гончаренко та Ярослав Савчин. Це – спільний проект поета Михася Пазнякова і Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Пропонуємо відгук на книжку президента Академії  Сергія Дзюби.

Творчістю відомого білоруського поета Михася Пазнякова я захопився, прочитавши одного його вірша. Поезію я люблю з дитинства, щороку читаю понад 400 книжок авторів із різних держав. Тому здивувати мене непросто... Однак такий Вірш (пишу з великої літери, адже це справжня, велика Поезія) мене вразив. Тепер він – серед моїх улюблених віршів, які я часто читаю на творчих зустрічах і презентаціях. І людям він дуже подобається, незалежно від віку, професій, характеру, способу життя. Подобається дітям, хоча вони й не можуть пояснити небанальних авторських образів, метафор та порівнянь... Втім, дітлахи, на відміну від дорослих, одразу ж відчувають фальш, і їм стає зовсім нецікаво. Бо казка неодмінно має бути правдивою. Так от, у цій поезії – ані граму неправди!

На презентації персоналізованої казки Галини Теличук «Таємне життя Святого Миколая» маленькі гості створять нову книгу!

18 листопада о 15.00 розпочнеться серія новорічних інтерактивів у рамках презентації персоналізованої казки молодої авторки Галини Теличук «Таємне життя Святого Миколая» для дошкільного і молодшого шкільного віку.

На презентації ви дізнаєтесь, що таке персоналізована книга і навіщо вона потрібна дітям і батькам, поспілкуєтесь із авторкою та ілюстратором цієї чарівної віршованої історії, а ваші діти зможуть намалювати свої мрії і тим самим стати співавтором наступної книги видавництва Fairy Tale! Адже найкращі малюнки та історії, створені вашими дітьми, увійдуть до нової книги під назвою «Книга дитячих бажань. Про що мріють українські діти?»

Міжнародна медаль Івана Мазепи – патріотам України!

Міжнародна літературно-мистецька Академія України назвала відомих патріотів, удостоєних міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи (рішення № 7).

Нагороджені: знаний перекладач та громадський діяч, голова правління ГО «Українська ініціатива» Юрій Косенко (родом – із Чернігівщини, а тепер мешкає в Києві), і двоє відомих письменників із Дніпра – головний редактор популярного всеукраїнського щомісячника «Бористен», публіцист і прозаїк Фідель Сухоніс та авторка проникливих творів для дітей Еліна Заржицька. Посмертно нагороджені видатні українські діячі – поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог та радіожурналіст, Шевченківський лауреат Ігор Качуровський (Німеччина) і поет, прозаїк, драматург, перекладач, критик, засновник легендарної Нью-Йоркської групи Богдан Бойчук (США).

Поетеса, яка закликає світ до справедливості

Щоб не збідніти і не вичерпуватися, світ потребує духовного підживлення - літератури, яка наповнює його життям, а особливо самобутньої жіночої поезії, яка привносить у це життя нове дихання.

Важко назвати точну дату зародження жіночої поезії ...

Російська поетеса Лідія Авілова, що жила і творила два століття тому, вважала, що поезія не є проявом будь-яких особливих талантів, вважаючи це справою буденною. Зауважимо, що це писала людина, чия творчість стала справжнім одкровенням в російській літературі XIX століття. Тієї ж думки дотримувалися і сучасники Авиловой - Г.Бичер-Стоу і Шарлотта Бронте, які шукали відповіді на одвічне питання «що ж таке людські почуття?». І навіть Юлія Жданівська була майже такої ж думки про поетичний дар. Творчість цих авторів на слуху і понині. Як би екзотично ці визнання не звучали, але жінкам не так-то просто було переступити психологічний рубіж, впевнено заявивши про себе. Анна Ахматова писала: «На жаль! Ліричний поет зобов'язаний бути чоловіком»... Що це - початок боротьби за гендерну рівність в XX столітті або визнання комплексів в натуральному вираженні почуттів і світовідчуття ?! Можна довго блукати в пошуках відповіді на це питання, але краще зануритися в історію жіночої поезії, а там ...

Об'єднати вміст