Еліна Заржицька

Для мене поняття "Жінка-Українка" і "Тетяна Череп-Пероганич" практично стали синонімами, бо завдяки мистецькому Порталу "Жінка-Українка", співзасновницею якого є Тетяна, творчі люди дружно зібрались під єдиний "дах". Адже відтепер на Порталі можна знайти багато цікавої, корисної та важливої інформації про творчу інтелігенцію України.

А втім, вона встигає все – ця жінка з теплою посмішкою і добрими очима. Її активна громадська позиція не заважає їй творити, кохати, дружити...
 
Тетяно, будь ласкава, розкажи, звідки береш теми для своїх поетичних творів. Це – як блискавиця чи доводиться їх довго обдумувати?

15-17 грудня 2017 • з 10:00 до 19:00 • Український дім, вул. Хрещатик, 2 • Вхід вльний

З 15 по 17 грудня в Українському домі (вул. Хрещатик, 2) відбудеться передріздвяний ярмарок подарунків «Чобіток Святого Миколая».

У перший місяць зими вся Європа готується до Різдва. Вулиці прикрашають святковими вогниками, на прилавках магазинів з’являється печиво у вигляді ялинок, звіряток, зірочок, усі метушаться, щоб купити подарунки для своїх близьких та рідних.

Український дім продовжує цю сучасну традицію і організовує ярмарок святкових подарунків «Чобіток Святого Миколая». Саме у нас на ярмарку ви зможете поринути у справжню казку свята. Різдвяне печиво, ароматичні свічки, hand made прикраси, дерев’яні іграшки для ялинки, оригінальні зимові композиції, святкові солодощі – подарують вам святковий настрій.

Від самісінького дня свого народження – 20 квітня 1941року, в селі Копашново, Хустського району Іван Хланта закоханий у народну творчість. Змалку йому притаманна ця щира синівська любов до усього свого кревного, що лише породила людська уява, неуємна фантазія, багатюща видумка. З коріння селянського роду тут Віра завжди перетікала у людські душі. Оберігала своїх синів на чужинських вітрах, на світових дорогах заробітчанства, під час тривалих пошуків свого щастя, долі. Працьовитість цього чоловіка завжди підганяла. І вирушав він у незвідані краї,  тривалі мандри, дивовижні подорожі не лише незміряними дорогами Закарпаття, але й сусідніх держав Румунії, Сербії, Хорватії. Скрізь спішив записати і зберегти для нащадків винесені з віків народні легенди, казки, пісні, приповідки, фіглі, колядки, коломийки. Скрізь дбайливо підбирав все цінне, посіяне людською мудрістю вивершене селянською любов’ю, розумом і силою духу, що в собі вмістило всю емоційну красу, вулканічні виверження людських почуттів, емоцій і сприйнятих від життя неповторних і незабутніх вражень. Старався, щоб ця генетична пам'ять попередніх поколінь десь не обірвалася, десь не розчинилася, не зникла безслідно. Не згасла в часі і просторі. Це - найцінніша коштовність, яку прагнув заново повернути ментальності свого народу, притаманній українцям самобутній культурі і мистецтву.

Пт, 8 грудня 2017 • 15:00 • Музей літератури • Київ, поруч із метро «Театральна»

Книга “Культ предків. Нетуристичні звичаї України” (видавництво “Фоліо”, 2017). Автор Наталка Фіцич.

Книга розповідає про старовинні звичаї України, що дійшли до наших днів. Вона складається із 34 розділів, кожен із яких присвячений окремому звичаю протягом одного календарного року від Масниці до Стрітення (тобто від весни до кінця зими). Таким чином книга охоплює увесь обрядовий цикл звичаїв, акцентуючи увагу на найбільш давніх, що дійшли до наших днів: деякі з них маловідомі, інші знамениті на увесь світ. Звичаї, про які йде мова, охоплюють майже всі етнографічні регіони України.

14 грудня 2017 • 17:00 • ЦДАМЛ • Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія заповідника «Софія Київська» 

14 грудня о 17 годині у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбудеться презентація видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» (книга одного вірша), що побачило світ з нагоди 200-річчя від дня народження автора твору Михайла Миколайовича Петренка.

Книга, упорядниками якої є засновник документально-генеалогічного проекту «Ідентифікація Петренків», праправнук поета Олександр Петренко і головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, є продовженням публікацій, здійснених за участі Проекту «Ідентифікація Петренків», та дебютною книжкою в серії «Бібліотека газети «Культура і життя»». До книги включено 24 переклади українського поетичного шедевру «Дивлюся на небо та й думку гадаю», зібрані переважно в 2015-2017 рр. у межах однойменної громадської ініціативи газети «Культура і життя». Перекладачі – відомі в світі особистості – Рауль Чілачава (Грузія), Мрідула Гош (Індія), Левон Блбулян (Вірменія), Антон Паперний (Ізраїль), Андрій Гевка (Словенія), Димитр Христов (Болгарія), Сергій Дзюба (Україна) та інші.

Євген Букет,
головний редактор газети «Культура і життя»

Кореспондент газети «Культура і життя», автор рубрики «Ідентичність» Сергій Лащенко днями посприяв тому, щоби всесвітньовідому поезію Михайла Петренка «Дивлюся на небо» було перекладено ерзянською мовою. На жаль, цей переклад уже не потрапив до книги «Дивлюся на небо» в перекладах мовами світу», що побачила світ на початку листопада. Але його поява свідчить про те, що ініціатива газети «Культура і життя» триватиме й надалі, адже величним твором українського поета-романтика першої половини ХІХ століття можуть надихнутися ще багато народів світу.

Автор ерзянського перекладу – Олександр Григорович Болькін – активний учасник Євромайдану, волонтер, співзасновник громадського об'єднання «Бориспільська Січ», підполковник авіації, ветеран ЗСУ, учасник АТО. Співзасновник київського ерзянської товариства «Ерзянь Вал». Пише вірші і пісні ерзянською мовою. Організовує їх запис і розміщення в Інтернеті. Йому активно допомагає українська співачка із Закарпаття Мирослава Копинець та її колеги з Ужгорода. Ініціює обговорення серед ерзян подій, на обговорення яких до цих пір в Росії накладено "табу". Зокрема, про знищення ерзян голодом у 1921–1922, 1931–1932, 1946–1947 роках, про репресії 1930–1937 років. Активно розміщує і пояснює правдиву інформацію про російську агресію в Україні.

Нарешті з`явився довгоочікуваний кліп "Люляй-люляй", присвяченому всім, хто віддав своє життя за Україну! У головних ролях – відома співачка, легендарна телеведуча, волонтер Анжеліка Рудницька і француз, який співає українською, Paul Manandise. 

Нагадаємо: 29 жовтня несподіваний дует - Анжеліка Рудницька та Монандіз зняли надзвичайно зворушливий кліп на пісню "Люляй-люляй, мій синочку" (колискова). 

 У культурно-мистецькому центрі "Інтермеццо", що в Чернігові, відбулися ІІІ літературні Єврочитання.

"Символічно, що ці ІІІ читання відбуваються у День вшанування пам'яті жертв Голодоморів. Мій друг, поет та активіст Олег Короташ, якось сказав, що вірш може стати еквівалентом влучному вистрілу. І це - правда, адже саме література - хороша зброя в інформаційній війні", - зазначив Олександр Ясенчук, координатор Вільні Люди у Чернігові.

Захід відбувся за сприяння Фундації "Вільні Люди".

Його підготували і провелили учасники Творчої сотні «Рух до перемоги» (м. Старокостянтинів Хмельницької обл.) спільно з Центральним будинком офіцерів ЗСУ (м. Київ). Приурочений до Міжнародного Дня волонтера, Дня Збройних Сил України. До вирішення організаційних питань долучилися також 42 Гарнізонний будинк офіцерів та Головне управління морально-психологічного забезпечення військовослужбовців.

Розпочався захід відео про діяльність волонтерської команди, яка здійснила понад тридцять поїздок в зону АТО. Туди від початку війни везуть ці світлі люди не лише свої таланти, а й все необхідне, збираючи по крихті, аби підтримати тих, хто тримає, захищаючи наш спокій, в руках зброю.

Ти вже чула про Перший українодівочий сайт гарного настрою під іронічною назвою «Каралєвна»? Як ні? Нещодавно він відсвяткував свій 4й день народження! Чотири роки якісного українського контенту, дівочих розваг, цікавинок про сучасні українські стартапи, бренди, проекти, інтерв’ю з крутими хлопцями та дівчатами, котрі досягли успіху й започаткували свою справу, а також трішки про психологію, мандрівки, здоровий спосіб життя, книжки та модні віяння.

Чому «Каралєвна»? Хто вона така? Каралєвна – це активна, стильна, розумна і талановита жінка. І вона – прекрасна! Це і успішний керівник, і фотографиня, і матуся з двома-трьома дітками, і хенд-мейдер, і актриса, і поетка, і вчителька англійської мови… Та, яка може бути мега серйозною і сміятися до сліз, хоч би й над собою! Вона сильна і слабка водночас. У будь-якої дівчинки, дівчини, жінки корона є ще з народження. Просто вона невидима. Не всі про неї знають, не всі пам’ятають. Дівочий позитивний проект«Каралєвна» існує для того, щоб дівчатам та жінкам про це нагадувати. При чому в нашому випадку корона символізує не пиху, зверхність чи символ влади, а унікальність. А унікальною бути дуже просто – треба всього лиш за будь-яких обставин бути собою.