Головна

Череп-Пероганич Тетяна

Скромна розважливість української жіночої поетики. Рецензія на книги Тетяни Череп-Пероганич

Череп-Пероганич Т. П. Ліки для душі: поезії / Тетяна Череп; передм. О. Деко; худож. В.І. Лопата. − К.: Дія, 2013. − 145 с.: с фотогр.

Череп Т.В. Із саду дві стежини: худож.-докум. повість, етюди/ Тетяна Череп; передм. Ю. Пероганича. − К.: Дія, 2013. − 64 с.: іл.

Легко ненавидіти і важко любити.
На цьому засновано багато речей у нашому житті …
Любов, прощення і великодушність
вимагають великого серця,
великого розуму і великих зусиль

(Конфуцій)

Рецензія на книгу Тетяни Череп «Із саду - дві стежини»

Iz-sadu-cover300.jpg"ПОВІСТЬ ПРО САД РОДИННИЙ"

(Череп Т. П.. Із саду – дві стежини: худож. докум. повість, етюди/Тетяна Череп; передм. Ю.Пероганича. – Київ: ДІЯ. – 2012. – 64 с.: іл.).

Коли я почала читати книгу Тетяни Череп «Із саду – дві стежини», першою думкою була: наче про моїх родичів. Мабуть, кожен із нас міг би впізнати долю своїх рідних у долі персонажів повісті з однойменною назвою, позаяк випробування, які випали на долю мешканців Чернігівської области, пережили і житомирці, і донеччани, і кримці, і мої подоляни…

Попри те, що це – перший прозовий твір молодої поетеси Тетяни Череп, ним авторка у новій іпостасі таки відбулась. Бо, як відзначив у передмові до книги Юрій Пероганич, «це щось на зразок відчуттів справжності, природності, щирості…». Тому й читаєш «на одному диханні», поринувши у розповідь з головою.

«Загублений перстень» Любови Сердунич

Відгук на книгу поезій, які вразили до глибини душі

Поезія – є різна. Я ж за ту, яку автор проживає. Бо тоді і читач відчуває в таких віршах біль і радість самого автора. Тобто справжність, щирість. Вони надовго вкарбовуються в пам'ять, вони чомусь навчають, від чогось застерігають, на щось надихають…

Поезії  Любови Сердунич, які ввійшли до книги «Загублений перстень» і приурочені покійному чоловіку поетеси Володимиру Миколайовичу, викликали в мене масу відчуттів.

Поезія Майдану: перші збірки вже у продажу

Березень 28, 2014 - 18:04 — perohanych

Роман ГРИВІНСЬКИЙ, «День» №56, (2014)
Рубрика: Українці – читайте!

Літературна спільнота напрочуд активно відреагувала на революційні події в країні. Мистецькі марафони тривали на Майдані навіть у найбільш гарячі дні, а в Інтернеті постійно з’являлися нові прозові та поетичні твори, присвячені революції. З плином часу напрацьовані матеріали починають з’являтись у формі різноманітних видань та поетичних збірок. Одна з них — «Материнська молитва», видана мистецькою агенцією «Наш формат» та веб-порталом «Жінка-Українка», редактори якого — Юрій та Тетяна Пероганичі — зібрали цю колекцію поезій за допомогою всесвітньої мережі.

У збірці — вірші написані жінками: матерями, сестрами, дружинами тих, хто боровся за свободу. За словами укладачів видання, не всі з авторок — досвідчені поетеси. Декого з них саме події на Майдані змусили взяти ручку і вилити на папір те, що накипіло на душі. Водночас більшість представлених авторок активно пише і друкується. Є там і члени Національної спілки письменників України.

Дванадцять місяців любові Тетяни Череп-Пероганич або ліки для моєї душі

Відгук на книжку поезій Т. Череп-Пероганич «Ліки для душі» (Київ,2013)

Під час презентації книги «Материнська молитва: Українки – героям Майдану» 9 березня 2014 року в Українському домі ми із Тетяною Череп-Пероганич обмінялися книжками. Я подарувала свої «Сни метелика/Дорогу в тобі», а отримала «Ліки для душі». Напевно я потребувала справжніх ліків для душі і серця у ці непрості для України часи. Гортала книгу у метро, поки їхала додому. Далі ще удома.  Ніби «провалилася» у її поезію. Поезія Тетяни дуже щира і природна, як дощ або річка. Вона текла із долонь, які тримали книгу, прямісіньку у душу.

Боже, Україну збережи!

Зараз активно по-черзі з чоловіком читаємо тритомник, який побачив світ у видавництві «Веселка» ще в 2008 році «Олесь Гончар. Щоденники». На очі сьогодні навернувся запис зроблений письменником 10 травня 19995 року (3-й том, ст.566):

«Об’єктивні журналістки розповідають світові про звірства грачово-єльцинських бандитів у Чечні. Як викидали з вертольотів чеченських дітей. Як п’яна солдатня гвалтувала дівчаток на очах матерів. Як із дитини вимали ще живе серце і, підкинувши його в повітрі, стріляли по ньому, мов по мішені...

Як весна

А жінка, як весна – п’янка і ніжна,
Щира на радість, ласку і тепло.
Із нею поруч затишно і втішно,
Без неї й сонця б в небі не було.

Краса її душі – твоя в’язниця,
Де насолода діє як закон.
Вона тобі не раз, напевно, сниться.
І ти реальним хочеш бачить сон.

Відчути дотик теплої долоні,
Торкнутись вуст і захмеліти вмить.
І буде вітер холодити скроні,
І буде серце пташкою тремтіть.

Вишневий цвіт впаде дощем під ноги.
І стане зрозумілим все без слів.
Вона з тобою вирушить в дороги,
Аби жадав, аби лишень любив.

Вдовина пісня

Небесна сотня вдалині. Пішла за хмари...
Ти теж, мій любий, там тепер, а я без пари.
Не досягну, не здожену, коханий, тебе.
Ой, як же діткам і мені іще ти треба.

Приспів:

Ми так хотіли із тобою довго жити.
Чому ж не ти, а я тобі приношу квіти.
Загинув, знаю, як Герой. Не міг інакше.
Бо землю ти свою любив так щиро завше.

Небесна сотня… Погляд твій вгорі шукаю.
Бо доля ти моя навік - це твердо знаю.
Приходь у снах, вертай в думках… Я біля хати
Тебе завжди з висот ясних буду чекати.

Вдовина пісня

Небесна сотня вдалині. Пішла за хмари.

Ти теж, мій любий, там тепер, а я без пари.

Не досягну, не здожену, коханий, тебе.

Ой, як же діткам і мені іще ти треба.

Приспів:

Ми так хотіли із тобою довго жити .

Чому ж не ти, а я тобі приношу квіти.

Загинув, знаю, як Герой. Не міг інакше.

Бо землю ти свою любив так щиро завше.

 

Небесна сотня... Погляд твій вгорі шукаю.

Бо доля ти моя навік - це твердо знаю.

Приходь у снах, вертай в думках... Я біля хати

Тебе завжди з висот ясних буду чекати.

 

Небесна сотня - патрулі людської долі,

Щоб наші діти на землі не знали горя.

Анастасія Кириченко: «Два листочки на одному дереві...»

Я і ти. Нас двоє. Ми закохані.
(Тетяна Череп “Два листочки
на одному дереві...”)

 Розуміти поезію – високе обдарування. Писати ж її — дар Божий. Поет, по суті, цілитель людських думок, словами якого лікують серця й душі. Такою жмудрістю і життєдайною силою солодкого українського слова наповнені поезії Тетяни Череп, що переносять нас на «Берег любові».

Це тонка й ніжна елегія коханню —така ж чиста, світла й висока, як і сама авторка.

За морем скучила чи за тобою?
Не знаю. Ви обоє дорогі.
Тепер душа не може без прибою,
Печаль її омила береги.

Учні київської СШ № 304 зустрілись з поетесою Тетяною Череп-Пероганич

Лютий 17, 2014 - 00:05 — perohanych

therep_612 лютого учні 8-х класів спеціалізованої школи № 304 міста Києва завітали до бібліотеки імені  Дубова. Напередодні  Дня Святого Валентина тут відбулася зустріч з поетесою Тетяною Череп-Пероганич – мешканкою Святошинського району.

Тетяна є дипломантом міжнародного літературного  конкурсу романів, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова».  Учні ознайомилися із творчістю і автобіографією поетеси, почули вірші  прочитані автором про вірне й зрадливе кохання, про радості і переживання жіночої долі, насолоди і примхи людського життя, отримали у подарунок від авторки книги  «Ліки для душі»,  «Берег любові», «Із саду дві стежини».

Об'єднати вміст