Головна

Творчість

Співає Тетяна Франченко (відео)

Україна-серце. Автори пісні: Тетяна Франченко (слова, музика, спів, гра, монтаж), Андрій Томашенко (аранжування, гітара, клавішні), Ніна Козачок (спів), Сергій Охримчук (скрипка), Завальний Володимир (ударні), Владимиров Єгор (зйомки), Володимир Демчук (монтаж), Микола Мряка (монтаж), Анастасія Яковенко (костюми), Роман Муха,Тимурчик та Маруся Бут (актори).

Цю осінь я придумала сама

Жовтень 8, 2014 - 14:37 — perohanych

Цю осінь я придумала сама,
Додолу тихо лист лягав останній.
Налий мені у келих ще вина,
Я вип’ю за гірке своє кохання.

Тривожить хризантеми білий цвіт,
І дні минають, і минають ночі.
«Не повертайсь»,- кричу тобі услід,
Але сльоза чомусь тривожить очі.

Останні в небі журавлів ключі,
Летять вони у весни кольорові.
Не треба слів. Прошу тебе, мовчи.
Твої слова – то реквієм любові.

Інга Крукаускене — поезія

Твори з різних збірок:

РАЙ ПОСТАНЕ

Стрілою-потягом щосили
Летіла я вперед, у даль,
Палкою іскрою горіла,
У пеклі марила про Рай.

Залізний світ з образ, відчужень,
Розгулля зла, добра застій.
Не час для радощів, – як дружно
Кричали “друзі” мені. – Стій!

Стоп, машино! Шалений біг,
Думки скрегочуть об надії-колії,
Головою гальмую і, далебі,
Вчорашні принади змінюють колір. 

Крик заліза – мов плугом по нервах,
Скло розтрощене, віру знищено…
Розбрелися вовки ненажерливі,
По руїнах надій нишпорять.

Всеукраїнська прем'єра нової-старої пісні групи «МЕРІ» – «Goodbye Russia»

Вересень 30, 2014 - 13:03 — perohanych

Четвертий студійний альбом групи «МЕРІ» перебуває у стані запису, але поміж тим музиканти оприлюднюють вже другий сингл, що увійде до цієї платівки. Пісня «Goodbye Russia» не нова а отже має свою історію. У альбомі «Війни в прямому ефірі» 2010 року цей трек називався «Goodbye baby» і йшлося у ньому про розставання між людьми. А чому команда вирішила повернутись до старої теми, пояснив лідер гурту Віктор Винник:

Юрій Старчевод та Дарина Степанюк – Ти найкращий

Вересень 24, 2014 - 21:49 — perohanych

До вашої уваги чергова пісня (а якщо бути точним, то третя), створена на підтримку українських солдатів, яку Юрій Старчевод записав у дуеті з молодою талановитою виконавицею Дариною Степанюк.

Пам'яті батька

Суниці лісові так пахнуть татом,
що він приносив вранці, на зорі.
І запах молока парного, що до хати,
заносив тато у відрі.

І сінокоси батьком пахнуть, і порічки.
І зорі влітку – блиск його очей.
І карасі, що він привозив з річки…
Та із-за нас недосипав ночей.

І полум`я у печі, пахне татом,
І запах лісових грибів.
За нас він хвилювався так багато,
І щиро неосяжно так любив.

Ялинка новорічна, завжди буде пахнуть татом!
А також перший сніг й кленовий сік.
Він так любив нас підіймати,
й ловити у повітрі міг.

На подиху одному

На подиху одному все кохання!
На подиху одному, крізь життя.
Ти – перше, ти – єдине і останнє
оспіване всім світом почуття.
На погляді одному, через роки,
блукаючи серед чужих обличчь.
До серця твого, чи знайду дороги?
Не слухаючи зайвих протиріччь?
На слові одному – життя прожити,
на слові одному – ім`я твоє.
Не може тебе серце відпустити,
бо в ньому образ твій завжди живе.
На подиху одному все кохання!
На подиху одному, крізь життя.
Кохати, щохвилини, як востаннє…
І в серці тільки ти до небуття!

Оксана Аніщенко, 
23.06.2014. Чернігів

Поезія Ірини Мельник

ДОНЕЧЦІ

Ти народжуєшся у моїх очах,
Ходиш мені по руках, по щоках,
По садах яблуневих із кошичком,
По річках у жмені, збираючи рибоньки,
Відлітаєш у вирій із кленами,
Проростаєш із мене калиною...
Ти рятуєш від пороку серця,
Вариш липу й ховаєш від кашлю,
Від сухого хрипкого голосу,
Наливаєш у мене дитинності,
Меду, миру і трохи відчаю...
І немає більшої радості в світі цім,
Аніж коли колискову наспівуєш,
Як із дому мене проводжаючи,
Гаряче так обціловуєш,
У магазин, як у вічність – назавше...

Поезія Надії Бойко

КРИВАВІ ЖНИВА

Де кат пройшов, там жито не росте,
Лиш під ногами багряніють маки…
На місяць виють уночі собаки –
Не хліб святий збира донецький степ.

Криваві нині видались жнива…
Юнців безвусих безпощадно косить
Підступна смерть… А поруч вже голосить
Вкраїна-мати, чорна, ледь жива.

Допоки їй оплакувать синів?
Куди не глянь – нові хрести й могили.
Невже сердешна в Бога завинила?
Та Бог мовчить, бо з горя теж зчорнів.

24.06.2014

 

ЖАСМИНОВИЙ ТУМАН

Ніна Головченко. Мініатюри з натури

КУЛЬТУРНИЙ ШОК

Автобус №23 чекав на стартовій зупинці на пасажирів більше 5 хв., салон автобуса був вимитим, УСІ (!) крісла не поламані, кондуктор ввічливо і тихо зреагувала на вимовлену при вході фразу: «Посвідчення…» Поїхали.

Зазвичай чекаєш близько 20-40 хв., усі автобуси (2-3) згідно маршрутного листа відстоюються неподалік зупинки, підходять, за хвилину підбирають тих, хто дочекався. У брудному переповненому салоні з поламаними кріслами та скандальним кондуктором добираєшся до метро «Житомирська».

Об'єднати вміст