Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Творчість
Вірші Юлії Григорук
Зустріч весни
Розлучились й зустрілися знову
Той хлопчина і це дівча.
Про прекрасне їхню розмову
Навіть вітер не помічав.
Лиш на березі океану
Знов зустрілись вони разом,
Він вітрильником виплив з туману,
Бо почув її серця зов.
Прихилити він ладен небо
Для кохання свого, й зірки.
Та дівчині нічого не треба,
Хай пливуть за роками роки.
Тільки б поруч завжди був милий
І підставив мужнє плече,
І щоб разом вони прожили
Ще багато сотень ночей.
Поезія Маріанни Шутко
Мольфаре!
День добігає кінця,
Ще один день у Міжгір'ї,
Втому змиває з лиця
Літнім дощем надвечір'я.Дихає сніжно Менчул,
Узгір"ям підперши хмари,
Ти хоч на мить відчуй
Кохання моє, мольфаре!Мене поведи туди,
Де зеленіє меліса,
Де, наче дим, чадить,
Сивий туман у лісі,Де сонце, немов бурштин
Сади напуває медом,
Вабить обабіч стежин
Червень чорничним пледом.…День добігає кінця,
Сходить срібний горошок,
Ще ти мені обіцяй
Віночок сонних волошок.
Поезія Олесі Омельченко
Навіки
***
Спасибі. Боже, за цей новий день,
За щастя бути, бачити й творити,
За сум і радість, за цвітінь пісень,
І за надії, що тотожні «жити».
Зима уже розплакалась. Мороз
Сміється з її сліз. Слизькі дороги.
Але щасливим може бути хтось
Й тоді,
коли підкошуються ноги.
Любов рятує з хаосу турбот.
Радій чужій, якщо твоя померла.
... Метафізично усміхнеться Бог.
Спасибі, Боже, бо ще бачу день цей!
Нехай розтане зі снігами біль,
Відступлять всі печалі і розпуки!
І знов, на зло чудовиськам усім,
Здіймаю в сонце свої крила-руки.
«Перетнулись і поговорили...
Перетнулись і поговорили...
Той - про це, а цей йому - про те.
Про старе вже, давнє й відболіле,
Про буденне, звичне і просте.
Про сім'ю, онуків... Сивочолі
Тему лиш обходили одну,
Бо не вистачало місця болю
Знову говорити про війну.
Враз замовкли, пауза повисла,
Й смутку в їх очах немає меж...
Руки одне одному потисли,
Думаючи про одне і те ж.
Розійшлись... Старечою ходою
Поплелись, немов у напівсні.
Їх сини ставали десь до бою
В ворогом нав'язаній війні...
Весільний етюд
Серпень 1, 2014 - 09:53 — perohanych
Цілком закономірно, що у день весілля щось десь буде не так, або не зовсім так, або, що взагалі цікаво і деколи дуже романтично - зовсім не так:-).
Схвильована наречена вбирає сукню. Це супроводжується фотосесією, чужа дівчина у джинсах і зі смішною асиметричною стрижкою клацає потужним фотоапаратом, ловить можливі і неможливі ракурси, наречена нервує і дратується, губить застібку до сережок, не потрапляє у коло кринолінів, зачіпляє ниточку на ніжних білих панчохах – і ось, трагедія готова! Нашвидкуруч шукається нова пара панчішок, запасні застібки або й зовсім інші, нові сережки...
Мотоциклом — до кохання. 1011 кілометрів. Новела
Липень 31, 2014 - 12:41 — perohanychБерезневий ранок був сірим у своїй непевності. Ольга підходила до зупинки на краю міста, роздумуючи, над’їде чи ні з автостанції на протилежному боці Кременця перший автобус до Тернополя. Довколишніх гір не було видно через густий туман, що у цій звабливій місцині заночував і, наче давній коханець, ніяк не хотів прощатися з нею. Добре, що хоч морозець прихопив тонкою хрусткою кригою вчорашню хлюпавицю під ногами, по якій жінці довелося провідувати друзів, домовляючись, щоб вони допомогли встановити пам’ятник на могилі батьків.
Поезія Лариси Петрової
Що тобі судилося
Що тобі судилося
Долею-судьбою,
Те й благословилося
Й лишиться з тобою.
Скільки сліз вже вилилось
На життєвім полі!
Скільки мрій розвіялось
На вітрах юдолі!Що тобі судилося –
Бог єдиний знає.
Сонце засмутилося,
Літо відцвітає.
Задощить, захмариться
Синє небо ясне.
Осінь не забариться,
Згасне літо красне.
Біжутерія від Анни Чорної
Липень 27, 2014 - 22:04 — perohanych
Кожна жінка, дівчина у сучасному світі завжди намагається слідувати моді та мати якнайефектніший зовнішній вигляд. У цьому велику роль відіграють прикраси. Навіть сама Коко Шанель сказала: «Люди з гарним смаком носять біжутерію. Всім іншим доводиться носити золото».
Голгофа України
Хай би навіть не було
Ні загарбання в нас Криму,
Ні на схід не привело
Росіян та іже з ними…
Хай би навіть не згорів
Малайзійський збитий "Боїнг"
Й не понищено бійців
Стільки вже на полі бою…
Хай би мирних громадян
Не розстрілювали зайди
І в кремлівського вождя
Просвітліли мізки завтра,
Все одно ганьби не змить,
Бо зуміли прихистити
Тих, що мали ми судить:
Втікачів – убивць-бандитів.
Ще й чинили з ними зло.
Не спростуєш: схід – як доказ.
Як же скажеш не було,
Якщо ллється кров і досі?
