ОЛЕГ ГОНЧАРЕНКО,
м. Мелітополь

Заржицька Е. Рєпіна О. Убити Антиципатора: роман / Еліна Заржицька, Олена Рєпіна. – Луцьк: Твердиня, 2018. – 364 с.

Ну давайте, на хвилину уявімо собі, що якийсь сучасний Екклесиаст, десь колись перед аудиторією українських (але підкреслюю українських) інтелігенток (знову підкреслюю інтелігенток) виходить і проповідує отаке, своє знамените: «Краще спокою мала дещиця, аніж безмір марноти й ловитви вітру…» Я особисто не беруся прогнозувати точних наслідків такої дії, проте певен, що зала спорожніла би до чуття подиху протягу в шторах.

Певен, бо останнім часом дивним чином, а може й волею далекоглядної долі, углибаю душею і розумом у нашу «жіночу» прозу, автори якої уже не романтичні юнки, але далеко ще й не пані бальзаківського віку, котрі на все дивляться вже крізь затуманені скельця неіснуючих лорнетів – себто дещо відсторонено, дещо втомлено. Крий Боже, не хочу тут нікого образити: потрібна і набута тяжким досвідом мудрість, але без бажання глибинного сприйняття і осмисленнясучасності, яке властиве саме названому вище людському вікові, висновки наших метрес, на жаль, частенько відгонять деякою аж зайво «чистою філософією», яка ні до чого не зобов’язує, ні до чого не закликає і, наче й даючи глобальні відповіді на вселенські питання, елементарно кульгає на конкретику у визначеній нам для буття реальності.

Вісімнадцятий рік поспіль українці пишуть диктант національної єдності. У День української писемності та мови кожен може перевірити себе, послухавши диктант на «Українському радіо». Цього року текст склав та зачитав доцент Київського національного університету імені Бориса Грінченка, автор підручників і посібників з української мови Олександр Авраменко.

Писати текст потрібно від руки, а потім, протягом 24 годин надіслати його на перевірку – звичайною поштою, або ж відсканований чи сфотографований на електронну пошту редакції «Українського радіо».

Нарешті вийшла моя перша довгоочікувана книжка «Таємниця жіночої душі». Мала бути збірка віршів, але так сталося, що першою вийшла моя проза.

Ця книга складається з двох частин. Перша — це різні цікаві жіночі долі, сутність життєвих ситуацій, интригуючі та позитивні історії, а ще веселі замальовки з життя. Друга частина під назвою «Відверта розмова» — це невеличкі філософські роздуми про закони Всесвіту, про те, як бути щасливим, і що для цього треба. 

Ще в дитинстві ми знаходимо для себе ідеал, на який орієнтуємось, чию поведінку копіюємо... Зараз дівчата намагаються бути схожими на актрис, співачок, хлопці – на героїв бойовиків.

У свій час мене теж не оминуло це захоплення. Але моїм ідеалом після прочитання трилогії Старицького став гетьман Війська Запорізького Богдан-Зіновій Хмельницький. Потім цілеспрямовано вишукувала книги про улюбленого героя.

Зараз часи інші. Інформацію про будь-яку історичну особу можна знайти в інтернеті або бібліотеці. Є й думка, що не був гетьман героєм, а лише п’яничкою, бабієм та злодієм. Та вірити в це не хочеться. Бо ж як жити без ідеалу?

Тому уявіть собі мою радість, коли познайомилась із цікавою непересічною особистістю – нашим земляком, льотчиком та письменником Володимиром Кільченським. А найбільше здивувало, що пан Володимир є автором трилогії про ті самі вікопомні події 1948-1952 років в Україні, тобто наші, так би мовити, естетичні, етичні смаки й погляди на історію нашої держави співпадають.

Яким чином льотчик перекваліфікувався у письменника? Про це наша з паном Володимиром розмова.

У День української писемності й мови, 9 листопада, на хвилі Першого каналу UA: Українське радіо звучатиме 18-й радіодиктант єдності. Офіційне гасло цьогорічного диктанту #пишеморазом. Воно підкреслює основну мету диктанту – єднання навколо мови.

Як зазначила на прес-конференції кураторка акції, журналістка Аліна Акуленко, радіодиктант - це не просто засіб перевірити власну грамотність, а насамперед масштабний національний флешмоб. Щороку він збирає сотні тисяч прихильників української мови - тих, для кого вона є рідною, і тих, хто тільки починає її вивчати.

Початок заходу — об 11:00. Вступна частина триватиме півгодини, упродовж яких журналісти Українського радіо розповідатимуть про те, де, у яких регіонах України, у яких куточках світу люди готуються до акції. Сам радіодиктант почнеться об 11:30.

Богдан Ковальчук з тих молодих людей, яким зовсім не все одно, що відбувається з їхньою землею і що буде на їхній землі.

Спочатку я думала це буде невеличкий матеріал про юнака, який імпонує мені своїми поглядами, своїм світосприйняттям. Але його відповіді на запитання так вразили, що вирішила дати розповідь про хлопця у вигляді саме ось такого розширеного інтервʼю.

Читайте інтерв'ю з Богданом Ковальчуком на новому сайті "Еліта". Впевнена, що ті, хто знайомиться з Богданом нині вперше, захочуть після прочитаного познайомитися з ним ближче, а ті, хто знають його давно – зрозуміють, як багато ще про нього насправді не знають.

Організатор літературного марафону "ПОеЛІТа", розпочатого напередодні Дня рідної мови, - актив громадської організації "Творче об'єднання "Альтернатива" міста Кам'янського Дніпропетровської області.

До першого етапу марафону запрошено провідних літераторів України. Марафон триває без меж у просторі і часі. Головна мета - знайти однодумців на цьому шляху. До участі запрошуються усі митці.

6 листопада відбулася перша зустріч з майбутніми філологами - студентами кафедри перекладу ДДТУ. Тепер вони знають більше імен відомих в Україні чудових поетів, перекладачів, журналістів. Їх книги можна придбати у книгарнях, або взяти почитати у бібліотеках.

На 2018 рік припадають 80-ті роковини Великого терору 1937-1938 рр. Масові політичних репресій охопили усі прошарки тогочасного українського суспільства. А жертвами комуністичного режиму стали не лише представники української еліти, а й звичайні робітники,  селяни,  інженери, бухгалтери, вчителі.  Освітня сфера  1930-х – 1940-х рр. так само зазнала суттєвих змін. Із припиненням українізації відбулось скорочення кількості українських шкіл, посилилась ідеологізація навчальних програм, зріс вплив комсомолу й піонерських організацій, важливим завданням яких стала боротьба із т.зв. «класовими ворогами», до яких зараховували й освітян.

18 листопада 2018 • 10:00–22:00 • ДП «Український Дім» • м.Київ, вул.Хрещатик, 2

Організатор Фестивалю — Київський академічний ансамбль української музики «ДНІПРО», за підтримки Департаменту культури КМДА та Українського культурного фонду. Автор проекту, генеральний директор Київ-етно-мюзік-фесту "Віртуози фолку» — народна артистка України Олена Кулик.

Унікальність проекту полягає в тому, що маючи гасло «від троїстої музики - до фолк-року», він поєднує у своїй мистецькій програмі на одній сцені представників різних музичних стилів, які у своїй творчості звертаються до скарбів української народної музики, створює широкий майданчик для спілкування, відкриває широкій публіці нові імена виконавців, колективів, композиторів, що працюють в цьому жанрі.

До 120-річчя від дня народження відомого українського поета «Розстріляного Відродження», автора улюбленої пісні поліщуків «Очерет мені був за колиску…» Дмитра Фальківського,

ПОСВЯТА  

Його вірші, п’янкі і чудові,
Розтривожили душу мені.
Я купаюсь в мелодіях слова
І неначе пливу на човні…

Та раптово прилинули згадки,
Тінь печалі на душу лягла…
Я поліську побачила хатку,
Хоч ніколи я там не була…

Навкруги – мочарі та болота,
Ліс в зажурі і буйна вода.
А весною, як пущу затопить,
На Полісся приходить біда.