«Бумеранг»:оповідання/ Тетяна Череп-Пероганич. Житомир.: Видавець О.О Євенок – 2018. - 71 с. ISBN 978 -617 -7703 -49-4

Ну, так! Гаразд, визнаю: загорівшись написанням відгуку на новісіньку книгу прози Тетяни Череп-Пероганич, і вже навіть сівши за робочий стіл, я й не уявляв навіть – як намислене домислити, додіяти, доболіти до якоїсь хоча би більш-менш путньої Суті. Навіть написавши вже й багатенько прози та публіцистики, переклавши кілька чужих книжок, я все одно завжди ототожнював власне «Я», як «я-поет». І рецензії на доробки віршів завжди писав легко, навіть легко (якщо зачіпало за живе, звичайно), бо там я був – сівачем у полі, що було моїм по Божій даності.

Тут же – проза. Та ще й проза, хай патріотична, хай філософська, хай громадянська навіть, але ж душевно, духовно, визначально жіноча!

Український інститут книги оголосив про проведення відбору книжок, які пропонуються до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів цього року. 

Пропозиції приймають від суб’єктів видавничої справи, внесених до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про видавничу справу».

До розгляду приймають пропозиції щодо закупівлі україномовної книжкової продукції (у тому числі для дітей та юнацтва) кількістю від 500 до 3 тис. примірників, виданої не раніше 2017 року, яка за цільовим призначенням належить до науково-популярних, довідкових, літературно-художніх чи громадсько-політичних видань.

Наталя Демчук

Варич М.В. У ніч на страсну п’ятницю: Оповідання.  – К.: ЛА «Друге дихання». – 208 с.

На книжковому ринку з’явилася книжка оповідань Марини Варич «У ніч на страсну п’ятницю», що вийшла в літературній агенції «Друге дихання». Як кожне оригінальне художнє явище, книжка відкрита для різних інтерпретацій. Одні  бачать у ній соціальну прозу,  де показано, які деформації зробили в суспільстві Революція Гідності й російсько-українська війна на Донбасі; другі  трактують книжку з позицій постколоніальної критики, вбачаючи в ній художню модель творення модерної нації, що прокинулася від колоніального сну. А я належу до критиків, що бачать  у  ній  книжку, що  розкриває еволюцію  жінки в сучасному суспільстві.

Марина Варич відтворює три моделі сучасної української жінки: традиційну жінку, ділову жінку і жінку-воїна.

Культурна референтура ОУН оголошує конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича

З лютого 2019 р. виповнюється 90 років з дня створення Організації Українських Націоналістів – провідної політичної сили української нації в послідовній, безкомпромісній, жертовній боротьбі  за відновлення Української Самостійної Соборної Держави.

Ясна річ, ця самовіддана боротьба велася не лише збройно й політично.Надзвичайно потужна зброя – слово, самобутня українська національна культура. Це дуже добре знали славетні українські поети Олена Теліга та Олег Ольжич, які очолювали Культурну референтуру ОУН (КР ОУН). Їхня творчість стала взірцем української патріотичної поезії.

«Забезпечення гендерної рівності – це не «сезонне» пожвавлення і не передвиборча риторика. Це наша спільна кропітка робота, це «скеля, яку ми щоденно довбаємо» разом з вами», – заявила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час парламентських слухань «Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп».

Іванна Климпуш-Цинцадзе високо оцінила урядово-парламентську співпрацю із забезпечення гендерної рівності, зокрема, зусилля, яких докладає в цій роботі Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, а також Міжфракційне депутатське об`єднання «Рівні можливості».

Сергій Байдовський у пам’яті багатьох назавжди залишиться молодим, високим, худорлявим юнаком з очима кольору неба, зі щирою посмішкою, веселою вдачею та неймовірно позитивною енергетикою.

Він був ще зовсім молодим і, як усі наші Герої, невтомним мрійником. Але цим мріям Сергійка не судилось здійснитися…

Вранці 20 лютого 2014 року злощасний постріл снайпера забрав у хлопця усі мрії, зупинивши його велике серце, яке ще тричі забивалось з надією вижити.

Понад усе Сергій хотів, щоб його Україна була по-справжньому вільною, самостійною, процвітаючою державою – країною, якою б захоплювався увесь світ.

Убити Антиципатора: роман / Еліна Заржицька, Ольга Рєпіна. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2018. – 364 с.ISBN 978-617-517-292-6
УДК 821.161.2-3

Під час Форуму видавців-2018 у Львові членкині НСПУ дніпрянки Еліна Заржицька та Ольга Рєпіна презентували свій соціально-психологічний роман «Убити Антиципатора». Писати роман авторки почали в час, коли тільки-но закінчилось велике Протистояння сил світла й темряви на головній площі нашої країни – Майдані; коли пронизливо «закричали» у місті на Дніпрі «швидкі», що везли у шпиталі важкопоранених бійців... Мабуть, тому, й просякнутий цей роман великою любов’ю? Любов’ю та коханням... Любов’ю до рідної землі та рідної мови, односельців та однодумців. Справжнім коханням та пристрастю... Справжньою, земною, з емоціями і невдоволенням собою, з очікуванням дива і розчаруванням.

Тож роман водночас є альтернативною історією, яка розвивається в іншому напрямі. Тому авторки не називають напряму столицю Києвом – у авторок це просто Місто. Майдан стає Площею, «беркути» – «грифами», тітушки – сірками, а керівника Країни кличуть Антиципатором.

Про війну має право писати той, хто на ній був. Якими б розкішною уявою чи вправним пером ми не володіли, відчути війну на смак, запах, звук може лише солдат. І влити ці відчуття в слова, так само, як зброяр виливає з олова кулю, як побратими вливають поминальні 100 г у гранчак. Так народжується епос про війну, в якому співіснують біль і страх, надія і віра, покинуті будинки і скавуління псів, особливі воєнні ритуали і рахунок для убитих ворогів... І над словами, степами, тілами - соняхи, чиїх чорних сліз не приймають ні земля, ні ховрахи.

Соняхи у виставі "Війни нема.. Є" за творами письменника Бориса Гуменюка - окремі символи. Вони гинуть, як солдати, висихають, як матері, від горя, стають візуальними, духовним костурами для героя.
 
Вистава загалом насичена символікою, алюзіями, афоризмами, репліками із класики. І монолог Шекспірівського Гамлета дуже добре вплітається у тексти Гуменюка. Війна, Любов, Природа - три посестри, яких часом не відрізниш одна від одної, крокують поруч із Солдатом. Музи? Мойри? Випробування? Вочевидь, усе разом і трохи більше. 

 Почесною нагородою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (рішення №11) нещодавно відзначений доктор теологічних та кандидат історичних наук, настоятель Свято-Покровської церкви міста Копичинці на Тернопільщині Василь Антонович Погорецький – за визначну творчу, наукову та громадську діяльність.

Отець-доктор Василь Погорецький – відомий громадський діяч, член національних спілок письменників, журналістів та краєзнавців України.

Лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Богдана та Левка Лепких, Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка, премії журналу «Літературний Тернопіль» і відзнаки «Золоте перо Тернопілля».