Про це говорить киянка Юлія Фурса, чаклуючи над черговою зачіскою клієнтки. Перукар-стиліст – це її неосновна робота, це те, чому вона навчилася, аби мати стабільний постійний заробіток і не зрадити справі, якій віддала немало років – викладацькій роботі в одному зі столичних ліцеїв. Юля викладач вищої категорії. Предмет, якому навчає юних, – бухгалтерський облік та технологія підприємств.

Професіонал  – до якої стоять черги в салоні краси і педагог, яка вміє знаходити мову з “найважчими” вихованцями. Адже в ліцей приходять діти з різними долями, різними характерами, різним світосприйняттям…

Вона завжди різна. Для когось Ірина Кравчук високопрофесійний фахівець з оцінювання, для когось доктор наук, для когось – письменниця,  а ще комусь донька, сестра, кохана жінка, мама чи просто друг.

Відмінниця в усьому з дитинства без так званого «комплексу відмінниці». Навчатися, пізнавати, творити, ділитися  – це життєвий процес. А не обов’язок. Обов’язок хіба що перед життям – любити його за кожен даний день безмірно.

Докладніше на новому сайті Еліта

Так називається психолого-культурологічна повість Тетяни Сидоренко. Книга вийшла друком наприкінці травня ц. р. у видавництві Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» й перше її знайомство з читачами відбулося  в дні проходження Міжнародного Мистецького Арсеналу в Києві.  

Це перша в Україні художня книга про взаємостосунки видатних митців двадцятого століття, імена яких відомі всьому світові: балерина Ольга Хохлова й художник Пабло Пікассо. Подружня пара – українка й іспанець. Їхнім сімейним стосункам ніхто не пророкував бути щасливими й довготривалими. Їхні сучасники дивувалися такому шлюбові: полігамний, непередбачуваний, епатажний Пікассо й вихована в традиційних рамках християнської моралі, аристократична Ольга Хохлова... Вона – родом із Ніжина. Саме їй судилося стати повічною дружиною Пікассо. Бо в силу життєвих обставин вони так і не розлучилися. Їхньому шлюбові в  нинішньому році виповнилося сто років.

(Документально-художнє оповідання)

Вже котругодину Ганнуся сама не своя. Замкнулася на металеву защіпку в хатьонку і ридає. Пекучі сльози майже із самого раночку  туманною пеленою заполонювали геть запухлі очі. Вона вже й не звертала на них особливу увагу хоч цей невпинний солоний потік, який не мав ні початку, ні кінця, та рій тривожних  думок у роз'ятреній  голові  і не давали  зосередитися. Злість і злоба охопили душу й серце. Ще мить і звідти, мов із розтривоженого вулкана, поллється вогненна магма. Лишалося тільки  піднести сірник, аби все навкружохопило нищівним вогнем.

Все буде Україна https://willbeua.com/interesting/naikrashchi-rozvivaiuchi-saiti-dlia-dit...

Яна Титенок – переможець ХХ Чернігівського обласного журналістського конкурсу «Золоте перо» – 2018

Такий конкурс започатковано на Чернігівщині 20 років тому, і відтоді його традиційно, щороку проводять Департамент сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації, Міжнародна літературно-мистецька Академія України, громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр» і Чернігівська обласна організація Національної спілки журналістів України. Нинішній обласний журналістський конкурс – ювілейний, адже відбувся вдвадцяте!  

18 листопада з 10:00 до 22:00 в «Українському домі»
(м.Київ, вул.Хрещатик, 2)
відбудеться ІІ Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку»

Фестиваль прагне об’єднати всіх, хто у своїй творчості звертається до скарбів української народної музики («автентиків», «академістів», представників сучасних музичних напрямків), створивши широкий майданчик для спілкування, а також відкрити нові цікаві імена.

Цього року фестиваль «Віртуози фолку» відбудеться вдруге. Завдяки підтримці Департаменту культури КМДА та Українського культурного фонду розширився не лише масштаб, але й географія фестивалю.

До 28 жовтня 2018 російська Вікіпедія містила твердження про те, що купець першої гільдії, підприємець-доброчинець Григорій Гладинюк начебто був членом Київського клубу руських націоналістів. Це твердження базувалося на статті про цей клуб у «Большой энциклопедии русского народа». Однак, ще в 2011 році «Большая энциклопедия русского народа» була визнана спільнотою російських редакторів Вікіпедії як енциклопедично незначима, а отже така, що не може розглядатися як авторитетне джерело.

 Відомі українські письменники, перекладачі та журналісти Тетяна і Сергій Дзюби втретє побували в Казахстані – на запрошення найбільшого та найпрестижнішого вишу цієї країни – Казахського національного університету імені аль-Фарабі. Презентували свої видані і перевидані цього року в Алмати книжки – спільну ошатну збірку віршів «Остання кочівля любові» (у перекладі Ауезхана Кодара), а також – романи з казкової, пригодницької трилогії Сергія Дзюби «Душа на обличчі», загальний наклад якої сягнув ста тисяч примірників. Представили чудову книгу прози видатного казахського письменника Роллана Сейсенбаєва «Нічні голоси. День, коли обвалився світ», яка нещодавно вийшла в перекладі Олега Гончаренка та Сергія Дзюби українською мовою в Чернігові.

Письменниці Еліна Заржицька і Тетяна Череп-Пероганич у прямому ефірі Суспільного радіомовлення у Дніпрі.  Ведуча Вікторія Сидоренко.