
Поетеса та прозаїк Любов Відута – львів’янка. Іноді мені здається, що це визначення дуже важливе для творчості авторки, яка наприкінці 2018 року відсвяткувала 10-річчя від початку своєї активної творчої діяльності.
Її перша книжка «Працьовита бджілка» вийшла друком у 2008 році у Львові. У наступному ж, 2009 році, побачила світ тематична збірка про вибір професій «Ким я буду? Ким я стану?». У 2010 році видана збірка дитячих віршів, загадок, скоромовок «Усміхнулось сонечко» тощо.
Традиційно щороку з’являються на світ одна, а то й дві книжки авторки. Книжки виходять у Львові, Харкові, Києві, Чернівцях, Дрогобичі та ін.
На теперішній час Любов – авторка понад 30 книжок, серед яких переважна більшість – книги для дітей.
На цьогорічному Форумі видавців Л. Відута презентувала дві прозові книги – фантастичний роман «Ловці думок» і повість про життя та діяльність Кирила Селецького. Але і поезії Люба не зрадила. У видавництві «Пегас» вийшла її чудова Абетка для дітей...
Книги ці різнопланові, отже розпитувати авторку можна не тільки про її творчість, але й про, так би мовити, глобальне...
– Любо, скажи, якою, на твою думку, має бути сучасна українська література? Чи уявлення збігається з дійсністю?
15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2019 році.
Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.
Комітет Премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року. Подання на здобуття Премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років. На здобуття Премії приймаються лише наукові праці, які були опубліковані у 2016-2018 роках і які мають ISBN.
Дорогі друзі!
Маю честь від імені оргкомітету Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» висловити вам і народові вашої країни нашу глибоку пошану і звернутися з наступним.
За ініціативи Міжнародної ліги «Матері і сестри України – молоді України» у 2016 році було започатковано Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» (далі – Проект), метою якого є сприяння входженню України у широкий світовий інформаційний простір через реалізацію Проекту як вияву культурної дипломатії. За три роки проведення (2016 -2018) Проект мав значний суспільний резонанс, і був схвально сприйнятий світовою спільнотою - об'єднавши понад 700 учасників з 46 країн світу. Полум'яне слово пророка української нації лунало 47-ма мовами. Цінуємо участь кожного! Учасники продемонстрували свій талант і нагадали про фундаментальні загальнолюдські цінності: моральність, порядність, милосердя, яких так бракує сучасному світові.
Знані українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби напрочуд успішно співробітничають зі своїми колегами з Білорусі. Зокрема, в Мінську вийшла у перекладі білоруською мовою їхня книжка віршів «Місто Зима». А Сергій Дзюба переклав вірші талановитого білоруського поета Михася Пазнякова. Тетяна та Сергій не раз друкувалися в популярному журналі «Новая Немига литературная», який виходить у Мінську, та інших білоруських виданнях. А творчість поетів із Білорусі добре представлена в Україні. Відбулися і спільні українсько-білоруські презентації – у Чернігові (в музеї Михайла Коцюбинського) та у Мінську (в музеї Якуба Коласа).
Тепер гарною звісткою стало нагородження поетів із Чернігова престижною Міжнародною літературною премією імені Владислава Ходасевича. Фундатор цієї відзнаки – журнал «Новая Немига литературная», котрий очолює відомий поет Анатолій Аврутін.
Ірина Фотуйма. На грані смерті, та межі життя...
Буковинський журнал, ч. 4 (110), 2018. – с. 19–24.
Я не в літературі, а коло неї і так коротко, і ємко, як Євген Баран не напишу. Він є мастаком на дотепи і, жартуючи писав, що я знаю що таке поезія. Читаючи, перечитуючи добірку поезії Ірини Фотуйми спроможний хіба перефразувати думку Емілі Дікінсон про кохання: поезія – це все і це все, що ми знаємо про неї. Те що вражає, торкається душі і серця, спонукає до осмислення, бо ж пробуджує розум до дії:
Тумани не сховають всіх тривог,
Лягли на плечі залишки спокути,
Мені б тебе лиш поглядом торкнути,
Та неможливо, бо між нами Бог (с. 19).
10 січня 2019 року в Києві в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір письменника Івана Андрусяка.
На заході, окрім інших книг І. Андрусяка, було представлено щойно виданий двотомник «Фонетика тиші» і «М’яке і пухнасте» (Тернопіль : Богдан, 2019).
Вечір умовно був поділений на дві частини. Спершу Іван Андрусяк представив свою «дорослу» лірику, прозвучали тепер уже класичні вірші новітньої української поезії «Нова деґенерація», «Гуцули», «Панночкоз блакитними очима», «Катерина Білокур. Автопортрет», «Замовляння з голубами. Катрусі» (вірш-присвята дружині поета Катерині Борисенко) та ін. Неодноманітна строфіка віршів, непересічна густа образність та глибина смислів їх долучила слухачів до співтворчого слухання та роздумівпро небуденне.
Україномовні книжки та брошури у книгарнях становлять майже 78% від загального обсягу, водночас російськомовні — лише 15%.Про це заявив Президент Петро Порошенко під час спілкування з мешканцями Здолбунова на Рівненщині, повідомляє прес-служба глави держави.
“Нам завжди казали, що ми не здатні конкурувати з російськими книгарнями. В українських книгарнях зараз нарешті з’явилося багато видань українською мовою... Змінилася нація, змінилася країна, і кожен з вас це відчуває. І сьогодні україномовні книжки та брошури становлять майже 78% від загального обсягу. Російськомовні, знаєте, скільки? 15%... Завжди вони (російськомовні книжки - ред.) перевищували. Ми жили як колонія в окупації», - сказав Порошенко.
За його словами, запровадження мовних квот на радіо та телебаченні дало позитивні результати.
«Нарешті з’явився український медійний простір, україномовний. Кажуть – як квоти? Є ж свобода слова, є свобода говорити будь-якою мовою. Говорити – так, але інформаційний простір заповнювати – друзі мої, українською мовою. Чому? Бо так передбачено ліцензією. Не хочете? Їдьте у Росію і спілкуйтеся російською. Ніхто вам не забороняє», - наголосив Президент.
Комісія з присудження премій Міжнародного літературного конкурсу рукописів прози «Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лауреатів 2019 року. Офіційними партнерами цьогорічного конкурсу є Львівська міська рада, ЛОДА та видавництво «Астролябія».
«Ми відчиняємо браму перед усіма охочими (не обмежуючи проживанням в Україні) поборотися за нагороди та спеціальні відзнаки конкурсу, а це — випуск книжок переможців накладом не менше 1000 примірників і не тільки… Вже традиційно журі визначить і десятку найкращих авторів та найперспективніших молодих талантів, рукописи чи фрагменти яких будуть опубліковані в молодіжних числах часопису «Дзвін».
Попри відсутність вікових рамок, як і минулоріч, конкурс продовжить тенденцію на відкриття нових імен в літературі.
Народна артистка України Олена Кулик
Київський академічний ансамбль української музики "Дніпро"
художній керівник, аранжування - заслужений артист України Любомир Матейко
Зйомки: Віталій Загоруйко, Діана Горда
Монтаж: Діана Горда. Bober Studio 2019