На "Антитіла" подали до суду за використання нот і тональності у піснях. Про це повідомляється на сторінці гурту у Facebook.

Як зазначено в повідомленні, абсурдний позов віщує стати резонансним. Поки Антитіла готуються до прем’єри відеороботи «Вірила» на їхній творчості вирішила збагатитися група шахраїв на чолі з Лапковським С.О.

Сергій Лапковський висунув претензію гурту «Антитіла», що нібито вони, під час створення своїх композицій, використали його патент на корисну модель №74516 «Спосіб налаштування параметрів музичної композиції». Автори пісень гурту Тарас Тополя, Сергій Вусик та Максим Сиволап отримали повістки до суду.

Ціна позову: 1 018 692, 64 грн.

25 грудня поету Леоніду Федоруку було б 80 років. А прожив він - 75. За місяць буде сумна дата : 18 лютого 2014 року, забираючи онуку зі школи ,потрапив під атаку «Беркуту»… Помер 24 лютого від серцевого нападу. На робочому столі залишилися кілька рядків вірша «Небесна сотня»…

Щоб заробити на харчі – шили капці. І співали

Він сам згадував: «Рід Федоруків пробився до сонця на прасвятій землі Вінниччини, в селі Малий Чернятин, але голодомором був зігнаний звідти на Південь, у Вознесенськ, де я і народився. Але і там, і по всій Україні нас живлять глибинні джерела і води святого Дніпра-Славути, який наші сльози, нашу волячу терплячість, нашу журавлину тугу і голубину лагідність обертає на Волю. Нам завжди було важко: нас згинали до землі, нас рубали під корінь в 20-ті та 30-ті, позбавляли навіть колоска, що вже впав на землю… До нас ішли немов би на підмогу, а в підсумку прагнули витурити із власної хати, із одвічно родинного клаптика землі…».

Поетеса та прозаїк Любов Відута – львів’янка. Іноді мені здається, що це визначення дуже важливе для творчості авторки, яка наприкінці 2018 року відсвяткувала 10-річчя від початку своєї активної творчої діяльності.

Її перша книжка «Працьовита бджілка» вийшла друком у 2008 році у Львові. У наступному ж, 2009 році, побачила світ тематична збірка про вибір професій «Ким я буду? Ким я стану?». У 2010 році видана збірка дитячих віршів, загадок, скоромовок «Усміхнулось сонечко» тощо.

Традиційно щороку з’являються на світ одна, а то й дві книжки авторки. Книжки виходять у Львові, Харкові, Києві, Чернівцях, Дрогобичі та ін.

На теперішній час Любов – авторка понад 30 книжок, серед яких переважна більшість – книги для дітей.

На цьогорічному Форумі видавців Л. Відута презентувала дві прозові книги – фантастичний роман «Ловці думок» і повість про життя та діяльність Кирила Селецького. Але і поезії Люба не зрадила. У видавництві «Пегас» вийшла її чудова Абетка для дітей...

Книги ці різнопланові, отже розпитувати авторку можна не тільки про її творчість, але й про, так би мовити, глобальне...

– Любо, скажи, якою, на твою думку, має бути сучасна українська література? Чи уявлення збігається з дійсністю?

15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2019 році.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

Комітет Премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року.  Подання на здобуття Премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років. На здобуття Премії приймаються лише наукові праці, які були опубліковані у 2016-2018 роках і які мають ISBN.

Дорогі друзі!

Маю честь від імені оргкомітету Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» висловити вам і народові вашої країни нашу глибоку пошану і звернутися з наступним.

За ініціативи Міжнародної ліги «Матері і сестри України – молоді України» у 2016 році було започатковано Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» (далі – Проект), метою якого є сприяння входженню України у широкий світовий інформаційний простір через реалізацію Проекту як вияву культурної дипломатії. За три роки проведення (2016 -2018) Проект мав значний суспільний резонанс, і був схвально сприйнятий світовою спільнотою - об'єднавши понад 700 учасників з 46 країн світу. Полум'яне слово пророка української нації лунало 47-ма мовами. Цінуємо участь кожного! Учасники продемонстрували свій талант і нагадали про фундаментальні загальнолюдські цінності: моральність, порядність, милосердя, яких так бракує сучасному світові.

Що писати?

• Тема цьогорічного конкурсу: Українська еліта у ХІХ столітті.
• Мова – українська.
• Обсяг – 10-25 тис. друкованих знаків із пробілами.

• Взяти участь у конкурсі може будь-хто, незалежно від віку, громадянства та наявності чи відсутності попередніх публікацій.
• Критеріями оцінювання текстів є високий художній рівень, оригінальність розкриття теми, дотримання жанрових вимог, відповідність хронологічним межам, історична достовірність деталей.

Знані українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби напрочуд успішно співробітничають зі своїми колегами з Білорусі. Зокрема, в Мінську вийшла у перекладі білоруською мовою їхня книжка віршів «Місто Зима». А Сергій Дзюба переклав вірші талановитого білоруського поета Михася Пазнякова. Тетяна та Сергій не раз друкувалися в популярному журналі «Новая Немига литературная», який виходить у Мінську, та інших білоруських виданнях. А творчість поетів із Білорусі добре представлена в Україні. Відбулися і спільні українсько-білоруські презентації – у Чернігові (в музеї Михайла Коцюбинського) та у Мінську (в музеї Якуба Коласа).

Тепер гарною звісткою стало нагородження поетів із Чернігова престижною Міжнародною літературною премією імені Владислава Ходасевича. Фундатор цієї відзнаки – журнал «Новая Немига литературная», котрий очолює відомий поет Анатолій Аврутін.

(рефлексії)

Ірина Фотуйма. На грані смерті, та межі життя...
Буковинський журнал, ч. 4 (110), 2018. – с. 19–24.

Я не в літературі, а коло неї і так коротко, і ємко, як Євген Баран не напишу. Він є мастаком на дотепи і, жартуючи писав, що я знаю що таке поезія. Читаючи, перечитуючи добірку поезії Ірини Фотуйми спроможний хіба перефразувати думку Емілі Дікінсон про кохання: поезія – це все і це все, що ми знаємо про неї. Те що вражає, торкається душі і серця, спонукає до осмислення, бо ж пробуджує розум до дії:

Тумани не сховають всіх тривог,
Лягли на плечі залишки спокути,
Мені б тебе лиш поглядом торкнути,
Та неможливо, бо між нами Бог (с. 19).

Ніна Головченко

10 січня 2019 року в Києві в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір письменника Івана Андрусяка.

На заході, окрім інших книг І. Андрусяка, було представлено щойно виданий двотомник «Фонетика тиші» і «М’яке і пухнасте» (Тернопіль : Богдан, 2019).

Вечір умовно був поділений на дві частини. Спершу Іван Андрусяк представив свою «дорослу» лірику, прозвучали тепер уже класичні вірші новітньої української поезії «Нова деґенерація», «Гуцули», «Панночкоз блакитними очима», «Катерина Білокур. Автопортрет», «Замовляння з голубами. Катрусі» (вірш-присвята дружині поета Катерині Борисенко) та ін. Неодноманітна строфіка віршів, непересічна густа образність та глибина смислів їх долучила слухачів до співтворчого слухання та роздумівпро небуденне.