
Наприкінці 2015 року вийшов друком третій номер альманаха «Горлиця».
У виданні опубліковано твори учасників та друзів літературної студії «Горлиця».
Пропонуємо шановним читачам ознайомитися із творами Світлани ПАТРИ, які увійшли до альманаха.
Світлана ПАТРА - випускниця Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна" (2013), спеціаліст з видавничої справи та редагування, журналіст-фрілансер Імідж-центру Університету "Україна".
09.02.2016 р. о 12.30 в «Укрінформі» відбудеться прес-конференція щодо оголошення переможців та результатів Міжнародного конкурсу творів кращих українських молодих літераторів « ГРАНОСЛОВ»
Організатори:
Кабінет молодого автора Національної спілки письменників України, видавництво «Самміт-книга», під патронатом Міністерства сім’ї молоді й спорту, комітету ВРУ з питань освіти та науки.
Метою Конкурсу є сприяння національно-культурному відродженню України, активізація виховної роботи серед молоді, збереження і розвиток інтелектуального потенціалу України, популяризація української мови та творів, поліпшення роботи з обдарованою, творчою молоддю, всебічна підтримка молодих талановитих літераторів, видання їх книжок.
Всеукраїнський тижневик «Культура і життя»:
Серед публікацій 4-го числа газети «Культура і життя» за 2016 рік інтерв'ю Тетяни Череп-Пероганич із Сергієм Пантюком «Мій „Віршень“» і матеріали про творче подружжя Анатолія та Світлани Костюк «Кохання окрилює і надихає».
До 5-го числа цієї газети увійшли, зокрема, публікація «Коли радість одна на двох» про молоде подружжя Дмитра і Тетяни Власових, які рік тому створили гурт «АССА», а також інформація про те, що до громадської ініціативи з відзначення 200-ліття слобожанського поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» долучився мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА».
Переклад вірша Михайла Петренка польською мовою, виконав гість порталу, польський поет, журналіст, перекладач, редактор, публіцист, автор поетичних книжок і численних публікацій в антологіях та альманахах Казімєж Бурнат.
Радіо «Голос Києва», Юрій Старчевод у програмі «Зустрічі на Майдані», ведучий - Микола Підгорний
Літературна студія «ГОРЛИЦЯ» − творча спільнота студентів і випускників Університету «Україна», котрі прагнуть розвиватисвої таланти в царині мистецтва слова.
Метою діяльності літературної студії «Горлиця» є відкриття нових літературних талантів серед студентів Університету «Україна», створення умов для розвитку і поліпшення навичок написання поетичних і прозових текстів, ознайомлення студійців з розмаїттям літературних форм та засобів, підтримка талановитої молоді з числа студентів Університету «Україна».
Історія
Нещодавно побачив світ новий гостросюжетний, захоплюючий роман «Покров» популярної української письменниці Люко Дашвар (справжнє ім’я – Ірина Іванівна Чернова), дія якого відбувається в Києві, на Майдані – під час Революції Гідності, і в нас, на Придесенні, – в XIX столітті та в наші дні.
«Чорної ночі року 1843-го в курильні власного маєтку з вікнами на осінній голий сад конав шістдесятирічний Ярема Дорош – єдиний син славного полкового хорунжого Петра Дороша, хазяїн гайків, млинків, нивок, винокурень, сіл у Козелецькому, Остерському й Ніжинському повітах, двоповерхового кам’яного палацу в Чернігові та викоханої садиби в Дорошівці на Десні. Білорукий, наче зроду шаблі не тримав, кістлявий, дужий – хрипів на турецькій отоманці, устеленій перським килимом, утрачав свідомість, приходив до тями, чіплявся очима за святі лики, нечутно ворушив устами, ніби питав спантеличено: «Уже й час?»…
125-річчя з дня народження нашого геніального земляка – Поета Павла Тичини – чудово й оригінально відзначили в обласній науковій бібліотеці імені В. Короленка. Співробітники бібліотеки підготували літературно-музичну композицію, в якій цікаво та відверто розповіли про невідомого Тичину – про його перше прекрасне кохання, що спочатку окрилило юного поета, а потім стало душевною раною на все життя. Про муки й терзання щирого патріота України, який змушений був увесь час пристосовуватися до жорстокого, лицемірного, несправедливого режиму спотворення дійсності, несвободи, тотальної цензури та приниження людської гідності.
«Зойк сови» – так називається нова книжка відомого українського письменника Михася Ткача, до якої увійшли оповідання про тривожне сьогодення, нелегкий час для нашого народу – новітню війну, яку нав’язала нам Росія на Сході України, про патріотів, їх мужність, і біль матерів. Отож пропонуємо вашій увазі одну з новел, створену за реальними подіями.
Зойк сови
Незбагненним видавалося Іллі те, що з ним трапилося. Бачити себе таким, яким став, який є, відчувати, що твоє тіло не придатне до повноцінного існування, було не з легких випробувань, віртуально складне. Тепер він не увесь, а тільки половина – ні стати у повний зріст, ні зістрибнути з ліжка. Хіба що покотитися, як відомий персонаж з народної казки «Колобок» і то тільки згори. Ця іронія з’являлася у Іллі не раз. Він ніяк не міг змиритися з цим моторошним становищем, принаймні пристосуватися до нього. Час губився десь за стінами палати, плелися чергами думки щодня, а то й безсонними ночами, тужні, докучні, в уяві відтворювалися часом події минулого, повторювалися, доповнювалися – і з цього складалося його життя у шпиталі. І хоч воно народжувалося з пережитої реальності, однак було вже минуле, дещо ілюзійне, уподібнене до кошмарного сну. Йому страшенно не хотілося показуватися таким як є на люди: комплексував, малів, упосліджував себе невиправдано, однак вельми кортіло потрапити додому. Просився – і лікарі на це зважили.
Захід відбувся минулої суботи в приміщенні Національної спілки письменників України за участі авторів збірника про українські села і міста Галини Литовченко (підтримати письменницю приїхала її рідна тітка, якій 91 рік), Володимира Москвича, Олексія Могиленка, Лариси Омельченко, Валентини Павленко, Петра Паливоди, Юрія Пероганича, Галини Рибачук-Прач, Миколи Рудакова, Юрія Титаріва, Таїсії Цибульської, Тетяни Череп-Пероганич, Віри Шурман.
Модерувала захід редактор і упорядник збірника Любов Сердунич.
Про важливість книги, подібних до якої ще не виходило в незалежній Україні, говорили присутні на заході головний редактор газети «Культура і життя», краєзнавець, письменник Євген Букет, відомий громадський діяч, голова Українського клубу Роман Кухарук, поетеса Світлана Макаревська, прозаїк і поет Сергій Цушко, доктор педагогічних наук, професор Ганна Онкович, історик, письменник Анатолій Горовий та інші.
"Кавова гуща" - сл. Лариси Петрової, муз. Леонiда Нечипорука