Якщо ви ще не передплачуєте для своїх діточок «Розумашки» - зробіть це! Подаруйте донечкам і синочкам справжню паперову радість!
«Розумашки» – науково-розважальний журнал для дітей 6-9 років. Щономера – нестандартний підхід до відповідей на найпоширеніше дитяче запитання «Чому?»: з малюнками, схемами та дослідами. Задачки-зачіпачки розвивають логічне мислення. Завдяки «Розумашкам» учні з задоволенням навчаються, розвиваються та розважаються. Бо це оригінальна адаптація шкільного матеріалу в ігровій формі. Улюблені рубрики «Шукач», «Ігротека», «Саморобка». Англійська у віммельбухах. «Розумашки» захопливо розповідають про навколишній світ у рубриках «Сусіди по планеті», «Дивосвіт». Оповідання та казки з рубрики «Читачун» вже з’явились у підручниках НУШ! Наприклад, «Новий рік у шафі», «Чи бувають однакові сніжинки?», «Мій сусід – прибулець» з «Розумашок» потрапили до підручників 3 та 4 класів. Але ж передплатники журналу читають все першими!
Передплатити «Розумашки» (паперовий журнал чи його електронну версію) за акційними цінами можна на сайті https://peredplata.rozumashky.com.ua/
Передплатний індекс → 98154.
(Васильчук В. Б. Зустріч у рейсовому автобусі. Повість, новелети. Житомир, 2022).
Сьогодні, на початку воєнного тривожного 2023 року, «мирна» проза перебуває наче на другому плані нашого сприйняття. Із особливою увагою ми вчитуємось у майже щоденникові оповіді учасників бойових дій, в описи різних подій (різного жанру) із визволених від рашистів українських територій, в спрямовану на сучасні політичні перипетії публіцистику. І от мою увагу привабила опублікована у фейсбуці, оповідка «Солодкий мамин хліб». З особливою ностальгією я поринула у хатній затишок, де бродить мамине тісто, де в печі палають березові дрова, які нарубав батько, щоб більше було жару, де він потім «дужими пальцями розламує свіжоспечений хліб на шматочки»… Захопилася, поринула у подібні спогади, наче вступила в тепло рідного дому, відступило від серця болюче місиво війни… Психологічний ефект внутрішньої радості виявився не просто потрясаючим, він пробудив такі глибинні цінності українського роду і народу – хліборобські, землеробські труди віковічні, що стало зрозуміло з особливою ясністю і глибиною, чому таким незнищенним у своєму добротворенні виявися український народ, багато віків і поколінь витримуючи важкі і криваві випробування. Ось на прикладі простої працьовитої родини, зі складним багатонаціональним родоводом, на її способі життя, її взаємин, основаних на повазі, любові, взаємодопомозі, на чистоті словесній і хатній… На цій основі, на цьому віковічному фундаменті будувалися всі найкращі надбання українського народу. На цих засадах творить і Віктор Васильчук.
У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»
Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…
Василь Чебаник
4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».
Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»
Уже 26-й рік поспіль доброю традицією стало вшанування талановитих молодих письменників Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара, заснованої 1996-го німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України. Премія традиційно присуджується за номінаціями: «Роман», «Мала проза» (цикл оповідань, новел), «Поезія», «Публіцистика», «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара». На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.
Попри воєнну агресію, журі, до якого входять відомі письменники, науковці й культурні діячі Тетяна Куштевська, Наталія Бйорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, на чолі з Дмитром Чистяком, ретельно розглянуло всі надіслані рукописи, серед яких було чимало талановитих (тому сподіваємося на участь авторів наступними роками) та прийняло одностайне рішення з відзначення найталановитіших, на їхню думку.
"Комітет, керуючись відповідним порядком, 15 лютого 2023 року провів засідання та голосування, що визначило переможців у номінаціях “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Літературознавство і мистецтвознавство”, “Музичне мистецтво”, “Кіномистецтво”", - йдеться у повідомленні.
Міністерство культури та інформаційної політики України змінить правила отримання артистами дозволів на тимчасовий виїзд за кордон та ініціює посилення відповідальності за порушення правил виїзду. Про це інформує МКІП.
Одна з причин - втеча за кордон стендап-коміка Андрія Щегеля, який розповів, що втік з України під час повномасштабного вторгнення, адже отримав дозвіл на виїзд як артист.
Під час Тижня київських письменників в українській Вікіпедії найвідоміша онлайн-енциклопедія поповнилася більш як 50 статтями.
Про результати заходу повідомив співзасновник Вікімедіа Україна та член громадської ради Київської організації Національної спілки письменників Юрій Пероганич на пресконференції в Укрінформі.
“На початку конкурсу були відсутні статті про близько 200 членів Спілки. Протягом конкурсу додано 55 статей: на чверть ми цю прогалину заповнили протягом тижня. Чотирнадцять учасників сумарно написали статей на 330 тисяч знаків, або 165 сторінок, якщо брати за текст однієї книжкової сторінки 2000 знаків”, – розповів він.
За інформацією Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, Комітет з присудження премії імені М. В. Лисенка визначив двох лауреатів премії в 2023 році.
В номінації «за видатні досягнення у професійній композиторській творчості» цьогоріч премію отримує український композитор Геннадій Сасько за твір «Веснонько, весна». Концерт для мішаного хору та солістки на вірші Максима Рильського.
Геннадій Сасько – член Національної Спілки композиторів України, Заслужений діяч мистецтв України та лауреат визначних музичних премій. Його творчість розвивається плідно і яскраво у широкому жанровому діапазоні: від монументальних кантат і ораторій до камерно-інструментальних і хорових мініатюр, від насичених симфонічних полотен до популярних джазових п’єс, від кіномузики до циклів творів для дітей та юнацтва.
На зустріч з людиною неординарною, талановитою, поетом і воїном Олександром Хоменком до Національного літературного музею України прийшло багато людей. Прийшли вони почути вірші з війни, а також правду з вуст захисника про те, що бачить там, що відчуває тут, що чекає на всіх нас завтра. Стільки людей – стільки й запитань. Відповіді – в поезіях автора, які незабаром ввійдуть до його нової збірки.
Про творчість Олександра Хоменка поділилися відгуками присутні на заході голова НСПУ Михайло Сидоржевський та професор, літературознавець Юрій Ковалів.