Жінка-УКРАЇНКА

Людмила Ромас

Бурлеск у  романі Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»

В українській літературі бурлеск має давні традиції. Як стиль у сатирі бурлеск драматичну і серйозну тему відтворює в комічному вигляді. Часто за бурлеском приховують пародію. В Україні бурлеск виріс із народної сміхової культури, а якщо говорити конкретніше, з національного характеру, що грунтується на давній українській традиції сміятися в обличчя смерті.  Це внутрішня сили народу, який багато війн і нещасть  сприймав зі стоїчним спокоєм і часто з гумором.

Роман Володимира Даниленка  «Та, що тримає небо»  скроєний за лекалами бурлескної естетики. Ключем, що відкриває естетичну концепцію твору, є епіграф Василя Сухомлинського: «У грі немає серйозніших людей, ніж діти». І цей епіграф підказує, що перед нами варіація на тему різдвяної інтермедії, в якій діють класичні  персонажі українського вертепу: Смерть, Ангел, Чорт, Три Царі, Пастушок, Цар Ірод, воїни царя Ірода, Дід, Баба.