Мистецький веб-портал

 

Прем'єри скрипки Страдіварі

24 листопада о 19.00 у Будинку Архітектора, відбудеться концерт двох зірок скрипкового мистецтва України та світу.

«Природжений скрипаль» — так назвав свій фільм, присвячений відомому музикантові з українським корінням Валерію Соколову, знаменитий французький режисер Бруно Монсенжон. 

«Паганіні в спідниці» - так називають в Україні яскраву представницю , зіркової плеяди вихованців Богодара Которовича – скрипальку Богдану Півненко.

Дитинство, що обпалене війною

Неначе блискавиця у безхмарнім небі,
Неначе ураган, який ніколи не чекали,
Прийшла до нас війна у світлі дні травневі
І доль багато, наче гілля поламала.

Жаркий вогонь війни палає безпощадно,
Приносить біль, страждання і убивства.
Життя людське палить навіки, безоглядно,
Та найболючіше обпалює дитинство.

Пору таку щасливу, ніжну, безтурботну,
Зігріту сонцем і батьківською любов"ю,
Він обертає в біль і у журбу скорботну,
Окроплену гіркими сльőзами і кров"ю.

Невинні діти із благальними очима
Заручниками стали у тяжкої долі,
Бо за чуже безумство й грішну одержимість
Їм горя та страждань дісталося доволі.

16 листопада - День працівників радіо, телебачення та зв’язку

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення та галузей зв’язку України…» згідно з Указом Президента України «Про День працівників радіо, телебачення та зв’язку» від 11 листопада 1994 року № 667/94.

Пісня про Львів

Олександр Саратський, слова Любові Долик «Пісня про Львів»

 

 

Еліна Заржицька «Великий Луг над Дніпром» (буктрейлер)

Відео подане на конкурс буктрейлерів "Дніпро-бук-2014" Вищетарасівська ЗОШ І-ІІІ ст.

У рідній школі...

OLYMPUS DIGITAL CAMERAМинулої п’ятниці, завдяки Вірі Сірій, учительці української мови Старобасанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, що у Бобровицькому районі Чернігівської області, здійснила незабутню подорож в дитинство. Мене запросили у шостий клас на відкритий урок, тема якого була «Безмежний світ думками обійму» за моїми ж поезіями.

Це щось таке, про що можна говорити тільки серцем. Рідний освітній заклад. Одна з моїх найближчих подруг дитинства Віра Дубіно (тепер вчителька цієї школи) робить екскурс класними кімнатами. Ось тут я навчалася в першому класі, а ось в цьому кабінеті – в старших класах. Дорогі вчителі. Багатьох вже нема в школі, багатьох взагалі нема. В учительській знайомлюся з новими, молодими педагогами. Але ось і знайомі, рідні обличчя – вчителька історії Раїса Савченко, перша вчителька мого молодшого брата – Валентина Палочка.

Ірина Баковецька привезла до столиці тепло душі та щирість поезії

Презентація поетичної збірки «Перехрестя роси» та музичного відеоролика «Поліська повстанка» відкрила для шанувальників українського слова, які зібралися 13 листопада у актовій залі Національної Спілки письменників України, чудову поетесу з Рівненщини, людину, яка не грається в поезію, а дише нею, композитора, виконавицю власних пісень, журналіста, громадську діячку і просто чудову жінку – Ірину Баковецьку.

«Робінгуди» макарівських лісів

Історія творення української державності і досі оповита міфами польських, російських та радянських ідеологів. Чи не тому була програна інформаційна війна з північним сусідом, анексовано Крим, брат пішов на брата на Донбасі?

Прокинутися від сну безпам'ятства, вшанувати справжніх героїв, які виборювали право на існування нашого народу, допомагає книга відомого на Київщині краєзнавця Євгена Букета «Іван Бондаренко: останній полковник Коліївщини», що побачила світ у видавництві «Стікс» у серії «Життєписи». В ній автор не лише зібрав і впорядкував розпорошену далеко за межами України унікальну інформацію про свого земляка-запорожця, уродженця села Грузьке Макарівського району Івана Бондаренка-Чалого, який після страти Залізняка і Гонти очолив повстання, а й розвіяв міфи про нього.

День української писемності та мови в територіальному центрі ветеранів

12.11.14 День укр.писемн. ¦ мови в тц (19)ДЗВЕНИ, РІДНА МОВО, НА ВСІ СТОРОНИ СВІТУ!

Нестримна я! Бо три десятиріччя
Зерну було потрібно почекати
І в життєздатний час у гирлі річки
Прикинутись піском й не проростати.

Тоді б змогла у цвіт країни нині
Росою вранішньою зазирнути,
Відчути смак вкраїнської калини,
Щоб вістрям мови дерти з неї пута.

Об'єднати вміст