За повісткою про мобілізацію в Яворівсько-Мостиський об’єднаний районний військкомат (Львівська область) прибула 24-річна Лілія Яворська, жителька міста Яворова Львівської області. Дівчину на військову службу в ЗСУ прийшли провести коханий хлопець та її батьки.

Про це повідомив сьогодні, 30 січня, власкор IA ZIK.

За словами Лілії Яворської, вона одразу ж, не задумуючись, підписала повістку, яку їй принесли додому, оперативно зібрала речі й подалася у військкомат.

«За фахом я – психолог, військовозобов’язана: закінчила Львівський державний університет внутрішніх справ, маю також за плечима два курси академії Сухопутних військ України імені Петра Сагайдачного. На жаль, працювала досі не за фахом. Зараз їду надавати психологічну допомогу бійцям, якщо треба, то буду воювати зі зброєю в руках. Україна для мене – понад усе», – сказала військовослужбовець ЗСУ Лілія Яворська з міста Яворова.

Вчора в Целанівському літературному центрі  письменник і публіцист Юрій Андрухович презентував нову книгу «Тут похований Фантомас».

Власне, це була розмова про Україну та Європу, питання вибору і колективного страху, суспільної психології через призму культури. Модерував зустріч Олександр Бойченко і усі судження оберталися навколо тих тем, на яких, власне, і базується сама книга. «Тут похований Фантомас» - це вибірка публіцистичних колонок, які веде Юрій Андрухович від 2010 року для «Телевізійної служби новин» (канал «1+1»), одна з наріжних тем виступів про сучасні події країни – це реакція Європи на агресію Росії . Письменник зауважив, що європейська підтримка чимраз зриміша, але «не вистачає різких політичних кроків з боку Заходу, такого собі політичного екстремізму. Наприклад, запрошення України до НАТО».

Січень 29, 2015 - 21:00

Як повідомила на своїй сторінці у фейсбуці заслужена артистка України Жанна Боднарук: «Раптово і несподівано пішов від нас Народний артист України Віктор Шпортько! Його голос в піснях буде звучати вічно... Царство Небесне!...».

Ві́ктор Миха́йлович Шпортько́ народився 30 жовтня 1944 у Дніпропетровську — український співак (тенор), народний артист України (1994 рік), лауреат і переможець міжнародних конкурсів, професор Київського національного університету культури і мистецтв, завідувач кафедри естрадного співу, кавалер орденів «За заслуги» третього та другого ступенів. Голосу виконавця, що мав діапазон 2,5 октави, були притаманні глибокий ліризм, тембральна виразність, технічна досконалість.

Не стало ще одного вірного сина України. Залишилися пісні, які не дадуть нам забути того, хто їх так щедро дарував.

Неймовірно гарним та дещо несподіваним стало закриття четвертого дня Тижні моди Haute Couture у Парижі. Закривав показ модний Дім Valentino, який вивів на подіум моделей у вишиванках, жупанах та жилетках з овчини. Італійський бренд звернувся до етнічних елементів в костюмі. Цього разу дизайнери черпали натхнення в традиційних вишивках і елементах одягу родом зі Східної Європи.

Так, гості показу побачили вдале поєднання яскравого карпатського приталеного кептарика з овчини, розкльошеними сукнями-сорочками з червоно-чорною українською вишивкою. Голови моделей прикрашали заплетені навколо голови коси, декоровані квітами. 

Цикл віршів «Рядки, що занесені вітром з Майдану» написаний кров'ю мого серця.
Це - своєрідний щоденник Майдану у моїх відчуттях, коли я ночами молилася за мій нарід та землю,
читаючи Псалми. 

Раїса Гусленко, 76 років, м. Київ
                                             

Бога нічого гнівить, треба правду говорить!

***

Осінь минає. Сонечка усміх
Майже останній. Темряви успіх
Надто брутальний падає краплями
Глибоко в душу. Кіптяви плямами
Зір застеляє. Безлад та морок.
Чи ж знадобиться років ще сорок
Бути сліпими? Дай же нам сили! 
Дай же нам мудрість! Щоб не водили,
Не привели до пекельної ями
Вражії діти. Веди ж нас! Будь з нами,
Боже Єдиний! Боже Правдивий!
Знищи орди нечестивеє плем’я!
Спаси нашу мову, наш нарід та Землю!
                                       грудень 2013, м. Київ

А що ми, врешті решт, знали про Крим? Море, пляжі, вина – це те, з чим асоціюється Крим у пересічного українця. Джамала, Злата Огнєвіч, Енвер Ізмайлов – ось хто першим спадає на думку будь-кому, хто бодай трохи знає українську музику в Криму та історію її становлення. «Кримська світлиця» – це вже символ журналістики українського Криму, це всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета, заснована 1992 року, фактично – єдине україномовне видання у Криму (сайт газети – http://svitlytsia.crimea.ua/ – прим. С. П.). Було. До того, як Росія наприкінці лютого 2014 року анексувала Крим. Хоча, чого гріха таїти – культурний та інформаційний простір як Криму, так і України Росія анексувала набагато раніше.

29 січня українська громадськість відзначає День пам’яті героїв Крут. 95 років тому молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Виконує гурт «Еней».

Благодійний Фонд «Києво-Печерська Лавра» в рамках програми концепції благодійності «Культурно-духовне виховання молодого покоління» (також для дітей-сиріт та дітей з особливими потребами) проводить 03 лютого – 15 березня 2015 року в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику благодійну акцію – виставку робіт на батику «Квітуча Україна», Інни Валітової

Відкриття 03 лютого 2015 року о 14-00 (Адреса: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 25)

Організатори – Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Благодійний Фонд «Києво-Печерська Лавра»

Статус заходу: благодійний, соціальний, масовий захід.

Тетяни і Сергій Дзюби. Остання кочівля любові : поезії / казахською та російською мовами – перекладачі Ауезхан Кодар, Володимир Ільїн. – Алмати (Казахстан): Золотий вік; Україна, Букрек, 2014. – 176 с. 

«Ваші вірші, дорогий Сергію, мені дуже сподобалися. Вони напрочуд органічні, неначе зіткані з самого буття, ніжного, я б сказав, буття. У них – культ любові й повага до часу, до кожної миті. 
А у Вашої дружини Тетяни вірші – суворіші, хоч теж надзвичайно цікаві! Це – цілющий бальзам на мої рани!!!
Радий, що на цій величезній планеті ми зустрілись, і що Ви виявилися такими небайдужими Людьми. Хай бере Вас Господь!»
(З мого листа до Сергія Дзюби, 20 травня 2014 р.)