Того вечора маестро був неперевершений. Чародійними птахами злітали його руки: одна над партитурою, гортаючи її аркуші, а друга, з диригентською паличкою, – забезпечуючи злагодженість звучання симфонічного оркестру – істинної гордості міста. Коли повертавсь у профіль, було видно, як краплі поту стікають розпашілим обличчям.

Зауваживши це, Андрій Богданович спостерігав усе ж таки не за дириґентом. Поглядом крізь елеґантні окуляри раз у раз повертався до однієї зі скрипальок – худенької жіночки з миловидним обличчям та зі скромною й водночас красивою зачіскою у стилі французької кіноактриси Анні Жірардо. Вперше після того, як автомобільна аварія забрала у нього дружину, Андрій Богданович відчув, що йому подобається інша жінка. І нею була ота незнайома скрипалька, котру бачив уперше. Придивившись до її правиці, задоволено відзначив, що на ній нема обручки. Хоча це ще нічого не значило (могла зняти перед концертом), але давало певну надію. А ще музика розбурхувала уяву, малювала прекрасні картини, дарувала простір мріям... І він несподівано сам для себе зафіксував, що в них поряд із ним уже живе – щось говорить, усміхається, нахиляє голову до нього – скрипалька.

Щира віра у Всевишнього Творця і чудодійну силу музичного мистецтва – дві речі, які споконвіку благословляють історію буття українського народу.

14 червня – день, багатий для Долинщини на дві особливі події. І Міжнародний фестиваль духових та естрадно–духових оркестрів «Сурми гір», присвячений громадській ініціативі «Музика проти війни» та І Міжнародний фестиваль карильонного і дзвонового мистецтва, на який отці -василіяни запрошують усіх на Ясну Гору. Програма його наступна:

Під час Зелених свят я відвідала м.Суми із культурною й літературною програмою, на запрошення місцевих поетів та культурних діячів, зокрема Антона Дубодєлова і Надії Позняк. Поїздка залишила за собою багато вражень та стала важливим акцентом на подальшу творчу співпрацю.

Якщо розпочинати із вражень, то вони беруть початок із оселі Наді Позняк, а закінчується цукровим рафінадом на площі міста. Чому? Тому що цілою епохою для цього міста стала родина Харитоненків, які були магнатами-цукрозаводчиками на Слобожанщині. Тут також є багато пам'ятників,архітектурних пам’яток дореволюційних часів. Творча зустріч із сумчанами і місцевими католицькими священиками була чудовою. Вона відбулася в художній галереї «Наша» на Псільській, що належить до Сумської римсько-католицької громади Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Вечір відкрив парох цього храму. Присутнім був також священик о.Олександр, УГКЦ в Сумах. Організатори доклали максимальних зусиль, щоб вечір відбувся у затишній камерній студії. До речі, афішу, в якій йшлося про мій приїзд, створив місцевий художник і дизайнер з великим мистецьким хистом. Зустріч планувалась на 1.5 години, а затягнулася на всіх п'ять. Нічого не поробиш, товариство було дуже важливим і цікавим. Я читала свої твори, презентувала вірші, а потім ми спілкувалися, обговорювали сьогоднішнє життя та знайомились.

 У святу Трійці, на рідну для Олеся Терентійовича землю завітала й делегація з числа членів Полтавського обласного осередку Національної спілки письменників України (Раїси Плотникової, Олександра Пушка, Наталії Трикаш, Олексія Неживого, Миколи Степаненка), прибула й наукова інтелігенція області, зібралиася місцева громада та поціновувачі творчості письменника. У травневому квітчанні постала перед відвідувачами маленька охайна хатина, колись домівка для молодого Олеся, нині –літературно-меморіальний музей-садиба імені письменника. «Значимість музею-садиби видатного письменника на літературній карті України надзвичайна. Хотілося, щоб «Зелене свято Гончарового дитинства» дійсно ставало літературним, на якому ще більше б звучало слово Олеся Терентійовича.

«Казкотворення як терапія» - майстер-клас Оксани РИБАСЬ для учасників літстудії «Горлиця» Університету «Україна»

Геннадій ГОРОВИЙ, керівник літературної студії «Горлиця» Університету «Україна»

Щодень кожен із нас займається звичними для себе справами – навчання,  робота, розваги... І ніби все як завжди, але буває, накотить знічев'я щось  таке... ледь помітне за завісою буденщини, воно безшелесно ятрить душу,  пригнічує бажання, веде до зниження фізичного та психологічного тонусу.  Це, в свою чергу, може призвести до зневіри у власних силах, втрати відчуття  свого  місця у соціумі, до повного краху особистості.

Чи можна подібному запобігти? Безумовно. І не просто запобігти, а й отримати  як вагомий бонус море позитивних емоцій.

27 травня на черговому зібранні літстудії «Горлиця» Університету «Україна» це наочно продемонструвала спеціальна гостя − поетеса, арт-терапевт  і куратор проекту «Слово» Оксана Рибась. Пані Оксана запропонувала студійцям  кількагодинний інтерактивний майстер-клас із казкотерапії за методикою Олександра  Стогнія – голови харківського відділення асоціації глибинної психології  «Теурунг».

7 червня 2015 року запрошує 4-й Міжрегіональний фестиваль народної творчості «КАТЕРИНИНА ПІСНЯ».

Фестиваль присвячений пам’яті Народної художниці України Катерини БІЛОКУР

Місце проведення: село Богданівка Яготинського району Київської області –
батьківщина Катерини Білокур

Акредитація журналістів за телефонами: (093) 981-42-27;  (066) 450-27-56
(Координатор фестивалю Надія Миколаївна Слабковська)

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ: 

9:00−10:00 – заїзд гостей до меморіального музею-садиби  народної ходожниці України К.В. Білокур (село Богданівка, вул. Катерини Білокур, 72);

10:00−12:00 – екскурсія по музею-садибі, плетіння «Вінка пам’яті»;

12:00–13:00 – урочиста хода до могили художниці, мітинг-покладання квітів;

14:00 – початок фестивалю народної творчості, виступи учасників та гостей фестивалю.

Колективи-учасники Фестивалю:

Моя візія почувань душі Н. Кобринської

Господи Боже, вселаскавий і всемогучий! Я безмежно вдячна Тобі за щастя народитися в такій гарній, побожній і повній чудових премудростей родині. Змалку купалася я в родинній любові, радісно пізнавала цей широкий світ, наповнений мудрістю і красою, як Тобою дарованими, так і людством твореними. Радість і щастя, щастя і радість колисали мене…

Та найвище щастя післав Ти мені в особі мого Теофіля. Мій коханий чоловік, криниця ласки й ніжності… Скарбниця глибоких знань і безмежної любові… Повірник моїх мрій і стремлінь, найщиріший друг душі моєї… Скільки спільних планів ми снували, як прагнули прислужитися Твоїй, Боже, славі та нашому українському народові, який за Твоїм незбагненним допустом терпів стільки важких випробувань та кривд від ворожих сил і тяжких обставин! Ми мріяли навчити наш народ бути мудрим, побожним та праведно виборювати собі щасливу долю…

Цього року маємо 160-літній ювілей видатної Українки, зачинательки жіночого руху в Україні, талановитої письменниці Наталії Кобринської (8.06.1855–22.01.1920).

Хоч минуло 160 років від її народження та 95 років, відколи вона покинула земний світ, роль її в історії України не втрачає свого значення. Навіть навпаки: у наш напружений і скрутний час варто почерпнути натхнення й сили в її прикладі.

У ХІХ столітті Європою прокотився рух за відстоювання інтересів жіноцтва. Людство досягло того рівня цивілізації, що замислилося над становищем у суспільстві жінок, над їх роллю в історії.

Не минув цей рух і України та показав, що розуміння цього питання в Україні, особливо в Галичині, випереджує європейське розуміння, глибше й досконаліше трактує його.

Найпершою українкою, що вникла в жіноче питання, вказувала на його гідне розв'язування та словом і ділом відстоювала інтереси жіноцтва, справедливо вважається Наталія Кобринська – письменниця, видавець і громадська діячка.

Стартує вже восьмий щорічний Всеукраїнський фестиваль поезії на Поділлі «Підкова Пегаса». Вінниця – столиця цього славетного краю. Незмінним двигуном фестин є команда ентузіастів з поетичної групи «Лірики Т» та громадської ініціативи «Вінницький Дім поета». 18 липня 2015 р. у Місті над Бугом пройдуть установчі поетичні читання, тобто знайомство учасників, а також справжній турнір за олімпійською системою з визначенням глядачами поета-переможця з народу.

Премія «Світ пограниччя» заснована 2015 року громадськими організаціями «Пам’ять без кордонів» та «Чумацький віз» спільно з Волинською обласною бібліотекою для дітей із метою відзначення українських і зарубіжних письменників, митців, перекладачів та людей, які сприяють розвитку національних мистецтв та обміну культурними цінностями, роблячи їх загальнолюдським набутком.

Першими лауреатами премії «Світ пограниччя» стали: