«Збережи кохання...» За новелою Тетяни Череп-Пероганич «Зустріч». 

Рівненська кіностудія «Полісся».

Сценарист та режисер: Олексій Заворотній.

Актори: Ірина Мельник, Олег Бурячок.

Автори пісень: Олексій Заворотній («Гімн коханню», муз. Андрія Пастушенка) та Надія Бойко («Ще тільки мить»). Виконавці: вокальний ансамбль «Гармонія» (Любомир Пастушенко), рок-гурт «АРТА» (керівник та солістка Ольга Кравченко).

Народився у 1981 році в Дамаску (Сирія). Нині Абдельваххаб Аззаві мешкає і працює в Німеччині, у Дрездені. Одружений, батько двох дітей. Член Письменницької асоціації Сирії. Почесний член ПЕН-клубу Німеччини. За професією – хірург-офтальмолог. У 2008-2009 роках редагував випуски журналу «Аль-Адаб». Публікує вірші та статті у газетах «Аль-Кудс Аль-Арабі», «Аль-Нахар» та інших арабських виданнях. Учасник багатьох міжнародних фестивалів та семінарів, зокрема «Молоді європейські та середземноморські діячі мистецтв» (Скоп’є, Македонія, 2009 р.). 

20 авторів-переможців проекту «Перша книга автора» відібрані видавничою Радою при Департаменті суспільних комунікацій КМДА, 15 з яких подані за списками Київської організації НСПУ.

Відбулося засідання видавничої Ради при Департаменті суспільних комунікацій КМДА, на якому було затверджено список авторів, хто переміг у конкурсі-проекті «Перша книжка автора».

«Метелики у крижаних панцирах» – повість Оксани Радушинської про дівчинку-підлітка, прикуту до візка після автомобільної катастрофи, у якій загинули її батьки. Чи зможе героїня знайти справжніх друзів і навіть перше кохання? Чи зможе відкритись світові, перебуваючи у панцирі зі страху перед людським нерозумінням, перешіптуванням за спиною? Чи зможе довести усім довкола і насамперед собі, що найважливіше – людська гідність.

Більше див. на сайті Видавництва Старого Лева.

 Такий щільний графік виїздів до військовослужбовців з благодійними концертами по Україні природно дається взнаки на рівні фізичної втоми. Проте вона просто мізерна у порівнянні з тими емоціями, тими словами вдячності, тими відкритими навстіж душами наших захисників, з якими випадає спілкуватися під час волонтерсько-мистецьких поїздок. Коли усвідомлюєш, дивлячись у вічі бійцям, що вони ризикують власним життям заради наших мирних буднів, тоді всі питання доцільності затрачених зусиль не тільки відступають на дальній план, а просто зникають на тлі розуміння потрібності того, що ти можеш зробити для цих людей. Отож, спільно з 42 Гарнізонним будинком офіцерів (директор Сергій Чеплаков), «сотня» завітала з концертами до Львова – до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, де лікуються і проходять реабілітацію бійці АТО. Наступний пункт призначення – Яворівський полігон Академії Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного Міжнародного Центру миротворчості та безпеки. На Яворівському полігоні ми бажані гості, оскільки отримуємо запрошення завітати туди вже не вперше і, як наслідок, не востаннє.

У минулі вихідні, бажаючі отримати «Підкову Пегаса – 2015», з’їхалися до Вінниці з усіх регіонів України та країн близького зарубіжжя.

Розпочався фестиваль у суботу з легкої руки одного з його співорганізаторів, письменника Андрія Стебелєва. Саме він запросив поетів та бардів до слова і майстерно провів презентацію мистецького проекту  в стінах Вінницького будинку поета.Цього суботнього дня всі бажаючі також мали можливість виступити зі своїми творами в рамках поезоконцерту «Україна ЄДИНА» та турніру поетів «УНІВЕРБАТЛ», який дуже вміло промодерував ще один з організаторів фесту Леонід Борозєнцев.

Оприлюднено 20-го липня 2015 р., м. Київ

Ми, учасники Міжнародного форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова», констатуємо:

• українська мова зазнавала заборон і репресій упродовж сотень років,
• за часів окупації України проводилася політика зросійщення, внаслідок якої українську мову було усунуто з широких сфер суспільного життя,
• після відновлення Незалежності, внаслідок залишення при владі старих комуністичних кадрів, питання відродження української мови нехтувалося,
• агресивна інформаційно-пропагандистська кампанія, як зовнішня, так і внутрішня, була спрямована на подальше зросійщення держави,
• сьогоднішня російська агресія та окупація чистини української території стали можливими внаслідок тотальної русифікації східних областей і Криму через байдужість і боязнь української влади провести дерусифікацію та впровадити українську мову в державне і суспільне життя України.

В умовах, які склалися, українська мова повинна стати об'єднавчим чинником для усіх громадян України.

Україна це єдине місце на планеті, де може і повинна повноцінно розвиватися українська мова. Тож закликаємо усіх українців дотримуватися трьох основних принципів:

У категорії «Зображення» фіналістами стали: Микола Гончаров, Metatron_De, Saskia. У категорії «Вірш»: Юрко Космина “Дума про дельфіна”, Олексій Сударенко “Мнение рядовых граждан”, Сергій Сіваченко “Друкуєш збуджено, натхненно”. Номінанти у категорії «Гасло»: homochka - "В приціл правди не видно”, Irysh - "Будь ПРЕСОЮ, а не ПРЕСОваним”\“Be press, not pressed”, Svitlana Inkljud - “Цензура – негатив. Засвіти!”.

За статутом, у Спілку письменників приймають лише живих. Але для 15-річної вінничанки Олександри Бурбело зробили виняток. В історії організації до цього часу був лише один такий прецедент. У 1961 році прийняли 4-х письменників, що загинули в роки 2-ї Світової. В одному з попередніх номерів ми уже писали про батьків Олександри, викладачів Вінницького національного технічного університету Світлану Бевз та Сергія Бурбела. Вони казали рідним, що відпочивають на морі, а самі воювали в складі добровольчого батальйону «Айдар».

Привокзальна клумба ромбом,
З квітами – плакат…
Миль за двісті рвуться бомби –
Й по тілах солдат...

Метушливо, гамір, людно,
Велич літніх хмар…
А за двісті миль відсюди -
Бомбовий удар...

Двоє в тисняві тиснуться
В штатному вбранні…
Рвуться бомби, бомби рвуться –
Чуєте чи ні?..