
Петро Сорока. Симфонія Петриківського лісу. – Львів: Апріорі, 2015. - 312 с.
Жанром цієї книжки, як визначив письменник із Тернополя, є лірична трилогія, в анотації зазначено, що її головний герой — «пейзаж, що владарює безроздільно», а в листі до мене автор написав, що це «книга мого життя». Отже йдеться про унікальну книжку як для сучасної української літератури.
Її не можна «ковтнути» одним духом, як, скажімо, детектив і фентезі, чи навіть жіночий роман. Тому читав не поспішаючи, подовгу насолоджуючись рядками: «На широкій галявині білі голівки кульбаби піднялися над зеленою рістнею трави і зблизька нагадують праведників в ореолах німбів. Побожно пролітають над ними бджоли й джмелі, в повітрі звучить тиха і лагідна мелодія»; «Без сонця цей озерний пейзаж огортається в присмуток: трави видаються мерхлими, дерева осамотілими і чахлими, ніби глибоко-осіннєвими, заполошеними, а побіліла просторінь неба — такою спримиренною, неначе саме в цій глушині, в цій застояній воді лісових застумів, виночовує туга і виброджує засмута»; «Перед смерком пішов маркий, сірявий дощ і мені добре працювалося в лагідному шурхоті теплих крапель. Моя книжка росте, як листя на дереві, як трава у лузі — природно і легко».
Львівська облрада сьогодні на сесії проголосила 2016 рік на Львівщині Роком українського письменника Івана Франка та Роком українського історика, громадського та політичного діяча Михайла Грушевського.
Рішення прийнято з нагоди відзначення 160-ої річниці від дня народження та 100-річчя від дня смерті письменника, літературного критика, громадського та політичного діяча Івана Франка (1856 – 1916) та з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження історика, громадського та політичного діяча Михайла Грушевського (1866 – 1934).
28 жовтня 2015 року в Університеті «Україна» в рамках розширеного зібрання літературної студії «Горлиця» відбулася презентація нової книги Оксани РАДУШИНСЬКОЇ «Метелики у крижаних панцирах».
Оксана РАДУШИНСЬКА – поетеса, письменниця, журналіст, волонтер, випускниця Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», студентка маґістеріуму Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (м. Київ).
Захід зібрав не лише студентів та викладачів університету, а й тих, хто шанує красне письменство та робить свій вагомий внесок у розвиток сучасної української літератури.
29 жовтня, в Івано-Франківську поетеса Тетяна П’янкова презентувала збірку віршів «Цілунок в тім’я».
Книга вийшла у липні 2015 року, але її презентації ще не було. Авторка вирішила зробити її у формі перформансу, адже вважає, що її тексти не вписуються у формат бібліотек, повідомляє firtka.if.ua.
«Вирішила зробити щось цікаве. Таке, що створить інтимну ауру. Адже усі мої тексти є інтимними. Хочеться, щоб люди відчули цей інтим та зрозуміли авторську ідею. Тому читатиму на ліжку», – зазначила Тетяна.
За словами поетеси натхнення вона черпає із життя, тож пише вірші нечасто.
«Це концентровані тексти. Щодня не пишу і ніколи не писала, цього мені не досягнути», – акцентувала Тетяна.
9 листопада 2015 о 19.00 в Radisson Blu Hotel, Kyiv відбудеться наступний захід у рамках масштабного проекту знань "Інтелектуальні дискусії".
Тема 8: "Біоетика".
Подія у Facebook: https://www.facebook.com/events/190040308001323/
Минулої суботи засновники порталу«Жінка-Українка» разом із заслуженою артисткою України Світланою Мирводою та композитором, поетом, виконавцем Юрієм Старчеводом познайомилися з чудвим Володарськ-Волинським Житомирської області, та приєднавшись до акції «Теплі долоні», яку організувала письменниця Тетяна Винник (збір іграшок та книжок для дітей, які мешкають в зоні АТО), презентували жителям селища музично-поетичну імпрезу «Золото осені, тепло душі».
Євгенія Іванівна народилася й виросла на Придесенні. Тут, у Чернігові, в неї залишилося житло. Але сталося так, що за радянських часів, закінчивши Київський медичний інститут, молода жінка вирішила пошукати кращої долі в далекому Архангельську. Тоді, як відомо, немало українців вирушили в ті краї, щоб заробити дещицю грошей, та так і залишилися – в Тюмені, Якутії, Новосибірську, Владивостоці, Архангельську, на Камчатці… Як їм живеться зараз? Чи вони не забули рідну мову? Чи вболівають за Україну? Про все це я й вирішив відверто розпитати Євгенію Іванівну, яка нещодавно завітала в гості до Чернігова.
– Скажіть, будь ласка, чи багато в Архангельську українців?