Казімєж Бурнат (народився 1 липня 1943 в Щепановицях над Дунайцем – на західних лемківських землях) — польський поет, журналіст, перекладач, редактор, публіцист, автор поетичних книжок і численних публікацій в антологіях та альманахах. Має вищу освіту з юриспруденції (Вроцлавський університет) і з управління та міжнародної торгівлі (Економічна академія). Є автором 13 поетичних книжок, автором післяслів чи передмов понад 60 різних книжок. Вірші в його перекладі з чеської, угорської та української увійшли до близько 35 антологій. Співавтор близько 180 антологій альманахів і монографій, виданих у Польщі та за кордоном, зокрема в США, Сербії, Чехії, Болгарії, Ізраїлі, Україні, Угорщині та інших. Голова Нижньошльонського відділку Спілки польських літераторів (Вроцлав). Багато працює на ниві популяризації українського поетичного слова і переклав на польську мову багато творів та окремих видань українських письменників.

Як повідомляє cultprostir, провідні експерти Програми Європейського Союзу «Креативна Європа» поділяться досвідом з українськими культурними організаціями в рамках інформаційної сесії «Креативної Європи». Захід пройде в день приєднання України до Програми 19 листопада в галереї М17 у Києві.

«Креативна Європа» спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. З 2014 до 2020 року на фінансування культурних організацій в Європі виділять 1,46 мільярда євро.

УКРАЇНСЬКИЙ ТАРКАН

З кожним моїм походом до пабу, клубу  чи бару я впевнююсь, що фраза «Слава Україні»  – це всього лише фраза, так як «Ура», чи «Пий до дна». Людям взагалі байдуже, що кричати, коли вони під «шофе». На мою думку, саме під алкогольним сп’янінням прокидається національна несвідомість людини.

Сьогодні, 17 листопада, в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тарса Шевченка (Київ). За підтримки Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» відкрито виставку живопису ніжинської художниці Оксани Грек. Триватиме виставка з 16 по 30 листопада. 

Вже традиційно кольорових котиків мисткині, які майстерно зображені на полотнах, прийшли подивитися першими столичні школярики.

Їх захвату від всього побаченого та, зокрема, спілкуванню з художницею не було меж. Вони не тільки разом з Оксаною Грек говорили про улюблених пухнастиків, а й складали про котів казочки, читали поезії, та малювали їх справжнісінькими професійними фарбами на полотні. 

А ще всі дітки від Фонду, який представила під час відкриття виставки Тетяна Мельник, отримали на згадку пам’ятні сувеніри.

Зустрічі з письменником Тарасом Прохасько чекали читачі – діти, бібліотекарі, шанувальники його творчості.

На ранкову зустріч 16 листопада в обласну бібліотеку для дітей завітали учні 2-х і 3-х класів СШ № 35 м. Дніпропетровська.

Юні читачі добре підготувалися, бо прочитали три «дитячі» книги: «Хто зробить сніг», «Куди зникло море» і щойно видану у львівському «Видавництві Старого Лева» – «Як зрозуміти козу». Трилогія написана Тарасом разом із дружиною Мар’яною, яка, окрім того, стала ще й ілюстратором усіх книжок.

Модератором зустрічі була дніпропетровська письменниця Наталя Дев`ятко.

З 10 по 13 грудня в Українському домі відбудеться передріздвяний ярмарок подарунків «Чобіток Святого Миколая».

У перший місяць зими вся Європа готується до Різдва. Вулиці прикрашають святковими вогниками, на прилавках магазинів з’являється печиво у вигляді ялинок, звіряток, зірочок, усі метушаться, щоб купити подарунок для своїх рідних і близьких.

Український дім на Європейські площі започатковує нову сучасну традицію – ярмарок святкових подарунків.

Презентація спеціального бельгійського числа журналу «Всесвіт» відбулася в Національній спілці письменників України.

Модерували захід головний редактор журналу Дмитро Дроздовський та письменник і науковець, лауреат Премії Міністерства культури Федерації Валлонія-Брюссель Дмитро Чистяк.

У заході взяли участь представники дипломатичного корпусу Посольства Бельгії в Україні, бельгійські письменники, а також українські автори, перекладачі, які безпосередньо працювали над презентованим виданням.

Пластунка Галина Пісецька-Кохановська склала заповіт для Українського католицького університету у Львові — зобов’язалася віддати на користь молодих українців майже 40 тисяч доларів.

Цей вчинок її дочка Оксана Пiсецька- Струк пояснює просто: таким було ціле її життя – сповнене служінням Україні, Церкві, людям. Вона була з тими, хто її потребував. Не шкодувала для людей ні часу, ні коштів. Тому як тільки Україна виборола незалежність – почала допомагати ще й студентам і дбати про їхній розвиток.

Нижче подаємо розповідь доньки — пані Оксани — про життєвий шлях блаженної пам’яті Галини (Олени) Пісецької-Кохановської.

Анатолій Гризун. Перстень-Зодіак. Суми: ВВП «Мрія-1», 2014. -162 с.

Для мене місто Суми в поетичному сенсі то, насамперед, вірші Анатолія Гризуна. Маю і першу його збірку «Десниця», і другу «Розкрилля», що вийшли в Харкові сорок з гаком років тому. З тих пір крутиться у пам’яті строфа:

Волошки в житі пурхають по риб’ячі,
Та спілим серпнем місяць поколовся,
А я собі розгулюю, порівнюючі
Із діловими вусами колосся.

Шановні пані та панове!

Інформуємо Вас про те, що за 15 днів
збігає прийом творів на розгляд у IV-му міжнародному поетичному конкурсі «Чатує в століттях Чернеча Гора».

Це літературне змагання поетів має відбуватися відповідно темі ліричного віршу «Мій рідний край» і полягає у художньому втіленні краси рідного села, міста України та
осмислення ролі «малої батьківщини» у становленні людини.

Докладно-на сайті: http://zeitglas.io.ua/s1684912