Третій фестиваль мейкерів Kyiv Maker Faire пройде 21-22 травня в Національному Експоцентрі України (колишня ВДНГ), в павильоні 19. На цей раз він об’єднає близько 200 учасників, серед яких інженери, винахідники, вчені, музейники, майстри, радіоаматори, моделісти, дронрейсери, митці. За традицією все можна спробувати власноруч,  навчитися, запитати, як це зроблено. Все фейерично відкриється урочистим вибухом коли та ментосу.

Юрій Власюк, продюсер Kyiv Maker Faire пояснює підхід до формування програми: “Дейл Догерті, засновник Maker Faire, любить повторювати, що мейкерство – це новий світогляд, саме так ми і намагаємось будувати програму Kyiv Maker Faire. Самі технології нічого не варті без людей. Ми збираємо разом найрізноманітніших мейкерів і створюємо майбутнє.”

Цього разу знову поруч останні технології великих компаній, арт, майстри, експерименти, роботи, музеї та мейкерспейси, робошколи, дрони, державні позашкільні заклади, майстерні, інструменти, підприємці та діти, готові ділитися та вчитися одне в одного.

Основні групи учасників: 

День вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня і в цьому році випадає на 19 травня. Це свято, що зародилося в 2006 хоча і не має державного статусу, проте з кожним роком набуває все більшої популярності .

Акція «Народжені у вишиванках» (дарування вишиванок для народжених цього дня) відбудеться у пологових будинках Чернівецької області та міста Чернівці, Львівської області та міста Львів, Київської області, міста Сєвєродонецьк, в будинках дитини міст Боярка та Біла Церква (за сприяння поштово-логістичної групи «Міст»), в пологових міста Бориспіль (за сприяння підприємства «Украерорух» ), в пологових міста Мелітополь (за сприяння чернівецького магазину «Санта»), в пологових міст Маріуполь, Житомир, Вінниця.

Бажаючи зазвичай один одному у дні народжень та ювілеїв дожити до ста років, ми зичимо передовсім довгих літ життя-буття, усвідомлюючи водночас, і не без жалю, що столітній рубіж, хоч і реальний для людини, але він далеко не для всіх. Від цього гіркого усвідомлення нікуди не дітися... І все ж сподіваємося, прагнемо... В цьому, власне, одвічна справа людського життя.

Вважають, що довгожителів на душу населення найбільше у гірських народів, чого не будемо заперечувати. Проте славилася довгожителями і наша Україна, зокрема Чернігівщина. З давніх-давен...

Новела

1.

— Тю на тебе, навіжена! — вдаривши ногою по гальмах, висунув з кабіни самоскида голову водій. На запилюженому обличчі біліли тільки зуби та поблискували очі. — Ледь під колесами не опинилася. Вискочила з-за купи буряків, а я задумався... У вас усі такі меткі?

— А у вас усі такі нахабні? Чому мою ділянку минаєш? Хочеш, щоби буряки тут замерзли? Інші тобі пляшку пообіцяли? — взявшись руками в боки, перед буфером машини стояла дівчина. В куфайці та кирзових чоботях, запнута вовняною хусткою — листопадовий вітер холодний. — Не вийде!

— Та я ж тебе не побачив. Думав, що тут нікого нема...

21 травня 2016 року (субота) о 13.00 год. відбудеться гала-концерт ХІІІ фестивалю студентської творчості «Університетське літо 2016»

Локація: літня сцена Маріїнського парку (мушля), вул. М. Грушевського, 5

Мета заходу: популяризація інноваційних освітніх проектів, інклюзивного навчання та патріотичної і гармонійної особистості українського студента

У програмі:

1. Виставка творчих робіт студентів і викладачів Університету «Україна», майстер-класи, вікторини, станційні ігри (13.00 ‒17.00)
2. Концерт студентських творчих колективів за участі заслуженої артистки України, доцента Університету «Україна» Світлани МИРВОДИ; лауреатки Національної премії «Благодійна Україна», маґістрантки Університету «Україна» Оксани РАДУШИНСЬКОЇ; чемпіонки України, срібної призерки Чемпіонату Світу зі спортивних танців на візках, випускниці Університету «Україна» Олени ЧИНКИ (14.00 ‒ 17.00)
3. Квест, профорієнтаційна гра «Шлях до професії» (13.00 ‒ 17.00)

Гості свята: гурт бандуристів «Шпилясті кобзарі»; народний фольклорний козацький ансамбль «Горлиця»; народний ансамбль естрадно-спортивного танцю «Стелз», балет Академічного ансамблю пісні і танцю України Державної прикордонної служби України

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році й відзначається щорічно 15 травня. Цього дня в столичній бібліотеці сімейного читання С. Айні було гамірно та людно, незважаючи на вихідний. Тут зустрілися творчі родини -  Пероганичів, Стецюків,  Анни Багряної, Світлани Макаревської, Тетяни Іванчук та ін. 

Спілкувалися, знайомили присутніх зі своєю творчістю, ділилися сімейними традиціями.

Пісня Скрябіна "Старі фотографії" прозвучала у виконанні Марини Блейчик. 

На біс двічі викликали глядачі юну Олександру Стецюк, яка вразила майстерним виконанням українських автентичних пісень.

Щиро, тепло провела захід директор бібліотеки Світлана Батюк.

Завершилося "Євробачення-2016".
За підсумками голосування переможцем стала Джамала. Вона набрала 534 бали.

У пору мого дитинства білий бузок зацвітав лише перед вікнами сільської ради.

 — Ти диви, наші бузки цвітуть фіолетово або блідо-рожево, а в Андрія Івановича — біло, наче в місті. Інтелігентний бузок! — крізь товщу літ чую язикатий голос чи то тітки Марії, чи то тітки Лисавети. 

Ні Марія, ані Лисавета інтелігентками не були — ходили на колгоспні буряки, на точок, одне слово, куди пошлють. Як не був інтелігентом і Андрій Іванович, голова сільради. Інтелігентність у нього засвідчували єдиний галстук, запраний і знову вкотре засмальцьований, та сталінський картуз, куплений відразу після війни. Тоді в селі не було чоловіків, і його, контуженого на фронті, обрали головою сільської ради. Освіти він мав лише сім класів. У нього в кабінеті на столі чомусь лежали рахівниця з відкладеною цифрою дванадцять і вже згаданий картуз. Над ним не змовкало радіо-брехунець. А оскільки в ті роки по радіо часто звучали музичні передачі, то Андрій Іванович знав і всі опери та оперети, й концерти Шаляпіна, і, звісно, його пісеньку про блоху, яку дуже любив. Навіть на весіллях заспівував перший куплет, показуючи свою інтелігентність зніяковілим сільським чоловікам.

Поруч із талантом завжди ті, хто про нього пишуть. Не дарма історія літератури промовляє голосом критика, що мусить бути відповідальним, коли йдеться про обдаровану особистість, здатну сказати світові більше, ніж світ готовий сприйняти. Я маю нагоду виступити нині з місією «передмовіста», дотримуючись «погляду збоку», щоб донести до світла літпроцесу цікаве й динамічне письмо Слави Світової в її книзі «Жила –була я».

Будь-яке художнє явище, особливо в літературі, завжди неповторне, неординарне, має специфічні зв’язки з особливим і загальним, не вкладається у надто шорсткі (уніфікаційні) схеми, тому що безпосередньо пов’язане з конкретною творчістю, яка постійно «підриває» усталені нормативи, коригує уявлення про мистецтво. Тому підходити до вивчення письменства з наперед готовими матрицями безперспективно і небезпечно. Треба, як кажуть відомі науковці, йти не до тексту, а – від тексту.

Псевдонім авторки вже містить іронічну, гротескну й стьобну сутність її письма. Приблизно 80 відсотків прози Слави Світової – це шкіц тонкого вишуканого гумору, побутового кітчу, приглушеного епатажу. Це – чудово, адже письменник лише тоді досягає своєї мети, коли показує, а не описує або декларує думки і почуття.

Ніколи досі не чула Баха у виконанні на бандурі. Була вражена і зачарована. Звучання фантастичне.

Молода талановита вінничанка Юля Григорук – музикант, поет. Дякую їй за свято, яке вона подарувала. Навзаєм – вірш у відповідь на подарунок. А ще – побажання і порада: бути завжди щасливою!

Бандура звучить, як маленький орган –
піднесено і урочисто,
нанизує нот кришталеве намисто
у разку бажань-сподівань.

Тріпочуть акорди стривожених дум
в безсмертній гармонії Баха.
Злітає дівоча рука, наче птаха,
над гострими лезами струн.