
Рецензії студентів Університету "Україна" на пісню Джамали «1944», з якою співачка представлятиме нашу державу на пісенному конкурсі Євробачення 2016.
Діана ПРОКОПЕНКО
18 травня 1944 року відбулася депортація кримських татар. Як говорив Ернст Кудусов (голова московського земляцтва кримчан):
«Сталін вирішив знищити кримських татар тому, що це народ, який не раболіпствує, він ніколи не знав рабства. А Сталін звик керувати рабами. Тому йому дуже подобалися росіяни ‒ колишні раби, спадкові раби. Тисячолітнє рабство, нічого тут не вдієш».
Ініціатива від тижневика "Культура і життя" впевнено набирає творчих обертів. Черговий переклад вірша "Дивлюсь я на небо" створив туркменський і шведський прозаїк, поет Ак Вельсапар. Народився він у 1956 році в Мари (Туркменістан). Закінчив факультет журналістики Московського держуніверситету імені Михайла Ломоносова (1979) та Вищі літературні курси Літературного інституту імені Максима Горького (1989). Публікується з другої половини 1970-х.
В 1979-1987 роках він працював редактором літературно-драматичної редакції Туркменського телебачення, а також старшим редактором знаного видавництва «Магариф» і завідувачем відділу прози і публіцистики журналу «Ашхабад» (органу Спілки письменників Туркменістану). Національна слава прийшла до молодого письменника в 1986 році, коли він отримав престижну премію за повість «Динноголовий». У роки перебудови його ім’я не сходило зі шпальт газет та журналів не лише в Туркменістані, а й далеко за межами республіки.
27 квітня в Дипломатичній академії України відбувся Другий форум культурної дипломатії України, який є спільною ініціативою Міністерства закордонних справ України та Київського офісу Інституту Кеннана.
Захід складався з двох панельних дискусій та лекції Спеціальної гості Форуму, доктора Хелени Кейн Фінн, Віце-президента American Council on Germany (Нью-Йорк), В.о. заступника держсекретаря США з публічної дипломатії (2000-2001рр.) на тему: “Культурна дипломатія та подолання конфліктів: глобальні уроки для успіху України”.
29 квітня у актовому залі Національної спілки письменників України відбувся творчий вечір родинного дуету Віктора та Юлії Качул. Приїхали вони до столиці з різних місць: батько з Криму, а донька з Польщі, де мешкає останнім часом. Тут побачилися одне з одним, а також запросили на зустріч, знайомих, однодумців, шанувальників української пісні і слова.
Віктор Качула народився 7 травня 1959 в селі Горки, тепер Гірки, Любешівського району на Волині. Український журналіст, поет-пісняр. Головний редактор Всеукраїнської загальнополітичної і літературно-художньої газети «Кримська світлиця», заслужений журналіст України, віднедавна – член Національної спілки письменників України. Мешкає з дружиною в Криму.
Закинув сорочку записника на спід лискучих, незаквецяних словами аркушів. Вона втупилася в кулькового стрижня, що торкнувся линованої сторінки.
«Не проти, якщо закурю?», - спитав її, діставши запальничку.
«Кури, я вже кинула. Але мене не дратує, бо звикла, що всі смалять, як павуки. Сергій забагато курив. Обіцяв мамі, що кине. Зараз розкажу про нього. Хоча досі важко. Мама його сильно кохала. Ніяк не прийде до тями… Коли на Грушевського почалося, він був у Бібліотеці побіля стадіону. Він медик»…
Вітер шпортав кутики, силкуючись здерти забазграні словами вилоги нотатника. В її очах стурбованість і хвилювання: вона миттю пригадала все, що сталося. Засторочив дрібен сніг. Напівдощова мгичка кропила папір. Ми обидвоє без парасолей і каптурів, пірнули під дашок готелю, звідки добре видно постмайданівське невпинне шпортання. Людей тягне сюди. Люди досі в наметах. До президентських виборів «ніхто» не піде звідси. Перебовк дзвонів Михайлівського та Софії. Тисячі й тисячі морально зурочених повстанців стовбичать побіля сцени, куди досі звозять на відспів померлих у лікарнях. Від поранень…
Дорогі друзі! Щиро вітаю із пресвітлим і радісним святом – Воскресінням Христовим! Нехай Пасхальна радість і Божа благодать наповнять ваші серця і душі! Нехай Великодні дзвони принесуть в кожен дім благодать, мир і спокій, а чисте світло Великодня зміцнять нашу віру у перемогу над ворогом, силами зла, над мороком кривди і неправди!
Христос Воскрес! Воскресне Україна!
ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ МАНДРУЄ ПО ВКРАЇНІ
Додому навесні птахи летять
І вся природа знову оживає…
З небес приходить Божа благодать,
Про Воскресіння Сина сповіщає!
Хто ми в цьому Всесвіті? Хто вирішує наші долі та обирає наші шляхи? Ми!
Це ми обираємо думки, шляхи, коханих, розчарування, сум, хвилі, каву, чай, країни, потяги, пароплави, літаки! Зазвичай, ми живемо або в минулому, або в майбутньому, але Життя відбувається саме зараз. Твоє життя – тут і тепер! Подивися на себе в дзеркало, кого ти бачиш? Це ти? Не подобаються синці під очима, сумні очі? Ти давно хотіла щось зробити, змінити, перестати жаліти себе, але відкладала це на завтра? Думаєш, завтра хтось прийде та принесе тобі щастя, твою стрункість, красу, впевненість – як подарунок в обгортці? Зупинись.
журналіст Імідж-центру Університету «Україна»
Утвердження і розвиток української мови – це стратегічна мета, без реалізації якої неможливо побудувати Українську державу. Так. Статус української мови чітко прописаний у Конституції нашої держави, проте, на жаль, реальна ситуація така, що українська мова настільки довго була витіснена в периферійні сфери життя, що велика кількість наших громадян щиро вважають себе російськомовними. Проте поступ все ж є. Так, 2015 року Київська міська державна адміністрація прийняла та впроваджує «Концепцію розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015 – 2020 роки».
29 квітня помер видатний оперний співак, герой України Дмитро Гнатюк.
Про це пише видання "День" з посиланням на ректора Національної музичної академії України Володимира Рожка.
"У минулому році в Академії відзначили 90-річчя знаменитого баритона. Хоча 2016 був не простим для Дмитра Михайловича, але він мужньо боровся з хворобою. Смерть митця – важка втрата для всього мистецтва нашої країни", — пише видання.