У Києві попрощалися з Аллою Дибою — поетесою, літературознавицею, публіцисткою та дослідницею спадщини Лесі Українки. Алла Диба відійшла у вічність на 75-му році життя. Поховання відбулося 27 листопада на Байковому кладовищі у дерев’яному храмі біля крематорію.

Алла Диба народилася 29 травня 1951 року в Києві, дитячі та юнацькі роки провела в Бучі. Закінчила філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протягом 26 років працювала в Київському музеї Лесі Українки, а з 2000 року — у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Була членкинею Національної спілки письменників України.

Вона десятиліттями досліджувала творчість Лесі Українки, називаючи її «найкращою лілеєю з родинного саду Косачів». Долучалася до діяльності жіночих товариств, активно брала участь у літературних фестивалях і наукових конференціях, зокрема присвячених спадщині Олени Пчілки та культурній історії України.

З 19 листопада фрагмент стіни з роботою британського стрит арт митця Бенксі, на якій зображено жінку в халаті з вогнегасником, знову можна переглянути в Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”. 

З лютого стінопис тимчасово виставлявся у галереї «ZAG» у Львові – під броньованим склом та відкритий для перегляду з вулиці. Тепер твір Бенксі повернувся до Києва.

Оновлена експозиція розмістилася у Великій лаврській дзвіниці. Поруч із сучасною роботою розташоване давньоруське графіті XI століття, яке створив будівничий Успенського собору. Цій роботі майже тисяча років.

Назва конкурсу: «Київські Різдвяні Вірші»

Короткі умови участі:
• Подати один оригінальний вірш різдвяної або зимової тематики.
• Обсяг — до 24 рядків.
• Твір має бути раніше не опублікований.
• Подання до 15 грудня на email: zhinka.ukrainka@gmail.com.
• У заявці вказати: ПІБ, місто, контактний телефон, особистий email.
• Журі визначає 3 переможців, можливі заохочувальні відзнаки.
• Участь — безкоштовна.

Увага! Дитяча поезія на конкурс не приймається!!!

Гастрономічний рушник «ЕНЕЇДА» поєднує традиційну українську вишивку, гастрономічну спадщину та сучасні технології. Це не просто мистецький витвір — рушник стане новим елементом культурної дипломатії України. Протягом цього та наступного року його презентують у понад 15 країнах світу, серед яких країни Європи, США, Канада та Австралія.

Гастрономічний рушник «ЕНЕЇДА» створили в межах співпраці Міжнародного жіночого руху «За сімейні цінності» та Благодійного фонду «МХП-Громаді». Символіка рушника уособлює шлях людини від земного до духовного, єдність поколінь і поду, гармонію чоловічого й жіночого начал, силу життя, любові та безперервність українських традицій.

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив довгий список літературно-мистецьких творів, допущених до першого туру у 2026 році. Про це повідомили на сайті премії. 

До довгого списку ввійшли 118 творів у 13 номінаціях:

Поезія:

Українська співачка Елла Єфімчук представляє нову пісню «Чебрець». Прем’єра композиції та відео відбудеться 7 листопада о 18:00 на офіційному YouTube-каналі артистки. Слова та музика Ірини Файної.

«Чебрець»  це лірична пісня про те, як любов,  підтримка здатні наповнити серце теплом і впевненістю. У центрі сюжету - стан жінки, яка відчуває себе цінною, бажаною і захищеною поруч із коханою людиною.

«Коли жінка відчуває любов і має поруч надійне плече, їй не страшні жодні труднощі і жодні зими. Вона розквітає», - ділиться Елла Єфімчук.

Особливою є символіка назви. В українській традиції чебрець сприймався як травa кохання та ніжної прихильності. Ним дівчата колись прикрашали вінки та букети, вплітали у коси, а на Маковія чебрець ставав частиною оберегової композиції, щоб зберегти любов і тепло в серці.

У пісні «Чебрець» цей образ звучить як аромат спокою, дому та бережного ставлення одне до одного. Мелодія підкреслює м’якість історії, а голос співачки передає інтимність та щирість почуттів. Серце цієї пісні у ніжності, яку хочеться берегти.