Жінка-УКРАЇНКА

Національна спілка письменників разом з Інститутом літератури  НАН України запрошують  на  круглий стіл «Підсумки літературного сезону 2017», який  відбудеться 1 лютого  об 11:00 за адресою вул. М.Грушевського, 4 (Інститут літератури).

Під час заходу фахівці та гості будуть обговорювати літературні явища, тенденції минулого року, а також робитимуть свої прогнози  на 2018 рік.

Серед запрошених гостей академік НАН України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка Микола Жулинський, голова НСПУ Михайло Сидоржевський, заступники голови НСПУ Віктор Мельник та Олександр Гордон,  письменниця Тетяна Пишнюк , редактор газети  «Літературна Україна» Сергій Куліда, літературознавець Богдан Пастух, літературознавець та перекладач Дмитро Дроздовський, літературний критик Віра Агеєва, письменниця Леся Мудрак,  літературознавець Михайло Наєнко, літературний критик Костянтин Родик, драматург  Валерій Герасимчук, перекладач Всеволод Ткаченко, критик Микола Славинський, журналіст Сергій Руденко,  поет Олександр Хоменко, с.н.с. відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України  Ніна Герасименко, с.н.с. відділу теорії літератури та компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Леся Демська-Будзуляк.

Михайло Блехман

Я не люблю дощ навіть сильніше, ніж сніг. Ось парадокс: тоді, мабуть,випав сніг, чому ж я його тепер не люблю?

Гаразд, чого вже там… Краще подумаю, з чого почати.

Власне, про що тут міркувати –почну з того, що цього саду – його називають парком, але якщо ви побудете в ньому з моє, вам стане зрозуміло, що він – сад, – так ось, цього саду немає більше ніде. Такі, можливо, є, хоча звідки їм узятися? – а цей – тільки в моєму місті.

Непам’ятаю, як я опинився в саду, що став моїм. Мабуть, тоді йшов сніг, а більше я про це майже нічого не знаю. Господиня – назву її так, тому що вона була господинею,– господиня саду взяла мене за руку, привела сюди й залишила. Її тут немає, але, виявилося, її голос – чутний краще, ніж голоси тих, хто є і кого тут – дуже багато. Голоси, що дзижчать, адже мій сад – фруктовий, хоча це відомо далеко не всім.

Дівчинка, що в неї з голови росте квітка. Дивно, правда? Що ж із нею не так? Злі чари? Радіація?.. Почекайте. А чому з нею обов’язково має бути щось не так? Чому потрібно якось класифікуватися та визначатися, хто ж ти там насправді є - Людина, Квітка, Мама, Дружина чи Працівник місяця? Чому бути унікальним, неповторним, особливим Собою – це погано?

Казка «Дівчинка із квіткою на голові» молодої дитячої письменниці Галини ТЕЛИЧУК про те, що кожен із нас має свою Квітку – хто на голові, хто в руках, а хто і в самісінькому серці... Але мало хто наважується прийняти і полюбити її. Зізнавайтесь, як давно ви поливали свою?..

«Дівчинка з квіткою на голові» - це одна казка із серії, до якої також входять казки «Хто вкрав у Зебри смужки?» і «Жив собі Листочок..»

«Це казки для маленьких і «дорослих дітей», тобто нас, батьків, - посміхається Галина. – Я впевнена, що будь-якому дорослому буде про що подумати під час прочитання цих казок-притч і що обговорити зі своїми дітьми. Адже для того, що виростити щасливих дітей, потрібно бути щасливим самому.»

В доробку Галини Теличук - персоналізована казка у віршах «Таємне життя Святого Миколая», що вийшла друком у видавництві «Fairy Tale» українською та російськими мовами, а також декілька збірок дитячих віршів українською, російською та англійською мовами, що поки існують лише в електронному вигляді. 

Неймовірні ілюстрації до казки створила талановита художниця із Ужгорода Аліна ЛОБАНОВА.

Імена лавреатів цієї знакової премії озвучуються щороку, починаючи з 1995 року, у День Соборності. Адже, власне, для популяризації саме цієї історичної події та імені подвижника української ідеї, незламного отамана Якова Гальчевського, який до 1925 року очолював збройну боротьбу українських повстанців проти більшовицької окупації на Правобережній Україні була свого часу заснована ця символічна відзнака. Серед її лавреатів за ці роки називалися відомі літератори, літературознавці, публіцисти, митці, громадські діячі, політики, видавці, меценати, які своїми справами зміцнюють українську державність.

А цьогоріч лавреатами цієї премії названо:

30 січня 2018 • 17:00–18:30 • ЦДАМЛ України • Київ, вул. Володимирська, 22А

30 січня в Центральному архіві-музеї літератури і мистецтв України відбудеться вокальний концерт приурочений до 14-ліття української Вікіпедії, а також виставка архівних матеріалів з історії українських оперних перекладів.

Ви матимете унікальну нагоду не тільки почути, як звучать наші улюблені арії в українських перекладах, але і побачити унікальні архівні матеріали – це рукопис Євгена Дроб’язка, який працював над перекладом опери В.А. Моцарта «Весілля Фігаро», а також машинописні тексти оперних перекладів, що використовувалися в Національній опері.

В перекладах українських класиків – Є. Дроб’язка, М. Лукаша та М.Рильського прозвучать арії іскрометні моцартівські арії Фігаро та Дон Жуана, та ліричні арії Графині, Барбаріни та Керубіно, а також арії з опер Верді – Віолетти («Травіата») та Єлизавети («Дон Карлос»). Виконуватимуться також і камерна музика - твори Р. Шумана, Ф.Ліста, С. Рахманінова, Р. Гліера прозвучать у перекладах М.Стріхи, В.Яковчука, Ю. Отрошенка.