31 жовтня закінчився термін подання творів на розгляд Шевченківського комітету. Імена учасників конкурсного відбору оприлюднені на офіційному сайті премії.
Твори подавалися від різноманітних державних та недержавних установ. Найбільше організацій висунули на здобуття премії книжки Емми Андрієвської, а найбільша кількість авторів була подана від Фонду Бориса Олійника.
Отже, за Національну премію ім. Тараса Шевченка 2018 року в області літератури, публіцистики та журналістики боротимуться:
Гетьман МГО «Козацтво Запорозьке» Дмитро Сагайдак днями урочисто нагородив письменника, заступника головного редактора газети «Деснянська правда», президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України, козацького полковника Сергія Дзюбу медаллю січового отамана Івана Сірка – за подвижницьку творчу, громадську та патріотичну діяльність, спрямовану на створення позитивного іміджу України у світі.
Іван Сірко (1605 – 1680) — подільський шляхтич, хоробрий козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських народних пісень.
У місті Дніпрі, в Будинку мистецтв, урочисто нагородили володарів Відзнаки імені Івана Багряного 2017 року.
Іван Багряний, видатний письменник і політичний діяч, автор книг поезії і прози «Золотий бумеранг», «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Буйний вітер», «Огненне коло», «Людина біжить над прірвою» та ін.
Відомо, що внаслідок московсько-більшовицької окупації письменник був змушений виїхати за кордон, але й там, в еміграції, до останнього подихуборовся за незалежність рідної України, соціальний захист знедолених, розкріпачення кожної людської особистості. Художні й публіцистичні твори І. Багряного видавалися іншими мовами не тільки в Європі, а й у США та Канаді.
З метою популяризації ідей, творчості та життєвої державницької настанови визначного українця, Фундація Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник «Бористен» (представництво Фундації Івана Багряного на Січеславщині) заснували Відзнаку імені Івана Багряного.
У 2017 році лауреатами почесної нагороди стали:
IV Всеукраїнський літературний конкурс імені Леся Мартовича, приурочений 102-річниці пам’яті Леся Мартовича, приймає конкурсні роботи та книги з 1 листопада 2017 до 1 лютого 2018.
Організатори:
Співорганізатори:
Мета: популяризація та збереження творчості письменника із Покутської трійці Леся Мартовича, вшанування памяті та заохочення авторів до представлення власної творчості, зокрема, прозових творів малої форми
Письменник, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, заступник головного редактора газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба та поетеса, перекладач, літературознавець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба нещодавно побували в Казахстані. Як і торік, їх запросив Казахський національний університет імені аль-Фарабі – найбільший та найпрестижніший вуз у цій державі. Чернігівці взяли участь у трьох міжнародних наукових конференціях, презентували свої нові книжки. Тетяна читала лекції, Сергій проводив майстер-класи. Звісно, були незабутні творчі зустрічі та захоплюючі мандри.
Отож Тетяна Дзюба стала академіком Національної Академії наук вищої школи Казахстану. А Сергія Дзюбу нагородили срібною медаллю аль-Фарабі – почесною відзнакою КазНУ. Аль-Фарабі – один із найвидатніших східних мудреців, шанований у всьому мусульманському світі. Такою нагородою там відзначають нечасто – тільки найдостойніших. Медаль виготовлена зі срібла найвищої проби.
21 жовтня у Ніжинській Центральній міській бібліотеці відбувся перший фестиваль родинних читань «Словограй», у якому взяли участь родини з Чернігівського, Менського, Куликівського, Городнянського, Прилуцького, Козелецького, Бобровицького, Сновського, Корюківського, Ніжинського, Борзнянського, Носівського районів та з міста Ніжина.
Проект відбувся за підтримки Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної державної адміністрації. Проводили захід – ГО «Центр «Апельсин» (голова Iрина Черенько) та ГО «Центр новітніх ініціатив та комунікації» (голова Тетяна Винник).
Фестиваль підтримали Відділ у справах сім'ї та молоді виконавчого комітету Ніжинської міської ради, ТО Дитячих письменників Національної спілки письменників України, журнал «Крилаті» та «Малятко», видавництво «Смолоскип», «Букрек», Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка та ТОВ «Ніжинський хліб».
У великій концертній студії Будинку звукозапису Українського радіо (Київ, вул. Первомайського, 5а) кілька разів на місяць відбуваються прямоефірні концерти за участі оркестрів, хорових колективів, солістів та ансамблів.
Саме таким був творчий вечір відомого сучасного українського композитора Леоніда Нечипорука, який відбувся 12 жовтня 2017 року. Ведуча – Нелля Даниленко.
Леонід Нечипорук − композитор-пісняр, член Асоціації діячів естрадного мистецтва, лауреат літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка «Осіннє золото». У його творчому доробку багато чудових пісень, які свого часу взяли до свого репертуару Дмитро Гнатюк, Раїса Кириченко, Віктор Шпортько, а також Світлана Мирвода, Олег Дзюба, дует Людмили та Галини Турчак та ін.
До Дня Захисника України унікальний альбом сучасної фронтової пісні потрапить у військові частини передовсім на сході країні, а також на передову
Побачив світ альбом сучасної фронтової пісні #ПісніВійни. Компакт-диск об’єднав 15 композицій, написаних воїнами АТО під впливом пережитого на війні на сході України. Усі ці пісні в рамках соціально-мистецького проекту #ПісніВійни були записані на професійній студії в унікальних дуетах бійців-авторів та відомих українських артистів.
Перші 1000 примірників диску учасники проекту – доброволець і бард Олекса Бик та лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк – передали у Києві представникам Генерального штабу Збройних Сил України. І вже до Дня Захисника України, до 14 жовтня, #ПісніВійни потраплять у сотні військових частин передовсім на сході країни, а також на передову.
Відомі українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Гомера в Греції. Журі розглянуло їхні збірки поезій «Вибрані вірші» (м. Нью-Йорк, США; перекладачі – Богдан Бойчук і Люба Гавур) та «Остання кочівля любові» (м. Алмати, Казахстан; перекладач – Ауезхан Кодар), чотиритомник «Вірші 60-ма мовами світу» (м. Торонто, Канада), а також – ошатно видану в Канаді книжку віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї», дуже гарно перекладену Євгенією Більченко (збірка вийшла в серії лауреатів премії імені Ернеста Хемінгуея в м. Торонто і вже отримала значний резонанс).
Коментуючи таку приємну подію, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба подякував усім перекладачам, які взяли участь у цьому міжнародному проекті, на високому професійному рівні виконали свою роботу. Дуже важливо, що саме зараз українські письменники здобувають усе більше визнання в світі!
До речі, нещодавно вірші Тетяни і Сергія переклали: чеченською мовою – Тамара Сангарієва (раніше вона переклала Гімн України) та кхмерською – відомий громадський діяч Ук Дара Чан, родом із Камбоджі. Отож на сьогодні твори знаних поетів із Чернігова перекладені 63-ма мовами і надруковані в 40-ка країнах світу.
Презентація книги «Проценки Любомудрівські, рід козацький» видатного українського письменника, публіциста, головного редактора популярної газети «Отчий поріг» Чернігівського земляцтва у Києві, Шевченківського лауреата, нашого земляка Леоніда Горлача з великим успіхом відбулася в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка. Провела її, як засідання клубу «Краєзнавець», співробітник бібліотеки Вікторія Солонікова. Також до Чернігова приїхав один із героїв книжки – Олег Проценко, генерал-отаман українського козацтва. Взагалі, це – надзвичайно цікава розповідь про чотирьох братів Проценків – Олега, В’ячеслава, Тараса та Юрія.
Що ми знаємо про свій родовід? Звідки він почався? Які славні пращури ходили по українській землі, прикрашаючи її працею, а то й захищаючи від різних ворогів? На ці важливі питання дає відповідь художньо-документальне дослідження про шановані роди Проценків-Судденків, споконвічних козаків із Чернігівщини. Хоча, звісно, основна увага віддана життєпису братів Проценків, які досягли значних вершин у сучасному суспільному житті України. Їхня доля – безперечно, повчальна для інших, тому, на мій погляд, викличе зацікавлення широкого загалу українських читачів – різного віку, професій та уподобань. Необхідно віддати належне й Олегу Олександровичу Проценку за сумлінний підбір фактичних матеріалів та ілюстрацій.
На дворі – осінь, а в душі – яскраві спогади про теплий вечір, ароматну каву, ліричну пісню і проникливу поезію.
«Поезія з присмаком кави»… На такому заході в Національному музеї літератури багато з нас були вперше. Затишна зала, столи накриті білосніжними скатертинами, маленькі букетики квітів і… кава, справжня запашна кава. Її запах уже давав відчуття чогось незвичного, романтичного. І, насправді, Вікторія продумала все до дрібниць: і оформлення імпровізованої сцени відповідне, і сама була красуня і, звичайно, поезію підібрала чудову. І, як їй це властиво, розбила її на окремі тематичні розділи: «Мої джерела», «Що є поезія», «Музика в душі моїй звучить», «Любов – це революція»), кожен з яких супроводжувався відповідними музичними творами у виконанні її друзів. Все проходило невимушено, по-домашньому, тому й так не хотілось розходитись. Вечір видався вдалим як для Вікторії, так і для співробітників Музею. Адже саме вони започаткували таку форму заходу, який має право на подальший розвиток і вдосконалення.
20 вересня стартує нова хвиля проекту "Книжка на Схід". На сьогоднішній день участь у проекті підтвердили близько п'ятдесяти українських митців та громадських діячів. Серед них: Сергій Жадан, Анжеліка Рудницька, Сергій Пантюк, Станіслав Федорчук, Юрій Строкань, Олексій Чупа, Дмитро Лазуткін, гурт TaRuta та інші.
Під час цієї поїздки "Книжка на Схід" 2.0 завітає у бібліотеки, школи та ВНЗ Донецької області. Серед них: м. Краматорськ, м. Бахмут, м. Слов'янськ, м. Костянтинівка, м. Дружківка, м. Лиман та ін.
Ця ініціатива у 2016 році тривала майже півроку. Проект охопив більше 10 тисяч людей на Луганщині та більше 3 тисяч жителів Донеччини. У підготовці та реалізації проекту, у зустрічах, культурних заходах та обміні досвіду з громадськими ініціативами взяло участь близько 100 волонтерів та активістів із Києва, Харкова, Рівного, Львова та інших міст України. Не обійшлось також без участі волонтерів та благодійників. Загалом на бібліотеки відвезли більше 10 тисяч книг (загальною вагою більше 5 тон).