Її відкрили у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї. Ініціатори та виконавці виставки "Маскувальний АРТ" — волонтерська організація Під парасолькою.Не дай, Доле,
перекотиполем,
бути без коріння,
а дай чистих
джерел предків
нашим поколінням.Не дай, доле,
славу предків
глумом зневажати,
бо впаде
і сволок рідний,
при вході до хати.
Ну ось, ти стала старшою ще на один рік...
Ти кажеш всім, що тобі лише 31
І відводиш погляд вбік,
Бо ти знаєш, що це не так -
Тобі більше тисячі літ й на тобі - божий знак.
Не зрікайся своєї історії, не втікай від своєї долі!
Долю конем не об'їдеш, не розвієш у чистому полі...
Ти маєш вести за собою - твої діти готові відстояти власний дім -
Пам'ятай, що лелеки вертають довічно додому з далеких країн і зим.
Ти маєш бути сильною, бо такою була завжди!
В печах - душах хат зруйнованих - вогонь розпали й хліб спечи!
Хліб той з нового урожаю, хоч і гіркого, але солодкий і любий...
Постав свічку і помолися за всіх, хто любив тебе до смерті і після смерті любить.
Ти - моя Батьківщина, мій прихисток, мій світ...
Я ж твій щит, меч, долоня, а часом, як треба, й кулак...
Прошу тебе, не забувай, що тобі більше тисячі літ
й на тобі лежить божий знак!
Близько місяця тому гурт Віктор Винник і МЕРІ випустив у світ пісню «Коли твоя земля в війні». Трек було пов'язано до першої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну. Пісня та відео, яке відзняли на неї, отримали хороші відгуки. Але авторові твору та фронтмену гурту МЕРІ Вікторові Виннику цього виявилось замало.
4-го квітня 2023 р. о 14:00 у бібліотеці «Свічадо», що у Святошинському районі Києва (вул. Жуля Верна, 13В, телефон для довідок: 098 432 4166) відбудеться презентація персональної виставки української художниці вірменського походження, майстрині петриківського розпису та каліграфині Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки». Вхід вільний.
Мета виставки — популяризація петриківського розпису і графіки української мови РУТЕНІЯ лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Василя Чебаника як складників візуальної культури та засобів самоідентифікації нації.
У понад тридцяти роботах Марини Саркісян поєднано візуальні образи української абетки РУТЕНІЯ (шрифт Krasen, автор – художник-графік В. Я. Чебаник) із петриківським орнаментом. Творчий задум виник після того, як мисткиня, за висловом Василя Яковича, «інфікувалася каліграфією» і протягом 2020‒2021 навчалася на курсах каліграфії Вероніки Чебаник.
Під час презентації Марина Саркісян проведе майстер-клас і наживо поділиться секретами петриківського розпису та каліграфії.
«Земля, випалена під трави» — нова пісня на вірші Таїсії Шаповаленко, музика Лілії Кобільник
24 лютого назавжди увійде до історії України як день початку нової війни за нашу Незалежність з одвічним ворогом – росією. Ця дата поставила крапку у багатьох наших планах і сподіваннях та відкрила лік великим і болісним втратам. Проте ми знаємо, за що боремось, а наша Перемога – питання часу. Своїм героїзмом народ України змусив повірити в це увесь цивілізований світ.
Уже цілий рік наші Збройні Сили боронять Країну і дають гідну відсіч окупантам. В тилу розгорнуто безпрецедентних масштабів волонтерську діяльність. Культурний співочий фронт тримають українські артисти.
За сюжетом, події відбуваються у містах, яких торкнулася війна, – у Харкові, Одесі, Ворзелі та Ірпені. Але герої не припиняють мріяти.
У нас із Юлією Бережко-Камінською уже є спільна «дитина»… Духовна. Адже в далекому 2010 році вийшла друком чергова збірка її віршів «Між видихом і вдихом» із моєю передмовою «Та, хто думає серцем», де я, зокрема, писав: «Літературній моді, здається, Юлія не платить ні шеляга данини, інтуїтивно, завдяки глибині покликання, відчуваючи-розуміючи: вічне завжди модне, бо репродуктивне. Юлія Бережко-Камінська долею волі і волею долі належить до поетів активних, інтернетозаангажованих навіть, але не крикливих, не голослівних, не голонасінних... Загалом — вона мій поет. І як людина, і як майстер, який зі слів, метафор, простору-тиші між ними, творить ритм, риму, голос, пісню... не руйнуючи, а зберігаючи традиційний, шліфований тисячоліттями код саме української, може, навіть ширше — слов’янської духовної душі. Таких із Її покоління зовсім небагато».