
Книгу про дух, що єднає Україну, героєм якої буде наймолодший із «Небесної сотні» 17-ти річний Назар Войтович, він загинув на барикадах вiд снайперського пострiлу 20 лютого, збирається написати чернігівська дитяча письменниця Тетяна Пакалюк.
Про це вона розповіла під час презентації книги «Таємниці Седнева» у КМЦ «Інтермеццо» (Чернігів).
- «Звичайно, це не буде автобіографічна книга, — поділилася творчими планами письменниця, – але це буде віршована книга для дітей, з серйозною тематикою».
За весь час сіверянська казкарка вже написала більше 20-ти дитячих книг.
У рамках проекту Шевченко/MANIA/, у п'ятницю, 7 березня, о 14.00 відбудеться прес-конференція та презентація колекції «Шевченко 200»: збірки найвідоміших художніх фільмів про Шевченка, які створили кінематографічний канон репрезентації поета як національного генія та пророка.
Після прес-конференція відбудеться спеціальний показ для преси короткої версії фільму «Тарас Шевченко» (1926) режисера Петра Чардиніна, музику до якого написав сучасний київський джазовий музикант Олександр Саратський.
В прес-конференції візьмуть участь:
Сьогодні святкує свій день народження прекрасна жінка, талановита письменниця Світлана Талан. З цієї нагоди зичимо їй світла, тепла, радості, натхнення.
Нeхай цвiтуть пiд небом синьооким,
Ще довго-довго днi й лiта,
А тиха радість чиста i висока,
Щоденно хай до хати заверта.
Бажаємо здоров'я, сонця у зенiтi,
Любовi, доброти i щастя повен дiм,
Нехай у серцi розкошує лiто
І соняхом квiтує золотим.
«Жінка-УКРАЇНКА»
5 березня 2014 року, в день 75-річчя присвоєння Київському національному університету імені великого Пророка Тараса Шевченка, в Музеї історії КНУ відбулося урочисте відкриття виставки художніх робіт заслуженого художника України Надії Нікіфорової під назвою «Шевченкіана Надії». Виставка присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, ім’я якого носить університет з 1939 року.
У відкритті виставки взяли участь: мисткиня Надія Нікіфорова, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, декан історичного факультету Віктор Колесник, голова Ради ветеранів війни і праці КНУ імені Тараса Шевченка Борис Цудзевич, ветерани, викладачі, студенти та співробітники університету, інші поціновувачі мистецтва.
Цього року Національну премію ім.Т.Г. Шевченка не вручатимуть у день народження Кобзаря, як це було дотепер.
Про це повідомив міністр культури України Євген Нищук під час парламентських слухань, повідомляє УКРІНФОРМ.
«Багато хто запитує, чи буде вручення Шевченківської премії і державних нагород. Відразу скажу, що цього не буде ще й тому, що Шевченківська премія і вищі державні нагороди можуть вручатися за підписом Президента України. Президента України у нас ще немає і підпису немає, тому Шевченківська премія буде вручатися, очевидно, на День Незалежності», – сказав Нищук.
Символічна назва загиблих героїв Майдану "Небесна сотня" тепер відповідає дійсності. Як повідомляється на сайті МОЗ, число загиблих під час заворушень в Україні сягнула 100 осіб.
"Згідно з оперативними даними, з 30 листопада 2013 загинуло та померло на території України 100 осіб", - йдеться в повідомленні. Також зазначається, що вчора у Київській міській клінічній лікарні №12 померла одна людина, яка з 28 лютого перебувала на лікуванні.
Раніше повідомлялося, що кількість загиблих у тримісячних сутичках в Україні вже зросла до 98 осіб. Понад тисяча постраждалих за цей час звернулися по медичну допомогу.
Страшне слово «війна» я незмінно чув із дитинства, хоча сталося так, що за два покоління до мене чоловіки в моїй сім’ї, які виховували мене, безпосередньої участі в бойових діях не брали. Тато народився в лютому 1945-го, коли Друга світова ще не закінчилася, але фронт у наших краях уже пройшов. Звісно, наша війна – боротьба Української Повстанської Армії – тривала ще довго, але весь той час тато був іще дуже маленькою дитиною… Дідусь Михайло, мамин тато, був тоді у віці, як ми тепер кажемо, призовному, але ще перед війною втратив око – необережно ремонтував дверний замок, із якого порснула туго стиснена пружина, – тож не воював. Ясна річ, у нашій партизанській війні він участь брав, але не зі зброєю в руках – без ока-бо не постріляєш. Отак і вийшло, що воював безпосередньо в окопах лише інший мій дідусь Михайло, татів тато, – але це було ще в Першу світову (мій тато був у нього пізньою дитиною), і він нічого мені про це не встиг розказати, бо помер, коли мені ще не виповнилося й п’яти років.
Автор музики та виконавець: Тіана Роз
Слова: Оксана Максимишин-Корабель