
29 квітня 2014 року Сергій і Тетяна Дзюби стали лауреатами Малої Нобелівської премії – Міжнародної літературної премії імені Людвіга Нобеля «Будон». Це – нагорода Міжнародної Академії літератури та мистецтва Удмуртії.
Сергія і Тетяну відзначено за успішне втілення міжнародного літературного проекту «Вірші Сергія і Тетяни Дзюби п’ятдесятьма мовами світу», зокрема поетичні книжки «Вибрані вірші» (США) та «Розмова чоловіка і жінки» (Польща). Цьогорічними лауреатами стали також письменники: Атанас Ванчев де Трасі (Франція), Рісто Василевські (Сербія), Азіта Кагреман (Швеція), Єтон Келменді (Бельгія), Збігнєв Владзімєж Фрончек (Польща), Димитр Христов (Болгарія), Петро Захаров і Віктор Шиганов (Удмуртія).
Президія Національної спілки письменників України на своєму засіданні від 29 квітня 2014 року прийняла до лав НСПУ низку письменників, серед яких:
У Чернівцях відкрилася виставка «Інший світ» Руслана Трача.
На протязі останніх кількох місяців громадські активісти досліджували інституційну спроможність органів влади реалізовувати державну гендерну політику .
Моніторинг органів влади та місцевого самоврядування чотирьох областей показав відсутність єдиної вертикалі на місцевому рівні, яка б мала забезпечувати реалізацію Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
При аналізі заходів, які на думку місцевої влади мають забезпечувати рівні права та можливості жінок і чоловіків виявилося, що більшість з них не стосується власне забезпечення гендерної рівності. Найчастіше вони стосуються пропаганди здорового способу життя, питань сім’ї та дітей, молоді.
Колегія Держкомтелерадіо на своєму засіданні 29 квітня затвердила перелік книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» у поточному році. Про це повідомляє прес-служба Комітету.
Перелік містить 94 пропозиції на загальну суму 16 364,8 тис. грн від 40 видавництв та видавничих організацій України. До нього увійшли книги, приурочені до загальнодержавних заходів та ювілеїв відомих державних діячів, письменників, композиторів, художників на виконання актів Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, для задоволення читацького попиту провідних бібліотек України та ін.
Ескалація конфлікту на Сході України загрожує не лише державній цілісності, а й життю та здоров’ю проукраїнських журналістів та громадських діячів. Щодня з’являються нові повідомлення про погрози, викрадення, затримання чи знайдені тіла. Правозахисна організація Human Rights Watch вважає, що українська влада повинна якомога швидше взяти під контроль ситуацію у східних областях, зокрема у Слов’янську.
Україна стала об’єктом пильної уваги експертів Human Rights Watch, що досліджують порушення прав людини. Зокрема, вони моніторять і вивчають злочини, скоєні сепаратистами проти мирних громадян у Слов’янську, Донецьку, Харкові, Краматорську та Костянтинівці.
Хронологія заборон української мови
XVII століття
1627 — наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" Кирила Ставровецького. Текст грамоти за Собраніе Гос. Грамотъ, ІІІ, №77
1696 — ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.
1690 — засудження й анафема Собору РПЦ на "Кіевскія Новыя Книги" П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших.
Унікальні аудіозаписи українських дум, пісень, інструментальних композицій у виконанні кобзарів і лірників, а також голосів Філарета Колесси і, правдоподібно, Лесі Українки, зафіксовані протягом 1904–1910 років на фонографічних валиках (окремі записи — 1912) нещодавно були оцифровані й розміщені у вільний доступ на Вікісховищі і Вікіпедії. Записи публікуються без обмежень авторського права (на умовах, аналогічних суспільному надбанню), і можуть вільно копіюватись і використовуватись громадськістю. Проект здійснено ГО «Вікімедіа Україна» і профінансовано Фондом Вікімедіа. Оцифрування і цифрову обробку сигналу здійснили спеціалісти Інституту проблем реєстарції інформації Національної академії наук України.
Українська Патріотична Анімація оголосила конкурс серед сценаристів та аніматорівна тему створення фільму про події на Майдані.
Кошти теж сподіваються знайти серед бажаючих долучитися до проекту.
За словами Ростислава Пелеха, який виступив з подібною ініціативою, сюжет мультфільму повинен розповісти історію учасника революційних подій, де присутні щирі почуття, кохання, самопожертва та справжня дружба.
У рамках проекту передбачено: