Коли починається знайомство читача з книгою маловідомого автора: коли читач тримає видання в руках і пробігає очима зміст чи коли чує лише назву книги і бачить обкладинку? На що звертає увагу читач, знайомлячись з виданням? Все це автор має зважувати, готуючи свою книгу до друку. Щоб книга інтригувала й сама закликала взяти її й прочитати, автор має дібрати відповідну «говірку» назву, а дизайнер повинен добре попрацювати над оформленням обкладинки.

Більшість читачів обирають книги за обкладинкою. Скажімо, якщо дизайнер має відчуття прекрасного і повністю пропустив крізь себе текст, котрим наповнена книга, то й ілюстрація вийде чуттєва, насичена емоціями та прихованим змістом, який художник передав пензлем, а письменник – словом. Художниці Тетяні Кузик, яка оформлювала обкладинку до «Падіння яблука» майстерно вдалося зобразити на обкладинці фрагмент з кожного твору Віктора Татарина, тобто на їх прикладі ми бачимо плід продуктивної мистецької співпраці двох творчих людей. Чому слід спершу сказати про оформлення, а не відразу про наповнення книги? Певно, тому що у творчості маловідомого автора досить багато залежить від обкладинки видання його творів – чи візьме читач ту книгу, не знаючи автора, але звернувши увагу на оформлення.

Віктор Васильчук. Дванадцять казок: казки/Васильчук В.Б. — Житомир: Вид. О.О. Євенок, 2020. — 48с.: іл. ISBN 978-966-995-230-1

Дванадцять здавна є сакральним числом — воно присутнє і в міфології різних народів світу, і в сучасній системі відліку часу (дванадцять богів Грецького Олімпу, дванадцять апостолів Христа, дванадцять місяців у році, дванадцять секторів циферблату, по якому хвилинна стрілка рухається у дванадцять разів швидше, ніж годинна), а тепер додалося ще й "Дванадцять казок" Віктора Васильчука.

Нове видання одразу привертає увагу, починаючи з назви та естетичної палітурки. Книга для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, але й дорослим подарує позитивні емоції та гарний настрій. Ця книжка стане добрим другом, якщо у Вас дитина віку "чомучки",  або якщо — це маленький допитливий школярик.

5 серпня 2021 року у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбувся культурно-просвітницький захід "Сподвижники Незалежності", присвячений 30-й річниці незалежності України та вшануванню видатних українських діячів, репресованих у період Великого терору та похованих на території Заповідника.

Дата заходу була вибрана невипадково. Адже 5 серпня – це фактичний початок виконання в колишньому СРСР сумнозвісного наказу НКВС  № 00447 "Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів", від якого прийнято відлічувати початок Великого терору. Але, як підкреслила  заступниця генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька,  цього року особливий акцент було зроблено на тих репресованих діячах, які були передвісниками сьогоднішньої незалежності і долучилися до спроби створити самостійну українську державу сто років тому.

Минулої п’ятниці, 23 липня, у  Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини урочисто відкрилася виставка «Я твій, Україно, навіки!», приурочена до 80-річчя народного художника України Василя Лопати. Виставка сформована на основі власних фондових і тимчасово наданих (на період експонування) робіт автора Національним музеєм Тараса Шевченка та Музеєм гетьманства.

Твори, що представлені на виставці, досить широкої тематики: шевченкіана, тичиніана, козацька доба, доба Київської Русі.  В них оживає славне історичне минуле нашого народу і його непересічні особистості.

Рівно за місяць наша країна святкуватиме 30-ту річницю проголошення Незалежності. До цієї дати планується багато заходів та сюрпризів. Лідер гурту «МЕРІ» Віктор Винник також вирішив долучитися до привітань і заспівати вже давню і знану пісню, але у несподіваному дуеті, разом із дітьми.

Пісня «Я з України» вийшла в однойменному альбомі Віктора Винника і «МЕРІ» ще у 2016-му. Вона одразу стала однією з візитівок команди, а також своєрідним маніфестом на підтримку української ідентичності та мови і отримала широке висвітлення та обговорення серед різних слухацьких кіл. Ось вже п’ять років поспіль кожен свій виступ музиканти завершують саме треком «Я з України».

Світова Федерація Українських Жіночих Організацій повідомляє про заснування в партнерстві з Національною Радою Жінок України та Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики літературно-історичного проєкту «Незалежність України: жінки у здобутті, відновленні й утвердженні української державності» з нагоди 30-ї річниці Незалежності України.

Метою проєкту є вшанувати знаних і маловідомих українок, які здобували незалежність України, змагалися за відновлення самостійності Української держави та захищають і зміцнюють її суверенітет нині, а також розповісти нинішнім і майбутнім поколінням про відданість українських жінок ідеї державності; відтворити історію боротьби українок за самостійність рідної землі; створити галерею словообразів славних борчинь за незалежність України.

В Національному музеї літератури України презентували поему видатного азербайджанського поета і мислителя Нізамі Ґянджеві  «Лейла і Меджнун». Видання є проєктом Державного Центру Перекладу Азербайджану. Книга вийшла в українському видавництві «Ярославів Вал». Видання приурочене до 880-річчя видатного поета і мислителя. Також, цей рік в Азербайджані указом Президента Азербайджану Ільхама Алієва проголошено роком Нізамі Ґянджеві у зв’язку з вище згаданою ювійленою датою.

Поема «Лейла і Меджнун» з відомої п’ятериці «Хамсе» була перекладена українською мовою видатним поетом і перекладачем Леонідом Первомайським в 1947 році. І вперше з того часу в Україні поема виходить окремим виданням. На сьогодні це єдина повністю перекладена поема Нізамі українською мовою. Передмова до книги представляє собою найбільш знакові твердження про Нізамі видатного українського вченого, сходознавця Агатангела Кримського у його монографії «Нізамі і його сучасники». Відповідальним секретарем проєкту є Гончарук Марина. Редактором книги є відомий український письменник, лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка Григорій Гусейнов.

Хотілося б, щоб життя української культурологічної преси було кращим у нашій державі, як і української культури в цілому. Але не варто витрачати час на нарікання. Є цікаві думки, цікаві бачення і найголовніше - є люди, які робили і продовжують робити нині цей світ кращим, незважаючи ні на що. Про все це написали у своїх есе учасники конкурсу "Україна - це культура".

Понад сімдесят робіт було оцінено членами журі до складу якого увійшли: Євген Букет - український краєзнавець, журналіст і громадський діяч, Тетяна Шептицька - науковиця, поетка, журналістка, громадська діячка, перекладачка та Володимир Святненко - письменник, краєзнавець і публіцист.

Доповідь Галини Випасняк, кандидата філологічних наук, доцента кафедри іноземних мов Львівського інституту економіки і туризму «ОСМИСЛЕННЯ БОГА У МАЙДАННІЙ І ПОСТМАЙДАННІЙ ЛІТЕРАТУРІ», виголошена на конференції «Бог на Майдані: реальність чи міф?» (Львів, 15.12.2016) і опублікована в збірці:  Димид, Михайло. Бог і Майдан: аналіз і свідчення / Михайло Димид. - Львів: Український католицький університет, 2018. - 224 с. (сторінки 190–199)

Художні тексти, створені на Майдані чи вже опісля, прямо засвідчують про ті почуття, що переповнювали учасників подій, і їхнє глибоке осмислення побаченого. Особливо чутливою до релігійної тематики є поезія – той вид художньої літератури, який найактивніше розвивається, коли необхідна швидка реакція на історично важливі події.

Комісія з присудження Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Василя Юхимовича  з 1-го червня по 1-е вересня 2021 року приймає заявки на відзначення творів.

Твори, що подаються на номінації Премії, мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді (книга) протягом останніх трьох років, але не пізніш як за три місяці до їх висунення на здобуття Премії, мати позитивні рецензії в критиці, літературних журналах, засобах масової інформації.
На здобуття Премії подаються:

- клопотання про присудження Премії;