Василь Слапчук

Михайло Блехман. Час збирати метафори : Оповідання українською мовою. – Канада, Монреаль: Порт-Фоліо; Київ: Міжнародна літературно-мистецька Академія України, ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» (українсько-канадський літературний проект), 2017. – 130 с.

Великий розумник і великий вигадник Умберто Еко у «Нотатках на берегах “Імені троянди”» зауважив, що для розказування перш за все необхідно створити певний світ, якомога краще облаштувавши його і осмисливши в деталях. Наприклад, взявши річку з двома берегами і на лівому березі посадивши рибалку з паскудним характером і кількома судимостями, вже можна розпочинати писати.

Зимову хатню нудьгу інколи розвіюю читанням мого рукописання, що пахне чаром минувшини, мерехтом таїни в твоїх очах і непрощенним гріхом нашої спільної забутої молодості. Ці мої старосвітські  писання  ніколи не будуть оприлюднені, та й художня їх вартісність, наче з клоччя батіг.

Однак з напівзабуття виборсується щось таке, що зворушує мене дотепер: «Наостанку лютого сонце їсть сніг, і він стає ніздрюватим, схожим із лагідним спонжиком для макіяжу із твоєї косметички. Той сніг зовсім не холодний, він не скрипить під твоїми червоними чобітками, коли ти поспішаєш на побачення…» Та от біда: в моїй пам’яті геть звітрилося  твоє обличчя, тільки з тих пір для мене найулюбленіші кольори: ті червоні сап’янці, той білий-білий сніг…

Днями Андрій Гарасим за гостросюжетний роман «Борги нашого життя» з філософським підтекстом став лауреатом премії Київської організації Національної спілки письменників України Літературні підсумки 2016 року «Глиняний кіт».

На книжковому ярмарку в «Українському домі», – слава Богу, не в мікрофон – біля ятки видавництва «Нора-друк» хтось озвучив моє прізвище. Від несподіванки навіть забула своє традиційно прикріплене по батькові – «Пантелеймонівна» – і стрілася з широкою усмішкою і дзеркальною маківкою Андрія Гарасима. В очікуванні початку власної автограф-сесії він саме ввімкнув телепатичні важелі, і мої ноги довели мене до подарунка. Андрій кілька місяців обіцяв підписати свою книжку. Коли він нарешті зробив ярмарковий почин за свій кошт для «Нори друк», – бо ж за все треба платити – це письменник (уроджений галичанин) знав, як дехто «Отченаш», – то сором’язливо вручив мені книжку.

Загадаю на піку... Не чирву...
Куля в люфі... Стріляти чи ні?
Світу далі летіти у прірву,
Та на це вже плювати мені.

Понад Стіксом у пам"яті снулій
Пролягає, з"єднавши світи,
Цей місток, що завис над минулим, 
І його нам уже не пройти...

Світлі думи у стані спокОю,
Наче в озері жменя монет.
Ти ніколи не будеш зі мною.
Ти уже не побачиш мене.

Чи побачиш?.. Босоніж... Цвяхами... 
По хиткому містку перейти
Через те, що лягло поміж нами...
Піка випала... Куле, лети!..

© Copyright: Серго Сокольник, 2017

* * *

На небесах лунає передзвін:
Архангельські полки повніють знову.
Найкращих добирає часто він –
Окремий український спецзагін,
Який веде бої цілодобово.

Він дивиться усміхнено на нас
І закликає не втрачати віру.
Бо ворог для прозріння має час.
Як ні – то Бог зірве під ним фугас
Невидимий. А новачку допіру

Вгорі дали білющий камуфляж
І гострі громовиці замість зброї.
Архангелу не треба вже «калаш».
На небі ж він. Але назавжди наш –
Спаситель від Геєни вогняної.

Твоє ім’я не згасне у віках,
А подвиг не забудеться тим паче.
Бо ти, переступивши через страх,
Підніжжям ліг, проте утримав дах.
Із миром спочивай собі, Вояче!

© Сергій Сіваченко

На Житомирському книжковому форумі відбулася презентація романів Миколи Хомича «Територія брехні» та «Загадка гробниці», що стали актуальними творами, які пояснюють історичні витоки військового конфлікту між Україною і Росією на Донбасі.

Роман-дилогія Миколи Хомича «Територія брехні» та «Загадка гробниці» об’єднаний одними героями, нашими сучасниками, які роблять історичне розслідування, що сягає часів Київської Русі. Критики більше уваги звернули на роман «Територія брехні», оскільки він з’явився в книгарнях раніше. Між тим, був обійдений увагою значніший твір Миколи Хомича «Загадка гробниці», в якому сконцентровано відповіді на ключові питання задавненого історичного конфлікту між Україною і Росією. Якщо «Територія брехні» став прелюдією дилогії, в якій читач знайомиться з молодими київськими друзями та їхнім норвезьким приятелем Олафом Йохансоном, втягнутими в історичне розслідування загадок часів Ярослава Мудрого, то роман «Загадка гробниці» – це історичний аналіз історичних конфліктів між Україною і Росією, що охоплюють і часи Київської Русі, і часи УНР, і радянський період, і нинішню війну на Донбасі.

16 березня 2017 року, у четвер, об 11.00 годині стартує проект «Телебачення Університу «Україна» на Ютуб. Трансляції наживо».

Перший прямий ефір відбудеться за участю президента Університету «Україна» Петра Михайловича ТАЛАНЧУКА. 

Посилання на перегляд трансляції на каналі University UKRAINE TV на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=0oynrOs9cwg

Вона просто 
шукає у ньому (у чомусь) мене,
До весни прикипівшого поглядом, дотиком літа...
В такий спосіб запалює в мені оновлене світло:
Відкриваю у собі нове щось і геть неземне...

Вона просто 
навмисне для мене така непроста...
І весна тут, насправді, ні в чому й нікому не винна!
Одне одному – все ми! ...Єдиного – дві половини!
Божеволіють медами дикими й досі вуста.

Вона просто 
закохана...ВКОТРЕ...Закоханий я!..
Це потрібне обом нам... Воно до нестями навзаєм!
Ми шукаємо в інших дотичне до нашого раю
І незламним лишається рай, що зоветься – СІМ’Я!

                        Роман Бойчук

Церемонію  вручення Національної премії ім Т Шевченка оголосили завершеною, але її продовжив Лауреат премії Іван Малкович. нижче — повний текст виступу.

«Відкрийте в нім академіка...»

 Відоме видавництво «Арка», одне з найпопулярніших у Сербії, святкує нині своє 25-ліття. І саме на ювілей тут урочисто відзначили найкращі книги року. Взагалі, свої міжнародні літературні премії «Арка» традиційно вручає щороку талановитим письменникам із різних країн, книжки яких надруковані в Сербії й отримали значний резонанс. Отож кожного року вручається лише кілька таких почесних нагород. 

У 2017-му лауреатами «Арки» стали поети з України – Тетяна та Сергій Дзюби. Їхня ошатна, чудова книжка «На острові, далекому, мов сльози Єви» сербською та українською мовами побачила світ у видавництві «Арка» торік. Вірші знаних українців блискуче переклав видатний сербський письменник, академік Рісто Василевскі. А цікаву, проникливу передмову до книги написав відомий поет, перекладач, головний редактор популярної газети «Књижевне новине» (сербської літературної газети), доктор філологічних наук, професор Мічо Цв’єтіч.