Україна – наша доля!

УКРАЇНА

Ти одна для мене, тільки ти.
Рання вишня обрій відкриває.
Повесні умієш так цвісти,
Що ніхто тебе не забуває.

Ти пройшла нелічені шляхи
І змогла руїни подолати,
Щоб до гнізд верталися птахи,
Діти йшли до батьківської хати.

Ти одна для мене на землі
У Дніпрі гойдаєш синє небо.
Ти зросла у пісні на крилі,
Що летить у світ, мов білий лебідь.

Ти розкрила квітня пелюстки,
Вишила рушник моєї долі.
Хрестиком мережила роки,
Щоб з’явились верби і тополі.

Добру славу дав Кобзар тобі,
Світоч волелюбного народу.
Він не залишив наш край в журбі,
Не забув коріння свого роду.

Я з тобою вірю у життя.
Хай летить над нами вільний вітер.
І перемагає відчуття:
Ця земля – допоки сонце світить