Жінка-УКРАЇНКА

Уже двадцятий рік виходить міжнародний літературно-публіцистичний журнал українських письменників «Соборність», заснований відомим прозаїком Олександром Деко ще в Києві, і який він сьогодні незмінно редагує та видає в Ізраїлі.

Олександром Деко — наш земляк, автор художніх книжок «Солов’ї співають на світанні» — про поета-романтика, побратима Тараса Шевченка Віктора Забілу, та «Журливий заспів» —про Леоніда Глібова, а також унікальної наукової книжки «Леонід Глібов. Дослідження і матеріали», публіцистичної збірки «Майстри чарівних звуків» — про чернігівську музичну фабрику… Тому не випадково в часописі час від часу знаходять прописку чернігівські автори. Тільки за останні роки тут представлено поетів Анатолія Мойсієнка, Олександра Олійника, Тетяну Череп-Пероганич, автора цих рядків, надруковано спогади про поета Кузьму Журбу, а торік один з часописів повністю віддано творчості письменників нашої області. Чимало наших краян удостоєні міжнародної премії  журналу «Соборність», що носить ім’я літературознавця Івана Кошелівця, також нашого земляка.

Сезон сюрпризів від "Фонтану казок" триває, друзі! Зустрічайте ще одну нашу передфорумну новинку - нею ми відкриваємо нову серію "Добрі капості!"

ТИМКО І ҐЕЛҐОТУНЧИК ШКОДА
Пригодницька повість 
Автор: Сергій Пантюк
Художник: Світлана Сова
Серія: «Добрі капості»
Обкладинка: Тверда палітурка
Вік: Для дітей молодшого шкільного віку
Кількість сторінок: 56
ISBN 978-617-7262-35-9

Зворушлива історія дружби кмітливого хлопчика Тимка і кумедного розби­шакуватого гусеняти з влучним прізвиськом Шкода не залишить байдужим не лише Вашу дитину, а й Вас. Адже в цій історії усе справжнє — і ферма, і люди, і птахи, свійські й дикі, а головне — справжні емоції і справжні пригоди.

Радушинська Оксана. …Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва : роман­-фентезі / О. П. Радушинська. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2016. – 452 с.

Лише за один рік – від дня весняного сонцестояння до дня весняного сонцестояння – юній Любаві належить зрости від звичайної дівчинки-знайди, котру принесла стрімка ріка, до воїтельки, означеної долею на спасіння рідної землі. Проти­стояння чорній чаклунській силі та людській злобі, сумніви і страхи, зради і заборони, зневіра, втрати, відкриття й полон… І все це – аби об’єднати людей на боротьбу із заво­йовниками, знайти свій рід і пізнати кохання. Події роману «…Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва» відбуваються у прадавні часи, і під попелом століть вже й не розібрати, що з того могло статися насправді, а чого ніколи б не було. Лише тоненька ниточка народних традицій та звичаїв, вплетена в сюжетну канву, веде читача до першоджерел і нагадує про щось кревне, дивовижно перегукуючись із подями в сучасній Україні, котра протистоїть ворожій агресії.

Бібліотекарі Солом'янського району міста Києва минулої неділі, як і всі позаминулі, розпочинаючи з нового року, - на бойовому посту. Цього разу у Бібліотеці на Кавказькій готували страви, формували індивідуальні смачні пакуночки бійцям війни на Сході України, які, отримавши поранення, зараз перебувають у шпиталі на лікуванні. І це, незважаючи на те, що літо, час відпусток і просто звичайний вихідний...

Вони неймовірні, невтомні, милосердні.

- Ми не скаржимося на життя, не говоримо, що все погано і що країна переживає нелегкий час, а разом з небайдужими серцями йдемо вперед і віримо, що змінюємо майбутнє!!! - отак говорять і вже обмірковують, що смачного привезуть захисникам наступної неділі.

Приєднатися до громадської ініціативи можуть всі бажаючі. Слідкуйте за новинами у групі "Недільний обід у шпиталі": https://www.facebook.com/groups/217293841949267/?fref=ts

Наприкінці вересня на Чернігівщині залунають «литаври» однойменного Міжнародного фестивалю інтеграції слова у сучасному арт-просторі. Їх відгомін почують не тільки в Україні, а й далеко за її межами, адже серед учасників – митці з різних країн світу. Ідея проведення фестивалю належить письменниці, громадській діячці з Ніжина, очільниці громадської організації «Центр новітніх ініціатив та комунікації»  Тетяні Винник. Рішуча, мудра не пороках, талановита жінка не побоялася у такий нелегкий час взятися за організацію цього масштабного заходу, бо впевнена, що державу треба прославляти не словами, а конкретними справами. З нею і веду розмову:

- Тетяно, цікаво, а як виникла ідея проведення фестивалю?

- Зробити такий фестиваль я мріяла ще з 2011 року. В Україні є кілька фестивалей, які мають пристойний рівень. Але на Чернігівщині подібного ноу-хау не було. Звісно, були і є фестивалі хороші, але хотілося чогось бомбезного, нового, щоб об’єднало би творчих людей різних видів мистецтва спільною ідеєю і роботою. У перспективі маю багато ідей, які сподіваюся реалізувати.