Сьогодні,15 листопада 2018 року, розпочато прийом конкурсних робіт Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра». Відповідне рішення ухвалено під час засідання Ради засновників конкурсу, що відбулося 9 листопада 2018 року, в Міністерстві освіти і науки України.Переможців визначатимуться у 4 номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка», кожну – за двома віковими категоріями: 6-11 років і 12-16 років.
Обов’язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми за цим посиланням: docs.google.com/forms (форма активна з 15 листопада).
Наталя Куліш
8-10 листопада 2018 року в Бухаресті відбулася Міжнародна наукова конференція «Українці Румунії: історія, сучасність та перспективи». Зорганізував подію Союз українців Румунії, який очолює Микола Мирослав Петрецький, депутат румунського Парламенту, хто особисто посприяв, щоб у Румунії святкували День української мови на державному рівні. Присутніх запевнили, що віднині так буде щороку 9 листопада, як і в Україні.
На захід з’їхалися не тільки місцеві румуни українського походження, а й українці з України, хто тісно і не один рік співробітничає в культурній сфері з СУРом.
Це були плідні три дні взаємопізнання один одного, пов’язане з роботою у секціях літератури, етнографії та комунікації. Піднімалися теми: «Формули мовленнєвого етикету в епістолярному дискурсі (на матеріалі письменницького епістолярію Буковини)»; «Створення інтерактивної мапи діалектів як один із способів збереження мовної та культурної спадщини України та Румунії»; «Українсько-румунські відносини на сторінках вітчизняних періодичних видань 2014-2018 рр.» та інші. Мовні, етнографічні та комунікативні зв’язки розглядалися у виступах науковців, журналістів і письменників у контексті взаємопроникнення України і Румунії не тільки як держав-сусідок, а й культурно-цивілізаційному поступі, що не дає згаснути національним традиціям, звичаям і… мові.
ІІ Київ-етно-мюзик-фест «Віртуози фолку» готує нові сюрпризи шанувальникам української музики. Щоб привернути увагу глядачів до народної пісні та музичних інструментів, організатори фестивалю зважилися на сміливий експеримент: напередодні фестивалю у трьох найбільших торгово-розважальних центрах столиці відбудуться презентаційні концерти – флеш-моби лауреатів та почесних гостей минулорічного фестивалю.
«Нині дуже рідко можна почути справжню українську пісню в сучасних розважальних закладах. Зазвичай звучить попса, при цьому часто російська, крутяться кліпи. А ми хочемо пробудити генетичну пам’ять, хочемо, щоб люди почули фірмову українську музику, народну музику, нашу мелодику, щоб відчули, що це може бути якісна музика світового рівня. Віримо, що з часом такі концерти суперових українських музикантів у розважальних центрах стануть доброю традицією, і ми її започатковуємо», - говорить арт-директор фестивалю «Віртуози фолку» Олесь Журавчак.
Клуб Дитячих Письменників у Національному музеї літератури України продовжує свою роботу.
Цієї середи, 14 листопада 2018 року, відбудеться відкрита розмова про премії в царині літератури для дітей.
Мова йтиме про першу в новому часі премію Спілки письменників в дитячій літературі - імені Платона Воронька.
Початок: 12:00.
Місце зустрічі: Національний музей літератури (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11).
Посилання на подію: https://www.facebook.com/events/2350295005203836/
Вісімнадцятий рік поспіль українці пишуть диктант національної єдності. У День української писемності та мови кожен може перевірити себе, послухавши диктант на «Українському радіо». Цього року текст склав та зачитав доцент Київського національного університету імені Бориса Грінченка, автор підручників і посібників з української мови Олександр Авраменко.
Писати текст потрібно від руки, а потім, протягом 24 годин надіслати його на перевірку – звичайною поштою, або ж відсканований чи сфотографований на електронну пошту редакції «Українського радіо».
У День української писемності й мови, 9 листопада, на хвилі Першого каналу UA: Українське радіо звучатиме 18-й радіодиктант єдності. Офіційне гасло цьогорічного диктанту #пишеморазом. Воно підкреслює основну мету диктанту – єднання навколо мови.
Як зазначила на прес-конференції кураторка акції, журналістка Аліна Акуленко, радіодиктант - це не просто засіб перевірити власну грамотність, а насамперед масштабний національний флешмоб. Щороку він збирає сотні тисяч прихильників української мови - тих, для кого вона є рідною, і тих, хто тільки починає її вивчати.
Початок заходу — об 11:00. Вступна частина триватиме півгодини, упродовж яких журналісти Українського радіо розповідатимуть про те, де, у яких регіонах України, у яких куточках світу люди готуються до акції. Сам радіодиктант почнеться об 11:30.
Богдан Ковальчук з тих молодих людей, яким зовсім не все одно, що відбувається з їхньою землею і що буде на їхній землі.
Спочатку я думала це буде невеличкий матеріал про юнака, який імпонує мені своїми поглядами, своїм світосприйняттям. Але його відповіді на запитання так вразили, що вирішила дати розповідь про хлопця у вигляді саме ось такого розширеного інтервʼю.
Читайте інтерв'ю з Богданом Ковальчуком на новому сайті "Еліта". Впевнена, що ті, хто знайомиться з Богданом нині вперше, захочуть після прочитаного познайомитися з ним ближче, а ті, хто знають його давно – зрозуміють, як багато ще про нього насправді не знають.
.jpg)
Організатор літературного марафону "ПОеЛІТа", розпочатого напередодні Дня рідної мови, - актив громадської організації "Творче об'єднання "Альтернатива" міста Кам'янського Дніпропетровської області.
До першого етапу марафону запрошено провідних літераторів України. Марафон триває без меж у просторі і часі. Головна мета - знайти однодумців на цьому шляху. До участі запрошуються усі митці.
6 листопада відбулася перша зустріч з майбутніми філологами - студентами кафедри перекладу ДДТУ. Тепер вони знають більше імен відомих в Україні чудових поетів, перекладачів, журналістів. Їх книги можна придбати у книгарнях, або взяти почитати у бібліотеках.
На 2018 рік припадають 80-ті роковини Великого терору 1937-1938 рр. Масові політичних репресій охопили усі прошарки тогочасного українського суспільства. А жертвами комуністичного режиму стали не лише представники української еліти, а й звичайні робітники, селяни, інженери, бухгалтери, вчителі. Освітня сфера 1930-х – 1940-х рр. так само зазнала суттєвих змін. Із припиненням українізації відбулось скорочення кількості українських шкіл, посилилась ідеологізація навчальних програм, зріс вплив комсомолу й піонерських організацій, важливим завданням яких стала боротьба із т.зв. «класовими ворогами», до яких зараховували й освітян.
18 листопада 2018 • 10:00–22:00 • ДП «Український Дім» • м.Київ, вул.Хрещатик, 2
Організатор Фестивалю — Київський академічний ансамбль української музики «ДНІПРО», за підтримки Департаменту культури КМДА та Українського культурного фонду. Автор проекту, генеральний директор Київ-етно-мюзік-фесту "Віртуози фолку» — народна артистка України Олена Кулик.
Унікальність проекту полягає в тому, що маючи гасло «від троїстої музики - до фолк-року», він поєднує у своїй мистецькій програмі на одній сцені представників різних музичних стилів, які у своїй творчості звертаються до скарбів української народної музики, створює широкий майданчик для спілкування, відкриває широкій публіці нові імена виконавців, колективів, композиторів, що працюють в цьому жанрі.
Тетяна Сидоренко. «Ольга, дружина Пікассо». – «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». – К., 2018.
Відома українська письменниця Тетяна Сидоренко вперше в світовій літературі об'єктивно змалювала образ знаменитої танцівниці, своєї землячки Ольги Хохлової, відновивши цим історичну справедливість
«Сьогодні все буде залите сонцем. Всі вікна їхнього дому, вся вулиця, весь Ніжин… Спекотно буде…» Так розпочинає найсвіжішу повість «Ольга, дружина Пікассо» українська письменниця Тетяна Сидоренко. Образ сонця – інколи навіть немилосердного, скаженого, безжального – й справді проходить через усю повість. Поруч з образом головної героїні, її чоловіка, колег з балетної трупи, краю, де вона зросла і сформувалася як особистість, та краю, де довелося жити і відлетіти у небесний Вирій. Від його променів дійсно часом стає спекотно. Як і цього дня. Пекло з часу його появи на обрії до надвечір'я. І спека не даватиме спокою, доки сонце не перекотиться над домом родини поручника Хохлова на інший бік горизонту – на захід. Спека дошкулятиме не тільки Лідочці Миколаївні – матусі Оленьки, берегині шляхетного сімейства, у якої розболиться голова і нападе хвороба з якимсь «наче французьким словом – мігрень», і цей біль не вгамовуватиме ні величезний листок холодної капусти з погреба, ні свячена вода. Додасть ця спека неспокою та болю й читачам, яких з першого абзацу цієї психолого-культурологічної повісті з філософськими роздумами авторка невимушено інтригує розвитком подій і спонукає до останнього рядка переживати за долю своєї героїні, нашої землячки, корінної українки Ольги Хохлової.
Людина з добрими очима і міцним характером, письменник і журналіст Віктор Васильчук з Коростеня знає, що у житті завжди треба шукати своє, те що до душі: роботу, захоплення, жінку… Так –так. Тоді це назавжди! Тоді це в задоволення! Тоді цьому віддаєшся сповна. Цінуєш, бережеш.
Часу на розмову у нас мало. Задаю кілька запитань і розумію, що це зовсім нічого. Бо переді мною Людина з величезним багажем життєвих і професійних цікавостей. Віктор Васильчук – лауреат премії імені Лесі Українки, заслужений журналіст України, головний редактор благодійної вільної газети «Вечірній Коростень», екс-депутат міськради та автор майже 20 дитячих книжок.
Докладніше на новому сайті Еліта
