Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Слово – зброя!
Сини небес…
Йому було сімнадцять літ.
Моєму було б стільки ж…
Смерть сина, мабуть, це мій гріх,
А цей помер за інших…Не плач, матусю, не журись
Сини ж бо наші в Бога –
Чомусь не милим був їм світ,
Й не довгою дорога…Ми марим, мрієм про синів,
Про долю їх й майбутнє,
Але видніше Небесам
Були чому присутні…Один потрібен немовлям
Для Господа оселі,
Інший пройшов своїм життям,
Не довгим та веселим…Для мами сина хоронить,
Якого б не був віку –
Це те, що часточку себе
Відрізати від світу…
Нові вірші Любови Cердунич
ОДВІЧНИЙ ВОРОГ
Я не плекала мрій своїх рожевих,
Бо скільки вовка не годуй, та скоро
Покаже він своє нутро скажене.
Як виявилось, «брат» – одвічний ворог!
А хто вважав за брата – в більшій тузі,
Обмануті нахабно – в більшім горі!
Вже жодних ми не маємо ілюзій:
Так званий «старший брат» – наш вічний ворог!Нас на розп’яття, в тюрми – щоб змаліли!..
Морив безхліб’ям нас і Соловками…
Хто це забув, ті нині теж прозріли:
Ти нам – не брат! Ти – наш одвічний Каїн!
Хай в кожного ілюзія розтане!
Нехай прозріння сумніви поборить!
Усі народи стали нам братами.
І тільки «старший брат» – агресор, ворог!
Послухала путіна... Людоньки добрі!!!
Послухала путіна... Людоньки добрі!!!
Та він же нас любить, як рідних дітей!!!
Цей карлик лиш тільки подібний до кобри,
Насправді, для нього наш Крим - не трофей.
Всією душею за люд вболіває,
Віддасть все що має для блага кримчан!!!
У мене для вдячності слів вже немає,
Хоч ллються, зазвичай, неначе фонтан.
Ну як вам віддячити, паноньку "любий",
Де вам в Україні вділити землі?..
Якщо в скорім часі ви вріжете дуба,
Нехай поховають в степу москалі.
Вже бачу, як їдуть до вас на могилу...
(Туризм процвітатиме як у Кижах).
Ну що ж, пане путін, як зайва є сила,
Спасайте братів і... спаси вас, Аллах!
Розалія Тарнавська: Поезії
«А тут що не сусід – братання.
Так і дивися, що вковтне.»Ліна Костенко.
ЧИ БУТИ ПТАХОМ, ЧИ ВОЛОМ
Господь нам дав кусочок Раю.
Кусочок Раю при житті.
Щоб ми жили і працювали,
Й добро творили на землі.
Усе придбав він для народу.
Як найдорожчий скарб – земля,
Ліси і ріки повноводні,
Як чорне золото – рілля.
Ні катаклізмів, ні вулканів…
Від цього нас Господь вберіг.
Та від сусідів-ненажерів
Оберегти, нажаль, не зміг.
Чи не схотів? Рішив, напевно,
Щоб вирішили ми самі,
Чи бути вільними, як сокіл,
Чи, наче віл, ходить в ярмі.
Поки ми думали-гадали,
Чи бути птахом, чи волом…
Сусіди наші не дрімали …
Ковтнути хочуть нас цілком.
Щоб вирватися з тої пащі,
Потрібна сила немала.
Потрібна воля соколина,
А не покірливість вола.08.02.2014р.
Пост-революційне танго
Доторки ніжні
Обійми назавжди
Сум мій питає
Чи буде «завтра» ?
Ноги малюють
Долоні не знають
Шкіра каже:
Я трава
– виросту !
Блог проти ночі
Покрутила в руках свій воєнний білет... Сержант. Медична сестра громадянської оборони (казав наш майор – "на случай ядерной войны"). Відмітка – "знятий з обліку"...От як у анекдоті – "а куди ж уміще подіти?" Я прекрасно знаю, як надавати допомогу, не боюся вигляду крові, непогано бігаю й умію метати гранати, пам"ятаю стрілять, в мене на воєнній кафедрі було "п"ять". Тому – будьте ласкаві, поновлюйте на обліку. Мені про це нагадав син – "мам, медсестра, згодишся!"
Звернення матері до синів України!
Дорогі наші захисники!Ніколи не думала, що буду писати таке звернення. Але те що прочитала в Інтернеті мене дуже вразило. Ось який початок: "Зараз знаходжуся на навчанні, доброволець Національної гвардії. Таке враження, що ми тут як туристи в убогій частині відділення МВС. Учора в обід прибули, разом 500 чол, сотні самооборони Майдану. Зустріли нас з оркестром, журналістами, бойовим навчанням - стріляли з БТР, іншої вогнепальної зброї... Ми зраділи, що будемо щось вчити, практикуватися. Але, як би не так!"
"Братова" дружба
Березень 17, 2014 - 19:14 — perohanychЦя "братова" дружба
болить нині дуже
і ріже, і душить
і чавить нас танком
чи з'їхали глуздом?
в їх ложі Прокруста
нам тісно і вузько
кривавлять світанкиЦя "братова" дружба
мов зашморг на душу
стискається дужче
нема куди далі
до моря і суші
вже нашої рвуться
їх совість не мучить
хіба ж її мають?Ця "братова" дружба
вбиває все суще
яким богам служать?
чи знають про Бога?
їх війни безглузді
їх кредо - розруха
та ми - сильні духом
не зрадимо свого!
"Чуєш, брате?"
Нами бавляться, нами грають,
нас розігрують у лото,
не пускають "рабів" до раю,
не питається нас ніхто
про бажання...
О древній роде,
Що запрагнув собі, чудний?..
По терновий вінць свободи
брат із братом шикує стрій.
Брат із братом візьмесь за руки
і дотулить плечем плече...
- Чуєш, брате, тривожні звуки...
Ллється кров, що у рай тече...
"Ой, у лузі червона калина"
Пісню ілюстровано кадрами з фільму "Залізна сотня".
Пісню під цим відео виконує вокальна група львівського театру-студії "Не журись!" (Василь Жданкін, Віктор Морозов, Олег Лихач, Орест Хома, Роман Микитюк, Богдан Генгало).
