8 липня в бібліотеці імені Самеда Вургуна міста Києва відбувся вечір пам'яті видатного поета і перекладача Миколи Мірошниченка. Микола Мірошниченко був унікальною особистістю в українсько-азербайджанському літературному процесі, оскільки володів не тільки талантом поета, а й знав декілька тюркських мов, зокрема, азербайджанську, турецьку, старотурецку і кримськотатарську. Саме Микола Мірошниченко підготував грунтовну і історично важливу «Антологію азербайджанської поезії» в двох томах, видану в 2006 році.

Організатором заходу виступила Марина Гончарук. Вечір пам'яті відбувся за підтримки турецької асоціації євразійських економічних відносин «EkoAvrasya». Ведучим західу був відомий український поет, лауреат міжнародних конкурсів Вано Крюгер.

Весняно-літня тепла збірка «Сонячні глісандо» Анни Шпилевської видана за сприяння видавництва «Терен».

Вірші писалися не один рік, в них є і кохання, і біль розчарувань, і музична складова, і самотність, й радість, є й велика Любов. Є й подорожі та описи природи. Є вірші про Майдан та війну.

У книзі вміщені також кілька віршів-спроб авторки перекладу польською мовою.

Книжка би не змогла побачити світ без Божої помочі, нон-стоп підтримки рідних, близьких, друзів, колег, за що авторка вдячна усім.

"Незважаючи на всі негаразди та проблеми, людині потрібно "як Сонце, кожен день народитися". Так у одному із інтерв'ю колись сказала Анні оперна співачка Вікторія Лук'янець. І ці слова й досі лунають у свідомості.

Авторка дякує чудовим ілюстраторкам Tiana Podpora (обкладинка, розділи), Anastasiia Brezden (ілюстрації до віршів) та польському редактору Przemysław Ostrowski за допомогу у праці над збіркою.

Марія Матіос, Ірен Роздобудько, Люко Дашвар, Дара Корній і ще ціла сотня імен талановитих, залюблених у слово поетес, майстринь прози, драматургів і кіносценаристів. Ці імена наших сучасниць, молодих і дуже молодих, письменниць за фахом і за покликом душі, відкрив світу Міжнародний літературний конкурс "Коронація слова".

У кожної з нас напевне знайдеться, чи то в дамській сумочці, чи то на полиці серед улюблених книжок бодай один-два українських "жіночих" бестселери сьогодення, роман чи поетична збірка. Сотні романів, і не лише "жіночих" оповідань, тисячі поезій подарували нам вже досвідчені в літературі письменниці і зовсім юні дебютантки, що з 2000 року перемагали у неупередженому конкурсі. І коли хочеться відволіктися від буденної суєти, коли є потреба "щось таке почитати для душі", безпрограшним вибором стане саме щось із "коронованого".

Ірина Фотуйма. «Вічність в долонях». Золота Пектораль, ч. 1 (45) 2019. – С.  78–79.

Безтямна мить... Засліпить, обпече.
І терном поросте хвилина кожна.
Ти снися чи не снись, бо вже не можна
Тебе зітерти з полум’я очей.

              Мирослав Лазарук,
              «Ночі з амазонкою»

Сльози, очі, любов, сила духовної енергії сердець порушує рівновагу Всесвіту: «Я бачу, сонце раптом затремтіло / У тім раю, де ти мене лишив...» (с. 78). Бо ж одними видаються люди, коли дивитися на них зблизька, іншими – коли відходимо далі, а ще іншими – коли дивитися на них через сльозу втраченої любові, бо вона, сльоза – як весняна роса, безголоса в журбі й дарує полегкість у стражданні: «Нам би крихту чекань у долоні сховати, / А там крок до весни...» (с. 78).

«Імпреза по-самчиківськи» — щорічний мистецький фестиваль, що набув уже Всеукраїнського та міжнародного статусу. Свято було зініційоване у 2014 році директором музею-садиби Богданом Пажимським, письменницею, громадською діячкою, волонтером Оксаною Радушинською та засновниками мистецького порталу «Жінка-УКРАЇНКА» Юрієм та Тетяною Пероганичами.

За роки на фестивалі виступило чимало знаних народних артистів та митців не тільки з Хмельниччини, а й з багатьох інших регіонів України. Щороку у Самчиках приймають й новачків — поетів, виконавців, музикатів, мистецтвознавців.

Цьогоріч свято особливе, адже ювілей. Тож і сюрпризів було чимало. Як от п’ятикілограмовий коровай від родини Тетяни Череп-Пероганич та Юрія Пероганича. Смачний торт від працівників Державний історико-культурний заповідник «Самчики», виготовлений Оля Дуб.

Ніна Скороход

У Києві та Чернігові  відбулися презентації роману грецької письменниці Какії Ксиді «Подорож у тумані», виданого літературною агенцією «Друге дихання».  Переклад із новогрецької зробила Оксана Терещенко.

Для України Греція залишається найбільш невідомою і загадковою літературною країною. Про грецьку літературу знає кожен освічений українець, але наші знання обмежуються античним періодом. Більшість українських читачів знає епос Гомера  «Іліаду» й «Одіссею», лірику Сапфо, драми Софокла, комедії Арістофана, філософські ідеї Платона, Арістотеля, Сократа, але не знає або майже нічого не знає про сучасну грецьку літературу. Тож роман Какії Ксиді «Подорож у тумані», який у себе на батьківщині пережив три видання, добрий привід познайомитися з літературою сучасної Греції.

Какія Ксиді добре відома на батьківщині.  Вона – лауреатка багатьох національних премій. Найбільшу славу їй принесли романи «У вільному приземленні», «Вітряно» та «Подорож у тумані».

Невдовзі побачить світ книжка Наталії Хаммоуди з епіграфами Марії Дребіт під назвою "Соло надірваних струн".

До першого тому, із запланованого авторкою циклу, увійшла тридцять одна новела про життя та кохання загиблих Героїв АТО зі Львівщини.

Даний проект є літописним і має на меті донести правду сьогодення до сучасників, закарбувати у пам'яті українців згадку про воїнів-патріотів, захисників, які віддали свої життя за цілісність, суверенітет та волю України.

Розповідь вдови із Києва стане містком до наступного тому про Героїв Київщини.

Книжка розрахована на широке коло читачів.  

Ніна Головченко

9 червня 2019 року на батьківщині Народної художниці України Катерини Білокур, на ушанування пам’яті відомої мисткині, у селі Богданівка Яготинського району Київської області відбувся 8-й Всеукраїнський сільський фестиваль народної творчості «Катеринина пісня».

Збиралися колективи – учасники фестивалю біля садиби Катерини Білокур: хтось споглядав буйне цвітіння троянд, ясмину, лілій, ромашок, маків та ін. квітів у саду музею; хтось уважно слухав розповідь про складне життя талановитої сільської жінки від завідувачки Ольги Шаповал, яка просто й сердечно переповідала гірку історію непошанованої за життя геніальної української художниці. Хтось, наспівуючи молитовну мелодію пісні про Катерину Білокур учасниці фольклорного гурту«Черкаські цокотухи»»(село Кононівка, Драбівського району, Черкаської області) КатериниСеменюк («…І Білокур там Катерина свої картини малювала… / Живе її душа в картинах, вона ніколи й не вмирала…»), починав сакральне дійство − плетіння вінка Пам’яті.Квітидля Катрі творчі колективи привезли до Богданівки із сіл і міст Київської, Черкаської, Полтавської та Чернігівської областей.

Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Максима Рильського за 2019 рік. Заявки прийматимуть до 1 листопада. Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.

Зазначається, що заявки необхідно подавати разом із супровідним листом, до якого додаються: клопотання про присудження Премії з короткою характеристикою твору та його автора у паперовій та електронній формі; три примірники твору у друкованому вигляді; розширена анотація на твір у паперовій та електронній формі; копії відгуків у засобах масової інформації, рецензії (за наявності); копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті.

За поданням президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби, цьогорічну нагороду – почесну міжнародну медаль Франческо Петрарки (Італія) отримав видатний грузинський та український поет, перекладач, науковець, доктор філологічних наук, професор, академік, Надзвичайний і Повноважний Посол України Рауль Чілачава (м. Київ). Рауля Шалвовича відзначено за великий внесок у літературу.

Серед нагороджених цього року – також знані поети Михась Пазняков (Білорусь), Рісто Василевскі та Мічо Цв’єтіч (Сербія), Пауль Полідор (Румунія), всесвітньо відомий письменник Роллан Сейсенбаєв (Казахстан).