
10 травня Жовква, що на Львівщині, приймала на своїй щедрій землі талановитих поетів, прозаїків, піснярів, гумористів, журналістів – переможців та лауреатів Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, які приїхали сюди з різних міст і сіл України.
Понад сто представників творчої еліти Львова, Києва, Дніпропетровська, Сум, Запоріжжя, Дніпродзержинська, Дрогобича… мали можливість не тільки вийти на сцену і отримати нагороди, а й поспілкуватися між собою, порадіти від душі виступам працівників культури, стати учасниками панахиди на могилі Леся Мартовича в селі Монастирок, відвідати жовквівські історичні місця.
У львівській затишній кав’ярні «Мапа» за підтримки творчого об’єднання CREart відбулася вже друга зустріч із молодою рівненсько-львівською письменницею, етномузикологом, солісткою етно-гурту «Трояка Ружа» Анною Шпилевською «Я літатиму серцем, без крил»
На цій зустрічі побували і засновники та учасники порталу «Жінка-УКРАЇНКА», підтримавши свою колегу по перу, а саме Юрій та Тетяна Пероганичі (Київ), Любов Відута (Львів), Еліна Заржицька та Наталія Дев’ятко (Дніпропетровськ).
Вечір був щирим і світлим, як і його головна героїня. Трепетно, ніжно звучали поезія та проза про щире кохання, музику, життя.
Вітер весняний,
Рвучкий і духмяний,
Що ти несеш в Україну цей рік?
Повінь повстання,
Весну руську ранню?
Дим лиш розносиш від згарищ, руїн?Вітер весняний,
Не треба, благаю:
Стихни, вже годі тобі, перестань.
Повій урожаєм,
У нашому краї
Хай буде лиш злагоди рай.
Її голос звучить чи не щодня по радіо, щотижня подоляни можуть бачити її на своїх телеекранах у музичній програмі «Мелодії родоцвіту», а вся країна може читати її книжки. У свої 34 роки Оксана Радушинська чи не найтитулованіша поетеса в Україні.
Журналісти «ВСІМ» зустрілися з Оксаною поблизу майдану Незалежності, коли вона приїжджала у місто для запису чергової телевізійної програми. Погода видалася сонячною, тому одразу вирішили спілкувалися у сквері. Розмова йшла м’яко, наче з давньою подругою. Зачепили все: роботу, політику, лірику…
До Дня матері. Вітання усім святим матерям, усім богородицям, які дають життя, люблять, піклуються, надихають і моляться за нас. Нічого немає святішого і сильнішого, ніж материнська любов і молитва. Міцно цілуємо Вас і пригортаємо.
Люблю я слово "мама" -
Воно натхнено-ніжне.
Живе-пливе між нами,
Як спів у серця вічний.
Воно бринить так тонко,
Воно теплом нас гріє.
І образ, як іконка,
У нім живе-жевріє.
Жанна Боднарук (Zhanna Bodnaruk) - "СЛАВА УКРАЇНІ!".
Музика та слова Анатолія Карпенка.
"СКАРБstudio"
«Мати! Мама!» – це магічне слово,
Вічне й неповторне, наче світ,
Символ віри, правди і любові.
Йде від Жінки давній родовід.Рідна мамо, мамочко, матусю!
Я тебе ціную і люблю!
Я за тебе Господу молюся,
Радість й біль з тобою розділю!Ти зі мною поруч, моя мамо,
В дні щасливі і у дні важкі.
Ти розрадиш тихими словами,
Пригорнеш до теплої руки.
13 травня о 17:00 2014 року в Національному музеї літератури України відбудеться святкування Дня Матері, спільного проекту музею та Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка,
«…буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».
Образ Матері, завдяки зусиллям талановитих учасників, народних колективів, постане у трьох вічних іпостасях: Матері Божої, Матері - України, земної Матері.
У заході візьмуть участь відомі творчі колективи та виконавці:
Молися, мамо, за свою дитину
Молися, мамо, за свою дитину.
Молися зранку й ввечері молись.
І я до тебе звідусіль прилину,
І буде добре вдвох нам, як колись.Схилюся на плече твоє від втоми,
Закрию очі в добру щиру мить,
Як добре вдома, як же добре вдома.
Самотнє серце навіть не болить.Мені тебе весь час не вистачає.
Де б не була, щоб не робила я.
Завжди за обрій тугу проганяє
Усмішка ніжна, лагідна твоя.Не знаю чи в житті мені везтиме,
Чи десь на рівнім місці не спіткнусь?
Молися, мамо, за свою дитину,
А я за тебе рідна помолюсь.
Мати поле город